«Україною керувати – це не публіку розважати» (Відео)
Чи готові ви голосувати на наступних президентських виборах за гламурних представників вітчизняного шоу-бізнесу: Святослава Вакарчука, Володимира Зеленського, Олега Винника, Іво Бобула, Вєрку Сердючку? Якщо так, то за кого і чому?
Володимир ФЕСЕНКО,
директор Центру прикладних політичних досліджень «Пента»
(м. Київ):
— Якщо складеться така ситуація, а це можливо у другому турі, то обиратиму не представника шоу-бізнесу, а людину з певними цінностями і поглядами. У наших реаліях йдеться про те, чи може артист бути хорошим президентом? Важливо, щоб кандидат мав переконання та досвід боротьби з режимом. Наприклад, стосовно Володимира Зеленського в мене є серйозні заперечення, адже він — людина Коломойського і представлятиме інтереси олігарха. Про Вакарчука можна сказати, що співак давно підтримує ідеї євроінтеграції, має відповідний рівень освіти та систему цінностей. Але його слабке місце — відсутність досвіду та команди. І це може бути приводом для маніпуляцій.
Вахтанг КІПІАНІ,
головний редактор проекту «Історична правда» (м. Київ):
— Відповідь на це запитання вимагає чіткого виокремлення зі списку діячів шоу-бізнесу чи не шоу-бізнесу. Простий перерахунок прізвищ людей, з яких хтось збирався подавати кандидатуру, а хтось — ні, нічого не дає. Деякі діячі взагалі такі заяви робили лише для провокації. А інші нічого подібного і не говорили.
Ганна ГЕРМАН,
колишній народний депутат України та екс-заступник глави Адміністрації Віктора Януковича (м. Київ):
— Це дуже талановиті люди, але кожен має свої завдання і ролі. Думаю, що управляти країною повинні досвідчені політики з відповідними знаннями. Україна в тяжкій ситуації, і проводити знову якісь експерименти дуже небезпечно. Зокрема, Вакарчук мені надзвичайно симпатичний. Гадаю, в майбутньому з нього міг би вирости глава держави. Однак не знаю, чи готовий він до цього зараз. Влада — це величезне випробування. Важливо, аби людина добре знала систему, в якій доведеться працювати, розуміла її і чинила опір. Думаю, що ці молоді симпатичні хлопці не здатні на це.
Денис П’ЯТИГОРЕЦЬ,
радник голови Волинської обласної державної адміністрації
(м. Луцьк):
— Не готовий голосувати за них. Причина проста — Президент України відповідає за зовнішньополітичний курс нашої країни, тому має бути потужним політиком із дипломатичним досвідом. Глава держави — це також Верховний головнокомандувач. У контексті нашої війни з Росією хіба можна довірити Україну «веселим хлопцям» із шоу-бізнесу? Як приклад актора, котрий згодом двічі виграв президентські вибори, часто називають Рональда Рейгана. Але хочу нагадати, що в американця перед тим, як він став 40 президентом США, був 30-річний досвід активної політичної діяльності.
Валентина ТУМАШ,
краєзнавець (с. Мутвиця Зарічненського району Рівненської області):
— Не буду голосувати за артистів, які гарно співають на стадіоні, чи анекдоти розповідають зі сцени. Їх любить народ, але за їхню творчість, митці ж не державні діячі й ними ніколи не стануть. Україною керувати — це не публіку розважати на телеекрані, тому заяви представників шоу-бізнесу про свою участь у президентських перегонах вважаю несерйозними. Президентом повинен стати досвідчений політик, якому довіряє більшість громадян. Поки що я не бачу такого діяча.
Василь ЧЕПЕЛЮК,
народний артист України (м. Луцьк):
— Однозначно — ні. І зазначу: це промовляє в мені не заздрісність, яка є серед артистів, а здоровий глузд. Наше суспільство заслуговує на поважного, серйозного, толерантного главу. Це має бути людина, яка ставить на перше місце свою державу, котра йде у президенти не заради піару, а щоб із користю послужити народові.
Це діагноз одразу всім тим людям, які здатні голосувати за цих клоунів.
Скажу ще таке: на цій посаді доводиться переживати багато неприємних моментів, відповідно, й емоцій, адже твої дії критикують. А це те, чого артист дуже не любить (він психологічно не готовий до цього). Сам із акторського середовища, тож добре знаю, що часто-густо люди мистецтва закохані у власну творчість і в свою особистість. Вони вважають, що їхні дії — це ідеал для наслідування. Але одна справа вийти на стадіон і зібрати велику аудиторію — тут мистецтво допомагає. А друга — взяти на себе місію ватажка народу. Це дуже велика відповідальність.
Віктор САПОЖНІКОВ,
нововолинський міський голова
(м. Нововолинськ):
— Ні за кого з названих артистів я не налаштований голосувати — поясню чому. За нинішнього стану нашої економіки, політичної обстановки, воєнних дій, менталітету громадян це цілком неприпустимо. Нам ще потрібно рости до того рівня, який, скажімо, є в Америці. Там, як відомо, губернатором штату був обраний відомий актор Арнольд Шварцнегер. Так, він успішно справлявся з обов’язками, більше того — навіть зумів зменшити борг з електроенергії. До слова, у США кожен штат має свій «білий дім», у якому розміщений музей. Там ви побачите (доводилося бувати й мені) великі портрети всіх губернаторів, навіть тих, кого через імпічмент було достроково переобрано. А в Україні вибрали президента, а через півроку починається обливання його брудом. А при парламентсько-президентському правлінні треба задуматися, хто несе більшу відповідальність за стан справ у країні. Якби було б тільки парламентське правління, можливо, хай би в ролі «англійської королеви» спробували себе представники шоу-бізнесу. Тому я категорично проти, щоб найвищий пост нашої держави зайняла людина-непрофесіонал, далека від господарських і дипломатичних справ, без досвіду роботи.
Ольга КУЛІШ,
продюсер «12 каналу» (м. Луцьк):
— На виборах голосуватиму за того, хто матиме, по-перше, чітку, конкретну, з реальними цифрами і термінами виконання програму дій перетворення України в соціальну демократичну країну, По-друге, за того, хто збере навколо неї професійну команду. І, по-третє — кандидат мусить мати позитивний управлінський і життєвий досвід. При цьому професія того, хто балотується, на мій погляд, вже не так важлива. Якщо хтось із названих вами співаків і шоу-менів краще за інших відповідатиме моїм критеріям, буду за нього голосувати — чому ні? І добре було б на період реформування країни вибори проводити щороку.
Ірина ФАРІОН,
член політради ВО «Свобода», народний депутат України VII скликання (м. Львів):
— Це діагноз одразу всім тим людям, які здатні голосувати за цих клоунів. До того ж вони всі для мене стоять в окремому ряду. Один абсурдніший за іншого. А серед них найнебезпечніший, звичайно, який співає «Це не твоя війна». А чия ж це вона? Національно-визвольна? Для того їх і розкручують, щоб вони деморалізували і без того деморалізовану публіку.
В’ячеслав СУДИМА,
заслужений працівник культури України (с. Рокині Луцького району):
— Сам уже багато років маю стосунок до освіти та культури. Але свого часу два скликання працював селищним головою, пригадую, що було важко, бо це зовсім інша сфера. Адже керівник повинен бути передовсім і добрим господарником, знати, що таке доходи, видатки, як розприділити бюджет. А сьогодні взяти людину із шоу-бізнесу — що вона вміє? Ви подивіться, як керує американський президент, шоумен Дональд Трамп! Він руйнує всі ті зв’язки, які укладалися роками, тому що це бізнесмен, котрий оцінює все лише через призму грошей.
Названі особи прекрасні, хороші артисти, які збирають стадіони, мають гроші, популярність. Хлопці, тим і займайтесь! Славко Вакарчук — мій кумир, я його дуже люблю і поважаю. Але вникнути в питання господарської діяльності, керівництва державою, та ще й тоді, коли в країні йде війна, — на це потрібен час. А в нас кожна хвилина на рахунку. Нам треба такий президент України, який знає, що робити, з надійною командою. А ці хлопці хай пишуть пісні, виховують молодь, пропагують державу за кордоном, приносять популярність і собі, і нашій країні.
Бліц провели
Алла ЛІСОВА,
Катерина ЗУБЧУК,
Лариса ЗАНЮК,
Олег КРИШТОФ,
Кость ГАРБАРЧУК,
Олександр ДУРМАНЕНКО.