«Мене більше хвилює не те, що залишають країну молоді люди, а те, що вони можуть не повернутися»

«Минув час дешевої робочої сили»

— Кращі фахівці виїжджають за кордон. Як цьому перешкодити? Головна мотивація —  фінансовий фактор. Відразу зауважу, наше підприємство старається це забезпечити, середня зарплата — ​більше 15 тисяч гривень, — ​продовжила Наталія Петрівна. — ​Є ще й інші, не менш важливі моменти: дотримання норм, гарантія роботи «по-білому», культура виробництва, атмосфера в колективі тощо. Хоча тенденція на виїзд усе більше набуває поширення — ​така людська природа, що хочеться спробувати ще десь. Деякою мірою вона торкнулася і нас. Але мене більше зараз непокоїть не те, що хтось поїде, а що той хтось не повернеться і в майбутньому не прийде на підприємство. Якщо не буде зміни поколінь — ​це вже проблема. Тому треба серйозно міркувати, як забезпечити достойні зарплати працівникам — ​минув час дешевої робочої сили. Не можна будувати бізнес лише на її використанні — необхідно робити ставку вже на вдосконалення технологій із застосуванням інтелектуального ресурсу, який Україна має.

— Наталіє Петрівно, знаю, що раніше у власника підприємства, яке ви очолюєте, був намір вкласти нові інвестиції у нововолинське виробництво. Чи не змінилися плани?

— Мені приємно повідомити, що наші плани щодо інвестицій на суму понад 100 мільйонів євро будуть втілені. Компанія «Кроноспан» збирається будувати нову лінію з виробництва ОСП (орієнтовно-стружкових плит будівельного напрямку) у 2019 році. Тож підписали з головою Волинської облдержадміністрації Олександром Савченком меморандум про співпрацю, щоб заручитися підтримкою місцевих органів влади. Адже в інших країнах, наприклад у Білорусі, відповідним законом передбачені гарантії інвестору, і він чітко знає, що має робити сам і що отримає від держави. У нас цього поки що немає, тому будемо рухатися в українських реаліях. Виходитимемо на громадські слухання, щоб нововолинці знали наміри інвестора, розуміли, яким буде вплив на довкілля, що передбачає проект в цілому. 

Зрештою, така інвестиція потрібна не лише Волині, а й загалом Україні, її економіці. Відразу зауважу: сума досить вагома, щоб не лише виконати всі вимоги законодавства щодо захисту навколишнього середовища, а й навіть зробити більше. Наступного року плануємо випустити першу плиту.

— Чи маєте на них споживача?

Так, адже вся ОСП, що сьогодні пропонується «Кроноспаном» на українському ринку, — ​імпортна, ми замінимо її на продукт власного виробництва. Водночас нові потужності передбачатимуть експорт, зокрема у Туреччину, країни Середньої Азії тощо. Зараз найтісніші торгові зв’язки налагоджені з Польщею, Молдовою, Білоруссю, формуємо портфоліо інших держав.

«Уся кроноспанівська плита — з офіційно придбаної сертифікованої деревини»

— Скажіть, будь ласка, що нового передбачає задекларований проект?

— У ньому заплановано створення так званого меблевого кластеру. «Кроноспан» готовий інвестувати в будівництво виробничих площ із перспективою подальшої здачі їх в оренду нашим безпосереднім партнерам — ​меблевим підприємствам. Важливою перевагою буде також під’єднання до існуючої інфраструктури та близькість до «Кроноспан УА», що значно скоротить час доставки плити до клієнта. Я як фахівець знаю достеменно, як вести бізнес принаймні у чотирьох країнах. На жаль, найбільші плюси демонструє не Україна, а Білорусь, де отримуєш так звану «дорожню карту», в якій усе чітко прописано, діють вільні економічні зони із системою різних пільг, в тому числі й податкових. Там менше бюрократії і хабарництва. Але наперекір усім негативам будемо розвиватися. Крім того, вже зараз ми активно працюємо над розвитком логістики, збільшуємо власний автопарк, тож зросте кількість водіїв, які матимуть стабільну та добре оплачувану роботу.

— А які прогнози щодо сировинної бази? Кажуть, що через діяльність «Кроноспану» вирубуються ліси.

— По-перше, ми купуємо сертифіковану легітимну деревину. Лісгоспи, які нам її постачають, проходять аудит на ведення лісового господарства: як іде процес вирубки ділянок, їх засадження. В Україні щорічно вирубується мінімум 18 млн кубічних метрів лісу, з яких близько 2 мільйонів іде на експорт. «Кроноспан» споживає менше 3(!) відсотків від цього обсягу. Тому наше першочергове завдання — ​нарощення переробки деревини в Україні та виготовлення продукту з високою доданою вартістю. Як відомо, в нашій державі діє мораторій на вивіз за кордон кругляка, але дозволено імпортувати дрова паливні. Однак, при цьому ми спостерігаємо зловживання класифікацією деревини, коли під кодом паливної вивозиться добротна. Також залишається проблема незаконних рубок, коли багато приватних пилорам працюють на сировині сумнівного походження. Важливо контролювати, як іде відновлення лісів. Оскільки вони потребують догляду, то санітарні рубки необхідні. Якщо ж вони будуть законними — ​тоді виграють усі. До слова, зараз на розгляд Верховної Ради подано законопроект, який передбачає обмеження вирубок до 25 млн кубометрів.

 ​На жаль, найбільші плюси демонструє не Україна, а Білорусь, де отримуєш так звану «дорожню карту», в якій усе чітко прописано, діють вільні економічні зони із системою різних пільг, у тому числі й податкових. Там менше бюрократії і хабарництва. Але наперекір усім негативам будемо розвиватися.

А «Кроноспан», ще раз наголошую, бере в основному відходи: тирсу, обрізки, щепу, адже на 60 відсотків наша плита складається з них. Решта — ​кругла, але низькоякісна деревина, яку отримуємо за залишковим принципом. Продукція лісу стає дуже затребуваною, в тому числі й у зв’язку з переходом на альтернативні джерела енергії. Це збільшує ціну. Але зі свого боку робитимемо все, щоб допомагати нашим партнерам вести господарство, підтримувати його культуру. Ми купуємо вагони для доставки деревини, збільшуємо кількість контейнерів для збору відходів для виробництва ДСП. Майже для всіх лісгоспів області придбали спеціальне лісозаготівельне обладнання та техніку.

— Наталіє Петрівно, ви працюєте з 2006 року. Наскільки сприятливе бізнесове середовище?

— Ми живемо в час, коли реформи не завершені. Не бачимо чіткої стратегії розвитку, наприклад лісової галузі, з представниками якої найтісніше контактуємо. П’ять років пишеться закон, який визначає ведення лісового господарства, правила на ринку деревини, відходів тощо. Змінюється структура податків, умови підключення до джерел енергопостачання, будівельні норми, дозвільні документи. Хотілось би бачити остаточний варіант. Чи, може, тоді відпало б бажання заводити сюди таку велику інвестицію? (сміється. — ​Авт.) Тому наміри розвитку виробництва — ​це певний ризик. Але впевненості додає віра, що здоровий глузд скрізь перемагатиме. Покладаємося також на підтримку компаній бренду «Кроноспан». Зрештою, і в складніші часи знаходили можливість виживати. Зараз відзначила б покращення співпраці з митними органами. Ми — ​великий платник податків, тому відчуваємо сприяння в роботі. Загалом, у Нововолинську нам комфортно працювати.

«З усією відповідальністю заявляю, що не порушуємо жодних екологічних норм»

— Нещодавно депутатська комісія міської ради вирішила промоніторити діяльність ТОВ «Кроноспан УА». З чим це пов’язано?

— До різних комісій, перевірок контролюючих органів ми вже звикли. Вони бувають щонайменше раз на місяць. Цього разу обранців громади цікавило питання дотримання норм шкідливих викидів. З ними зустрівся технічний директор підприємства Бартоломей Козьол, показав підприємство, відповів на запитання. На претензії щодо відсутності додаткових фільтрів пояснили, що такі будуть встановлені наступного року водночас із облаштуванням нової виробничої лінії, що передбачено бізнес-планом. Але я з усією відповідальністю заявляю, що і сьогодні наше підприємство працює в рамках закону, не перевищуємо жодних лімітів, встановлених екологічними нормами. А нові фільтри — ​це додатковий захист, який забезпечить краще очищення повітря. Тому категорично відкидаю звинувачення, що єдиною причиною поганої екології, яка спричиняє погіршення здоров’я мешканців, є наше підприємство. Хто сумнівається — ​ми відкриті завжди до діалогу на цю тему, готові всім охочим усе показати, розповісти, почути думку незалежних фахівців. Невдовзі з власної ініціативи матимемо можливість виконувати більш жорсткі, європейські екологічні вимоги. Вже зараз дотримуємося правил найкращих світових практик щодо очищення повітря від формальдегіду, який вважається дуже шкідливим.
А що стосується стану довкілля загалом та в частині його впливу на здоров’я, то є й інші, не менш важливі фактори. Це — ​культура споживання, те, що ми їмо, як дбаємо про утилізацію відходів. У цивілізованому світі вже давно функціонує роздільне сортування сміття та його повторна переробка. У нас поки що такі ініціативи на початкових стадіях. І цим, на жаль, ніхто надто не переймається.

«Запорука успіху — ​моя хороша команда»

— Наталіє Петрівно, ваше підприємство завжди підтримує позашкільні установи, навчальні заклади. Чи не змінюєте пріоритетів у своїх соціальних програмах?

— Йдемо тим же курсом. Постійно, особливо перед новим навчальним роком, допомагаємо оновити приміщення, комп’ютерну техніку. Для наймолодших — ​дитячі майданчики, потрібне обладнання. Зовсім нещодавно придбали сучасний 3D-принтер для електромеханічного коледжу, а для дитячого центру «Ковчег» облаштували ігровий майданчик. Багато що зі зробленого не вважаємо за потрібне рекламувати. Головне — ​що дітям на користь, і про це знають їхні вихователі, вчителі та батьки.

— Чи важко потрапити на роботу на «Кроноспан УА»?

— Легко, коли відповідаєш нашим вимогам: якщо немає досвіду — ​мусить бути велике бажання працювати плюс обов’язкове знання іноземних мов, комп’ютерних програм.

— Наталіє Петрівно, паралельно з відповідальною роботою ви ще й виконуєте обов’язки мами. Як із цим справляєтеся?

— До труднощів мені не звикати. Перед тим, як очолити підприємство в Україні, я працювала на аналогічних підприємствах в Англії, Болгарії та Росії. Зараз, окрім директорства тут, відповідаю за фінансові питання на чотирьох білоруських заводах «Кроноспану». Тому часто доводиться бувати за кордоном. Справляюся, бо маю хорошу команду, а це багато значить. Крім того, виробила свій стиль керівництва — ​демократичний, але вимогливо-строгий. Добру підтримку маю від чоловіка, який працює поруч, — ​плюс у тім, що я йому більше довіряю. Але намагаюся розмежовувати бізнес і сім’ю. І це мені вдається.