Хутчіш …від телевізора, малята!

Літо завше вирізняється вільнішим режимом дня для дітей. Багато гуляння, біганини і… комп’ютера та телевізора. Моя 9–літня донька «вчепилася» до «Папиных дочок» і «Фіксиків». «Не більше години», — ​нагадую їй. А тим часом аналізую, що вона має з тих переглядів. Російський серіал про тата і п’ятьох дочок показує стосунки у сім’ї, дружні та з хитринкою, зі сварками і примиренням.

Мультики — ​це ж особливий світ, створений для дітей. Півторарічний син часом кидає оком у бік телевізора, але там його нічого не захоплює. Надто непосидючий. Згадую хлопчика знайомої, який усім тілом прикипав до екрана, а вона тим часом спокійно наводила лад у хаті. Це велика спокуса для батьків, коли маля любить годинами дивитися на екран. Психологи радять не піддаватися їй, як би не хотілося відпочити. (Хоча тут же зауважують, що небагато тат і мам здатні до такого героїзму). Чому перегляд телевізора варто зводити до мінімуму, особливо для дітей до двох років?

Ставити телевізор у дитячій психологи не радять.

Телевізор може викликати агресію та призводити до проблем з уважністю. Таке заявляє психотерапевт Джон Медіна, який вивчає, як розвивається мозок дитини від народження до 5 років. У своїй книзі він наводить такий факт: кожна година, проведена перед телевізором дитиною до чотирьох років, підвищує ризик того, що в школі вона братиме участь у цькуванні однокласників, на 9 %. Американська асоціація педіатрії інформує, що 10–20 % насильства у реальному житті відбувається саме під впливом ЗМІ. Медіна пише про здатність дитини до так званої відтермінованої імітації, що підвищує агресію разом з імпульсивністю. Простіше кажучи, це наслідування чогось через певний час. «Відтермінована імітація — ​це дивовижна навичка, що швидко розвивається. Однорічне маля може пам’ятати раз побачене протягом тижня. У півтора року діти здатні повторювати подію, яку бачили лише раз чотири місяці тому! Таке вміння в них ніколи не зникає — ​про це рекламна індустрія знає вже давно. Звідси — ​дуже важливі наслідки. Якщо малюки вмонтовують у свою пам’ять складну послідовність подій після одного лише спостереження, то уявіть, що вони можуть увібрати за години, проведені он–лайн, чи дивлячись телевізор. Отож, у найнесподіваніший момент наше дитя «видає» щось, чого ніхто й не сподівався, бо подія з тим пов’язана була давно. Це пояснює, чому так дивуються батьки, що їхній школяр чи школярка (нібито добрі) «витворяють» з однолітками. (Колись ці діти набралися багато лихого, сидячи перед екраном). А інформація, здобута зором, як знаємо, найефективніше обробляється мозком. Дозволю собі ще одну цитату Медіни: «Те, що ви пропускаєте у мозок дитини, впливає на її очікування від світу, а згодом позначається не лише на здатності сприймати, а й на поведінці. І байдуже — ​йдеться про місячних немовлят чи про двадцятирічних студентів».

І нарешті про здатність зосереджуватися — ​про увагу, що така цінна при навчанні. Телевізор теж її отруює. Ось науковий факт: із кожною додатковою годиною «біля екрана», проведеною дитиною до 3–х років, імовірність проблем з уважністю до 7 років зростає приблизно на 10 %. Навіть коли телевізор працює на задньому плані, тобто при пасивному перегляді, дитині це шкодить. До слова, американські науковці розвінчали міф про користь навчальних відеодисків для малят від півтора до 2 років. Вони домоглися того, що «Дісней Компані», яка випускала їх зі словом «освітні», прибрала цей оманливий напис. Дослідження показало: діти, які впродовж години дивилися пізнавальне відео, засвоювали на 6–8 слів менше, аніж ті, які його не бачили.

А як бути з дошкільнятами після 5 років? Однозначного висновку нема: усе залежить від змісту передачі, віку дитини і, припускають, ще й генетики. Отож, батькам дітей від 2 років радять обрати якусь одну програму, яку вона дивитиметься. Добре буде, якщо передача з інтелектуальною взаємодією. Обране мама й тато мають дивитися разом із дитиною, щоб допомогти їй проаналізувати і критично осмислити побачене. Ставити телевізор у дитячій психологи не радять.

Наостанок нагадаю: практичні поради від батьків традиційно чекаємо за адресами редакції та [email protected].