Перші роботи волинського художника були втрачені під час Першої світової війни

Їхній рід походить із волзьких країв. У 1858 році діда художника, полковника Олександра Караваєва призначили головою Волинського кримінального суду. Російському дворянинові припав до душі наш край, тому він назавжди оселився тут. Родина отримала у власність маєток «Сокольники» між селами Кречів і Мовники у Прибужжі.

Саме там минуло дитинство майбутнього художника. Мальовничі прибузькі краєвиди, спілкування з людьми впливали на формування світогляду і творчого стилю Володимира Караваєва. У 1906–му він закінчив Грубешівську гімназію. Батько хоче бачити свого сина священиком, але юнак обирає навчання в Київському художньому училищі. Перша світова війна завадила отримати вищу освіту. Родина Караваєвих змушена переїхати до Житомира, а його перші живописні роботи були втрачені у вирі воєнного лихоліття. Згодом Караваєви повернулися до родинного маєтку в Кречеві, де Володимир Федорович проживав і творчо працював усе своє життя.

Митець мріяв померти за мольбертом. Його життєвим кредо став вислів: «Працювати до знемоги, до останнього подиху».

Ранній шлюб художника виявився невдалим. У 1919 році Володимир одружується вдруге з фельдшеркою із села Грибовиця Дарією Герасимчук. У Караваєвих народжуються сини Всеволод та Ростислав, підростає донька Марія. Господарські клопоти (адже Володимир Федорович отримав у спадок 50 гектарів землі) забирають багато часу. Лише коли сини виросли і розпочали самостійне життя, а родинні землі були експропріювала держава, він починає знову активно займатися живописом. Родина Караваєвих підтримувала зв’язки з видатними людьми волинського краю. Зокрема, багатолітня дружба пов’язувала їх із відомим істориком, археологом та краєзнавцем Олександром Цинкаловським, який неодноразово відвідував Кречів.

Митець мріяв померти за мольбертом. Його життєвим кредо став вислів: «Працювати до знемоги, до останнього подиху». Не випадково одна з його робіт називається «Мертвий художник». Помер самобутній митець 21 лютого 1975 року і похований на кладовищі в милому його серцю Кречеві.

У фондах Володимир–Волинського історичного музею зберігається 57 картин художника, здебільшого пейзажів — ​улюбленого жанру Володимира Караваєва.

Володимир СТЕМКОВСЬКИЙ