Василь Андрійович Рижак, ветеран війни, житель Володимира-Волинського, не пошкодував часу і грошей на квиток, спеціально приїхав до Луцька, привіз листа з подякою працівникам обласної клінічної лікарні
Фото: http://jakmed.com.ua
Завдяки людям у білих халатах має другий день народження
Василь Андрійович Рижак, ветеран війни, житель Володимира-Волинського, не пошкодував часу і грошей на квиток, спеціально приїхав до Луцька, привіз листа з подякою працівникам обласної клінічної лікарні, які буквально з того світу повернули до життя його своячку
Чоловік накульгував, видно було, що ходити йому важко. «Можна ж було відправити листа поштою», — кажу.
— Хотів упевнитися, що надрукуєте. Не так багато в теперішньому світі добра, щоб його не цінувати, — усміхнувся відвідувач. — Дружина описала, як усе було, а вона розуміється, бо має медичну освіту. Надія щаслива, що її сестра жива, ходить, розмовляє. А я радий за них обох.
Слово за словом — і стало зрозуміло, що жительці Княжого міста Зої Бойко пощастило не тільки з медиками, а й з родиною. Під час перебування в лікарні від неї ні на мить не відходила сестра. І коли жінку виписали, її забрали до себе Василь Андрійович із дружиною, щоб доглядати, бути поруч.
— Не так багато в теперішньому світі добра, щоб його не цінувати, — усміхнувся відвідувач.
А їхали сестри до лікарні, не підозрюючи про те, що доля влаштує їм випробування. Пані Зоя зібралася на планову операцію, яку 3 липня успішно провів завідувач відділення ендоскопічної хірургії Олег Савчук. До нього жінка зверталася й раніше, була впевнена в професіоналізмі лікаря, тож підстав для тривоги не було. Приходила до тями в палаті, біля ліжка сиділа сестра. Ніщо не віщувало біди.
«І раптом близько півночі бачу, що Зоя помирає! Схопила за руку — пульс не прослуховується, серцебиття не чути, вона вже й не дихала! Я почала кричати, кликати на допомогу. До нас одразу прибіг черговий лікар — хірург Андрій Миколайович Старушик. Діяв дуже оперативно, чітко, провів непрямий масаж серця і зумів його запустити, справді витягнув Зою з того світу. У реанімації всю ніч лікарі й медсестри повертали її до життя після клінічної смерті. Далі сестру виходжували у хірургічному відділенні, яким завідує Дмитро Федорович Шульга. Взяла хвору під опіку кардіолог Ірина Віталіївна Лошак. Усі лікарі були співчутливими, людяними, рятували хвору не за якусь винагороду, а за покликом своїх сердець. Нехай береже їх Бог!» — написала Надія Іванівна.
— Виявилося, що причиною зупинки серця став тромб, який раптово відірвався. На щастя, все закінчилося благополучно. Ми з дружиною, як і син Зої, дуже вдячні працівникам лікарні, які подарували дорогій для нас людині другий день народження, — додає Василь Андрійович.
