Малиною з Горохівщини смакують Арабські Емірати

Минуло трохи більше року, як садівники і ягідники Горохівщини об’єдналися у громадську організацію «Асоціація Горохів-Сад». Головою обрали  жителя села Миркова Романа Юхимчука.  Молодий  фермер  вважає, що успішне майбутнє України-ягідниці – за кооперацією. 

Протягом  року  не марнували ні хвилини. Півсотні членів асоціації дбайливо доглянули 60 гектарів малинових угідь і виростили багатий врожай. Куди тепер її збувають? Встигли і це продумати! Цими днями автомобілі зі сіл Горохівського, Іваничівського, Локачинського і Рожищенського районів їдуть потоками у Мирків, де Роман Юхимчук і голова фермерського господарства «Підбереззя Сад» Сергій Петровський у викупленому приміщенні колишньої овочебази  облаштували пункт прийому смачної ягоди.

Закупівельна ціна 14 гривень за кілограм  влаштувала б, напевно, всіх малиновирощувачів України.

Закупівельна ціна 14 гривень за кілограм  влаштувала б, напевно, всіх малиновирощувачів України. Людям, які збирають урожай, звісно, байдуже, з яких заощаджень із ними розрахується роботодавець. 

До слова, їх щоденний заробіток рівняється платі за робочі години у сусідній Польщі. Крім того, йти  роботу  українцям набагато приємніше зі своєї хати, ніж зі заробітчанської у чужій державі.  Тим паче, що  сезон заробітків для тих, хто трудиться, скажімо, у малинниках  Романа Юхимчука і Сергія Петровського, інших фермерів Горохівщини, триватиме аж до пізнього листопада. То навіщо їхати далеко?

Де взяли гроші, щоб розраховуватися з робітниками, заготівельниками щодня, знаючи, що жоден із них  не схоче зачекати два-три тижні, протягом яких виробник отримає реальні кошти на ринку збуту? За порадою Роман Юхимчук звернувся до голови районної ради Тараса Щерблюка і дилему чоловіки вирішили швидко і конструктивно: за сприяння лідера районної територіальної громади  кошти в сумі 500 тисяч гривень для ГО «Асоціація Горохів-Сад»  надало безвідсотковою позикою приватне підприємство «МаксКом», де керівником теж досвідчений аграрій Оксана Щерблюк.  Яка причина зумовила таке  безкорисливе доброчинство?

– Я починав свою хліборобську кар’єру на 30 гектарах землі і з багатотисячними кредитами. Знаю, наскільки це складно – хотіти врожаю, зуміти виростити і зібрати його, почавши з нуля. Міркую, що  сільгоспвиробників, які починають ставати на ноги, такими пільгами повинна підтримувати держава. Так практикує Європа і радить свій успішний досвід іншим! Наразі у районі починаємо  заохочувати садівників і ягідників на засадах порядності і довіри, – почула відповідь від Тараса Щерблюка.

 На Горохівщині ягідництво набирає потужності. Минув уже тиждень, відколи у Миркові приймають малину. Торік її заготовили близько 100 тонн. Цьогоріч, зі слів Романа Юхимчука і Сергія Петровського, «замахнулися» на 300 тонн. 

– Розуміємо, що споживачі нашої продукції налаштовані закупляти її великими поставками. Бачачи, що вони у нас є, ми вже отримуємо пропозиції співпрацювати з крупнотоварними концернами. Маємо таку оферту  від фіна Пекки Кавісто – генерального директора компанії «Kaskein Marja», яка співпрацює зі Швецією, Естонією, Латвією, Литвою, Німеччиною, Польщею, Словаччиною, Францією, Великобританією, Італією, США, Китаєм, Японією та багатьма іншими країнами, – впевнений у правильності вибору своєї діяльності Роман Юхимчук. При цьому фермер не гонориться. Малину приймають із однаковою вигодою як для колег із асоціації, так і для одноосібників. Найменшими на пункті прийому бачилися козубки вагою 20 кілограмів, найбільша партія зібраної продукції заважила півтори тонни. 

Доки розмовляли, ящики з великою, соковитою, апетитною малиною вантажили на фуру. Її здав в оренду землякам по здешевленій ціні керівник ФГ «Підбереззя Агро» Валерій Шевчук.  

– Нам би ще камеру шокової заморозки. Тоді могли б працювати без посередників, – мріяв уголос Роман Юхимчук.

– Нам би ще камеру шокової заморозки. Тоді могли б працювати без посередників.

– Чим зможу – допоможу, щоб у наступному році цей задум задля блага району став реальністю, – запевнив Тарас Щерблюк.

Тим часом велика вантажівка швидко заповнювалася мініатюрними ящичками. 

– Хто їстиме цю смакоту? – запитую.

Зі слів моїх співрозмовників, щодня 10 тонн малини з Миркова на  Волині везуть у Бровари на Київщину, а звідси – в Арабські Емірати. Країна недешева, хоче добренького. А в Україні ж усе є!

Леся ВЛАШИНЕЦЬ.