Французи підкорили наших… бурштинокопачів
Уперше Рівненська обласна рада одноголосно прийняла рішення, щоб надати погодження на легальний видобуток янтарю. Отримало на минулій сесії такий привілей підприємство «Технобуд», яке 20 років видобувало граніт біля Клесова Сарненського району і мало інвестиції французької компанії «Лафарж»
Власник «Технобуду», колишній консул Посольства Вірменії в Україні Олександр Скрипник, переконував депутатів, що його проект щодо видобутку бурштину — чесний. Проте спрацювали не обіцянки небаченої вигоди для громади, а те, що навіть місцеві копачі підтримали ідею підприємства.
З проханням погодити дозвіл на отримання ліцензії та з обіцянками тиждень на передсесійні комісії облради їздили представники «Технобуду» та керівництво Клесівської ОТГ. Підприємство у Клесові працює близько 20 років і, як запевняють у селищній раді, не скупиться на гроші. Окрім того, що торік сплатило понад 13 млн грн податків та зборів до місцевого бюджету, самостійно за понад мільйон гривень відремонтувало дорогу, за півтора мільйона облагороджує стадіон і цього року вже виділило 800 тис. грн на латання вулиць.
Хочемо створити прецедент: показати,
що можливий законний видобуток бурштину
та співпраця з громадою.
«Технобуд» хоче отримати ліцензію на видобуток бурштину на 240 га Федорівської ділянки Клесівського родовища. Якщо вірити його власнику Олександрові Скрипнику, 40 га з цього родовища уже перебуває на території підприємства — над запасами гранітів. У «Технобуді» запевняють, що раніше землю з янтарем, яку знімали, щоб дістатися до гранітів, вивозили за межі території. А змінили свою думку щодо бурштину начебто через загрозу для свого розвитку.
Як розповів Олександр Скрипник, надійшла інформація, що приватна компанія намагається отримати дозвіл на видобуток сонячного каменю біля кар’єрів «Технобуду» та навіть частково на території підприємства. «Технобуд» опинився б у напівкільці, каже пан Скрипник, і втратив би шанс розширювати згодом власні межі.
— Тема ця — скандальна і не зовсім прозора, — зазначив Олександр Скрипник депутатам. — Тому протягом 20 років, що працюємо у Клесові, ми не займалися янтарем, наша репутація незаплямована. Але оскільки надійшло повідомлення про спроби іншої компанії отримати спецдозвіл на видобуток навіть на території нашого гірничого відводу, вирішили діяти. Втім, ми не хочемо бути причетними до бурштинових грошей. На основі відкритого конкурсу оберемо підрядника, прозору європейську компанію, поставивши перед нею вимоги: налагодити повний цикл видобутку та обробки і набрати на роботу місцевих жителів.
Прибутки від цієї справи, очікувано, будуть немалими. 50% з них наш підрядник залишатиме собі, а 50%, які мали б іти «Технобуду», ми віддаватимемо клесівській громаді. Своїм вчинком хочемо створити прецедент: показати, що можливий законний видобуток бурштину та співпраця з громадою. Діємо відкрито. Я заявляю, що ми не домовляємося і не шепочемося ні з ким. Це — прозорий проект, ми — компанія з немалою історією, не з вулиці, і наші слова не розходяться з ділами.
Заступник голови Клесівської ОТГ Тетяна Коханевич активно підтримує «Технобуд» і також приїздила на кожну комісію просити за компанію. Мотивує, що без цього підприємства громада не справиться, а новий проект принесе збільшення доходів до місцевого бюджету, створення додаткових робочих місць, а також урегулювання ситуації з незаконним видобутком сонячного каменю. Активні місцеві бурштинокопачі, за словами пані Коханевич, зустрічалися з керівництвом «Технобуду» і погодилися з пропозиціями підприємства. Окрім того, за таку співпрацю виступає і клесівський депутат Олександр Васильєв, якого знають як людину, котра обстоює інтереси копачів.
Зауважимо, що «Технобуд» підтримував французьку весну в Рівному і його інтереси захищало Посольство Франції в Україні. Проте чи вдасться йому зберегти репутацію, отримавши дозвіл на видобуток бурштину, спрогнозувати важко. З одного боку, складно повірити у таку «благодійність», яку декларує «Технобуд». З іншого — надання приватним підприємствам дозволів на видобуток — один зі шляхів врегулювання проблеми незаконного втручання у наші надра.
Левко ЗАБРІДНИЙ