Малиною з Горохівщини смакують від Фінляндії до Арабських Еміратів
І не треба тепер їхати збирати її до Польщі — волинські ціни приємно дивують
Минуло трохи більше року, як садівники і ягідники району об’єдналися у громадську організацію «Асоціація Горохів Сад». Головою обрали жителя Миркова Романа Юхимчука. Молодий фермер вважає, що успішне майбутнє України–ягідниці – за кооперацією
Протягом року не марнували ні хвилини. Півсотні членів асоціації дбайливо доглянули 60 гектарів малинових угідь і виростили багатий врожай. Куди тепер його збувають? Встигли і це продумати. Днями автомобілі із сіл Горохівського, Іваничівського, Локачинського і Рожищенського районів їдуть потоками у Мирків, де Роман Юхимчук і голова фермерського господарства «Підбереззя Сад» Сергій Петровський у викупленому приміщенні колишньої овочебази облаштували пункт прийому смачної ягоди.
Закупівельна ціна 14 гривень за кілограм влаштувала б, напевно, всіх, хто займається вирощуванням малини в Україні.
Закупівельна ціна 14 гривень за кілограм влаштувала б, напевно, всіх, хто займається вирощуванням малини в Україні. Тож і люди, які збирають урожай, отримають достойну винагороду за свою працю.
До слова, їхній щоденний заробіток дорівнює оплаті за аналогічну роботу у сусідній Польщі. При цьому українці живуть у своїй хаті з родиною, а не в заробітчанській комірчині в чужій державі. Тим паче, що сезон заробітків для тих, хто трудиться у малинниках Романа Юхимчука і Сергія Петровського, інших фермерів Горохівщини, триватиме аж до листопада. То навіщо їхати далеко?
Де взяли гроші, щоб розраховуватися з робітниками та заготівельниками щодня, адже ніхто не схоче чекати два–три тижні, поки виробник отримає реальні кошти на ринку збуту? За порадою Роман Юхимчук звернувся до голови районної ради Тараса Щерблюка, і дилему чоловіки вирішили швидко й конструктивно: за сприяння лідера районної територіальної громади 500 тисяч гривень для ГО «Асоціація Горохів Сад» надало безвідсотковою позикою приватне підприємство «МаксКом», де керівником теж досвідчений аграрій Оксана Щерблюк. Яка причина зумовила таке безкорисливе доброчинство?
— Я починав свою хліборобську кар’єру на 30 гектарах землі та з багатотисячними кредитами. Знаю, наскільки це складно — зуміти виростити і зібрати врожай, почавши з нуля. Міркую, що сільгоспвиробників, які тільки стають на ноги, такими пільгами повинна підтримувати держава. Так практикує Європа і радить свій успішний досвід іншим. Наразі у районі намагаємось заохочувати садівників і ягідників на засадах порядності й довіри, — почула відповідь від Тараса Щерблюка.
На Горохівщині ягідництво набирає потужності. Минув уже тиждень, відколи у Миркові приймають малину. Торік її заготовили близько 100 тонн. Цьогоріч, зі слів Романа Юхимчука і Сергія Петровського, «замахнулися» на 300 тонн.
— Розуміємо, що споживачі нашої продукції налаштовані закупляти її великими партіями. Вони у нас є, тож ми вже отримуємо пропозиції від крупнотоварних концернів. Маємо таку оферту від фіна Пекки Кавісто — генерального директора компанії «Kaskein Marja», яка співпрацює зі Швецією, Естонією, Латвією, Литвою, Німеччиною, Польщею, Словаччиною, Францією, Великобританією, Італією, США, Китаєм, Японією та багатьма іншими країнами, — впевнений у правильності вибору своєї діяльності Роман Юхимчук.
При цьому фермер не гонориться. Малину приймають із однаковою вигодою як для колег з асоціації, так і для одноосібників. Найменшими на пункті прийому були козубки вагою 20 кілограмів, найбільша партія зібраної продукції заважила півтори тонни.
Доки розмовляли, ящики з великою соковитою апетитною малиною вантажили на фуру. Її недорого дав в оренду землякам керівник ФГ «Підбереззя Агро» Валерій Шевчук.
— Нам би ще камеру шокової заморозки. Тоді могли б працювати без посередників, — мріяв уголос Роман Юхимчук.
— Чим зможу — допоможу, щоб наступного року цей задум задля блага району став реальністю, — запевнив Тарас Щерблюк.
… Тим часом велику вантажівку швидко заповнювали мініатюрними ящичками.
— Хто їстиме цю смакоту? — запитую.
Зі слів моїх співрозмовників, щодня 10 тонн малини з Миркова на Волині везуть у Бровари на Київщину, а звідти — в Арабські Емірати. Країна багата, хоче добренького. А в Україні ж усе є!
Леся ВЛАШИНЕЦЬ