Волинська свекруха про свою невістку-вбивцю: «Хай своє відсидить, а тоді виходить заміж  за коханця»

Нагадаємо, в редакцію «Волині» звернулася мешканка села Туровичі Турійського району Галина, яка розповіла, що ненавмисно вбила свого чоловіка.

Ми пообіцяли дати слово і батькам загиблого Олександра Омелянюка. І ось через певний час до нас завітала його мама Олена із зошитом у клітинку, в якому було описано вбивство її сина і «походеньки» його дружини. Ми поспілкувалися із жінкою й з’ясували, чому вона хоче бачити невістку за ґратами.

Зі слів Олени Іванівни стало зрозуміло, що з перших днів спільного життя в цієї пари були проблеми у стосунках.

— Одного ранку я прокинулася і бачу, що немає мого Шуричка, йду на роботу, а син повертається. Тоді Саша не розказав, де ночував, а згодом ситуацію пояснила майбутня сваха, коли прийшла розповісти про вагітність доньки у 2000 році. «Він ще не хотів женитися, а я заставила», — ​написала у своєму зошиті мама загиблого.

В Омелянюків старших подружжя прожило трішки більше року, а потім Галина втекла з дитиною до матері, бо «посварилися».

— Поки вона не гуляла, то було все добре, а як стала гуляти… Вона така була «мстітєльна»… Як жили у мене в кімнаті, коли доходило до бійки, то біжить: «Мамо, пошкодуйте!» Я раз пожаліла, другий, а потім кажу: «Галю, не доводь до бійки, нашо тобі це?» — ​«Сашуню, чому ти її зачепив?», а він відповідає, що вона першою почала. Якщо брала гору, то не плакала… Але побитою її ніхто не бачив, була на висоті.

Я не знаю, що там було, але вони задумали його вбити. Люди розказують у селі, що він плакав, кричав не своїм голосом.»

Олена Іванівна стверджує, що її невістка мала коханця й принаймні одна дитина для Саші не рідна — ​це, мовляв, і було основною причиною конфліктів у сім’ї. Вона впевнена: Галина вбила її сина навмисно.

Жінка розповідає, що 24 липня 2016 року ъъ Олександр приїхав до них у село Годовичі молотити збіжжя. Розповів, що діти з жінкою та її родичами Віктором і Валею поїхали на озеро Сомин відпочивати. Олександр з поля приїжджав пообідати до батьків і знову — ​на комбайн. Увечері вони зустрілися востаннє.

— Я трішки гостювала в доньки, вертаюсь, чую, Сашин мотоцикл їде, біжу йому назустріч, бо мала дещо передати. Спішу, наче останній раз сина бачу, ще й здивувалася, чому таке спало на думку. Тут батько підійшов, каже: «Саша, ночуй, вмийся і будеш відпочивати». Він відмовився.

За словами жінки, близько 7-ї вечора до сина зателефонувала невістка, і її чоловік почув, що «розмова була на підвищених тонах».

Далі Олена Омелянюк розповіла про події, яких вона не бачила, але стверджує, що їй переповіли свідки. Вона каже, що того вечора Олександр ще заїхав до сестри, потім — ​до тещі в сусіднє село, а наостанок — ​до друга, який уже спав. О пів на десяту він поїхав додому в Туровичі, жінки не застав, худоба була не порана. Чоловік пішов до клубу, де їхня кума святкувала день Ольги.

— Є свідки, що вони там пили (Галина з родичами. — ​Ред.). А потім, як сказали хлопці, поїхали додому іншою дорогою. Довелося синові вернутися, — ​схвильовано переповідає пані Олена. — ​Я не знаю, що там було, але вони задумали його вбити. Люди розказують у селі, що він плакав, кричав не своїм голосом.

Жінка каже, що тієї ночі приїжджав на місце вбивства адвокат, і, мовляв, присутні справу «зам’яли», начебто оформили всі документи, як було вигідно підозрюваній.

Тоді ще Омелянюки не знали, яка біда їх спіткала.

— О 5-й ранку встала, випустила курей, трішки лягла і не зачинила дверей, якраз чоловік виходив із хати, я почула голос: «Стьопа, тримайся! Саші нема…» — ​«Як нема?» — ​«Галя зарізала» (плаче. — ​Ред.).

Про майно, яке після похорону вона з чоловіком забирала із синового обійстя, пані Олена каже: «Техніка та, що в нас стояла, — ​наша, та, що в неї, — ​дітям, ми добилися, щоб на неї наклали арешт, свиней до 40 голів — ​теж внукам, як і будинок, котрий син відновив. А вона має коханця, хай самі будують, відсидить і буде жити з ним». 

Леонід ОЛІЙНИК.