Волинянка виграла грант на безкоштовне навчання у США. А візи – не дають…
Формальна причина – недостатні зв’язки дівчини з… Україною. У той же час її рідний брат, який теж отримав право здобувати освіту за океаном, не мав проблем в американському консульстві
18–річна Тетяна Торчило зі Старої Лішні Іваничівського району вже не вперше потрапляє на шпальти волинських та всеукраїнських ЗМІ. Ще школяркою вона представляла Україну на Міжнародній олімпіаді з наук про Землю в Японії, а згодом разом із молодшим братом Андрієм стали відомими на всю країну як переможці програми Ukraine Global Scholars, яка допомагає виграти гранти на навчання в найкращих освітніх закладах Сполучених Штатів Америки. Завдяки їй брат та сестра разом здобули стипендій на суму 432 тисячі доларів і вже цієї осені мали летіти за океан. Тетяна освітнім напрямком для себе обрала географію, Андрій — фізику. Докладніше про це наша газета розповідала 20 березня 2018 року в статті «І без тата–депутата можна досягти багато: двоє школярів з однієї родини самі оплатили майбутнє навчання у США».
Аби не розслаблятися, Тетяна й улітку не припиняла пошук різноманітних освітніх проектів, які дають змогу взяти участь у цікавих безкоштовних школах для молоді. І ось буквально за 13 годин до завершення терміну подачі заяв натрапила на інформацію про початок роботи Міжнародної молодіжної літньої школи в Шанхаї. За цей час встигла відзняти відеопрезентацію про себе і написати есе, які й стали визначальними чинниками у відборі учасників на навчання. І яким було здивування дівчини та рідних, коли єдиною учасницею від України конкурсна комісія обрала саме її! Усього в школі навчалося 50 слухачів: 20 – із Китаю і 30 – з інших країн. До слова, 18-літня волинянка була ще й наймолодшою слухачкою школи. Її брат Андрій, молодший на 3 роки, участі у відборі не брав саме через віковий бар’єр. Інакше, цілком можливо, двоє талановитих дітей і до Китаю поїхали б разом.
Абсурду ситуації додає те, що решті претендентів на навчання візи відкрили, зокрема пощастило
і рідному братові Тетяни — Андрієві.
Ключем до успіху, звісно, найперше стала англійська, якою бездоганно володіє Тетяна. Адже і подача заявки, і саме навчання відбуваються тільки цією мовою. Тому історія дівчини вкотре доводить, що шлях до освіти за кордоном лежить передовсім через знання іноземної. А безпосередня програма навчання цього року стосувалася інноваційних технологій і називалася «Розумне місто — розумне суспільство». Бути спікерами запросили провідних світових фінансистів, журналістів, екологів, фахівців ІТ, випускників найпрестижніших вишів, зокрема Гарвардської та Вортонської бізнес-шкіл.
Шанхай випадково обрали локацією для такої програми, адже, як розповідає волинянка, уся життєдіяльність 25-мільйонного мегаполіса наскрізь пронизана новітніми технологіями. Вражало все: і процедура прийому в лікаря (а учасників програми ознайомлювали з різними сферами життя міста), і організація руху громадського транспорту. А найбільше здивувало її ледь не тотальне «безгрошів’я», оскільки жителі міста фактично не користуються готівкою. Усі розрахунки відбуваються в електронній формі, а це дуже зручно.
Сам Китай вона називає «іншою планетою», настільки відмінний побут цієї країни. Тому неабияк дивує, що в такому юному віці Тетяна вміє давати собі раду в цілком незнайомому середовищі. Подорожуючи одна, вона зуміла з двома авіапересадками в Амстердамі та Пекіні долетіти до місця призначення, знайти готель... Тож віриться, що з таким досвідом і заокеанські перельоти не стануть для неї проблемою.
Однак днями приголомшила неприємна новина, яка ставить під загрозу майбутнє навчання Тетяни у США. Консульство цієї країни двічі відмовило волинянці та ще одній учасниці програми, киянці Інні Черняк у відкритті візи. Причина формальна – недостатні зв’язки дівчат з… Україною. Абсурдна ситуація ще й тим, що решті претендентів на навчання візи відкрили, зокрема пощастило і рідному братові Тетяни — Андрієві. У всіх дітей абсолютно однакові зв’язки з Україною, тому логіку «візових офіцерів» зрозуміти вкрай важко. Єдине, що відрізняє дівчат, – вони повнолітні. Судячи з питань працівників консульства, ймовірно, вони сумнівалися, що Тетяна та Інна справді їдуть навчатися у школи. Можливо, саме це стало реальною причиною відмови. Через великий потік заявок на візи співбесіди тривають від 30 секунд до 3 хвилин. Звісно, у консульстві нереально вникнути у всі нюанси анкет.
Тетяна за останні 8 років виграла 56 різних нагород в олімпіадах та турнірах. В Інни багато наукових публікацій з економіки, вона посіла третє місце на всеукраїнському захисті наукових робіт із фінансового напряму. І цих юнок запідозрили у спробі стати нелегалами у США.
Буде дуже шкода, коли після стількох зусиль, такого шляху проблема візи стане вирішальною, адже такий шанс може випасти для них раз у житті.