Петро Панчук про Степана Кривенького: «Не міг стримати сліз, бо уявляв його особистістю неземною»

На прем’єру сходилися, як завжди, всім селом, щоб подивитися п’ятий спектакль у постановці театралів–аматорів і метра сцени. Лобачівський сільський голова Святослав Забуський перед початком вистави привітав усіх присутніх у залі із Днем Незалежності України. І за мить сотні людей із цікавістю та захопленням приковують погляди до сцени, щоб ознайомитися з долею Степана Кривенького, закоханого в музику митця, зоря якого згасла, щойно сягнувши свого 51–ліття.

— Коли я був ще малим, то чув розповіді про те, що у Вільхівці є музикант, який пише гарні пісні і віртуозно грає на баяні. Уявляв його особистістю неземною, — ​так розпочинав Петро Фадейович свою оповідь про історію народження «Балади про Степана». Не приховував, що не знав, із чого почати, бо мав на руках лише газетні публікації про життя вільхівського пісняра. Два місяці ходив у задумі, не стримував сліз, коли вчитувався в його пісенні зізнання в любові рідному Горохову, Волині і всім людям, з якими пройшов життєву дорогу. Не таїв душевної роси, як на VIII Міжнародному фестивалі «Берегиня» познайомився з вільхівчанкою Ангеліною Грищук — ​солісткою народного аматорського хору «Хлібодар» — ​і почув її зворушливі спогади про скромність, людяність Степана Федоровича… Під час прем’єри пані Ангеліна переповість їх усім глядачам.

— Я розумів, яку взяв велику і відповідальну ношу, задумавши «Баладу про Степана», але чув небесну силу, якою від мене і Степана Федоровича сповнювалися актори, — ​казав щиро, наче на сповіді, Петро Панчук людям.

Як донька Степана Кривенького я вслухалася в кожне слово того, хто на сцені відтворював образ найріднішої для мене людини — ​і вірила йому. Була приємно вражена тим, як до сліз щемно зіграв роль тата учитель музики ЗОШ І — ​ІІІ ступенів села Лобачівка Олександр Шепшелей, який у попередніх чотирьох спектаклях забезпечував їх озвучення. Цього разу місію звукооператора успішно виконала дружина пана Олександра, вчителька лобачівської школи Інна Шепшелей. Разом із батьками у виставі грав і їхній обдарований син — ​студент–другокурсник Волинського коледжу культури і мистецтв ім. І. Ф. Стравінського Богдан. Шквалом оплесків за артистичність публіка традиційно нагородила керівника колективу Андрія Корнейка та його сина, талановитого учня Петра Панчука, студента Рівненського державного гуманітарного університету Сергія Корнейка, а також доньок Олесю і Софію — ​студенток СНУ ім. Лесі Українки. У нових іпостасях глядачі із задоволенням упізнавали чарівну дружину Панчука Людмилу, директора і заступника директора ЗОШ І — ​ІІІ ступенів села Лобачівка Сергія Карніца і Зоряну Бойчук, землевпорядника сільської ради Світлану Шевчук, студенток Тернопільського національного педагогічного університету і Тернопільського державного медичного університету Настю Савчук, Марію Коновалюк, Юлію Смаль, учня 11 класу Андрія Пушкаша. «Балада про Степана» розкрила акторські здібності шестикласника Валентина Лиценка, який, здавалося, серденьком перевтілився в малого Степанка, його ровесниць — ​Насті Марковської і Софії Кривко, дев’ятикласниці Віти Шевчук. Усі актори були і виконавцями пісень Степана Кривенького, а завдяки Олександрові Шепшелею музику композитора на своїх улюблених інструментах відтворили юні музиканти — ​дев’ятикласники Таїсія Харчук, Віталій Данилюк, Денис Харчук, Богдан Лавренюк.

«Балада про Степана», яку режисер–постановник Петро Панчук творив, шукаючи поетичні і прозові паралелі для образу Степана Кривенького у творах Бориса Олійника і Василя Шукшина — ​найближчих акторові по духу, духовно поріднила Лобачівку з Вільхівкою — ​селом–батьківщиною творця гімну Волинського краю. Почесним гостем на прем’єрі, виконавцем пісень свого творця був народний аматорський хор «Хлібодар» і його керівник Володимир Онищук. Свою повагу до вільхівських піснелюбів аматори засвідчили короваєм, взаємними віншуваннями, символічними сувенірами.

Поціновувачі лобачівського театру, серед яких цього дня були голова районної ради Тарас Щерблюк, начальник відділу культури райдержадміністрації Діна Колесник, головний редактор газети «Волинь–нова» Олександр Згоранець, редактор районної газети «Горохівський вісник» Олег Дідик, депутат районної ради від ВО «Свобода» Леонід Кравчук, голова районної організації ветеранів України Михайло Харків, кореспонденти інших видань, продюсер кіностудії Продакшн Red Glass Яна Алтухова з колегами, разом співали пісню «Волинь моя». Здавалося, почуттями, які цього вечора царювали в Лобачівці, милувалося Небо.

— Я розумів, яку взяв велику і відповідальну ношу, задумавши «Баладу про Степана», але чув небесну силу, якою від мене і Степана Федоровича сповнювалися актори, — ​казав щиро, наче на сповіді, Петро Панчук людям.

— Коли місяць тому Петро Фадейович зібрав нас на першу репетицію і розповів про свій задум відтворити життя Степана Федоровича, ми і вірили, і ні, що нам таке під силу. У мене було враження, ніби маємо вибратися на високу гору. А потому запалювалися натхненням один від одного, щоб горіти ним, — ​не приховував емоцій Олександр Шепшелей.

…Глядачі довго аплодували стоячи. Театрали дякували за особисту допомогу під час творення спектаклю лідерові територіальної громади району Тарасові Щерблюку, колективу газети «Волинь–нова» і її головному редактору Олександрові Згоранцю, начальнику відділу культури райдержадміністрації Діні Колесник, сільському голові Святославові Забуському і депутатам ради, районній партійній організації ВО «Свобода» і особисто її лідерам Валентині Магурчак та Леоніду Кравчуку, підприємцю Василеві Венгерському. Народний театр НД «Просвіта» села Лобачівка показав воістину талановите дійство. Незабаром зі Степаном Кривеньким матиме можливість познайомитися не лише Горохівщина, а й Волинь та вся Україна.