Як позбутись «диверсантів»
Ведмедик, вовчок, капустянка (на фото)…На цього ворога коренів і стебел ягідних та овочевих культур найчастіше натрапиш на сирих ділянках, біля річок чи ставків, на добре угноєних землях. Але й в інших місцях ця досить чимала потвора (4–5 см) — не рідкість. Через її ненажерливість всихає багато рослин. Як із нею боротися?
Наприкінці вересня, коли починають перекопувати городи, ретельно визбирують личинок і дорослих особин. Тоді в садках риють ямки завглибшки 40–50 см, заповнюючи їх напівпрілим гноєм (найкраще кінським) або соломою. Пізньої осені вміст приманних гнізд розкидають і знищують ведмедиків, які туди попалися. Влітку застосовують приманку із розмоченого чорного хліба: з нього виготовляють кульки і закладають у ямки, викопані у міжряддях. Щоранку виймають із такого «тіста» вовчків. Можна заглибити врівень із землею банки, заповнені водою. Вночі туди також потрапляють «диверсанти».
Якщо ви не постійно мешкаєте на дачі, приготуйте отруйну принаду. На 1 кг зерна або макухи витрачають 50 г хлорофосу і 30 г соняшникової олії. На глибину 2–4 см закопують 600–800 г цієї суміші (на 1 сотку площі).
Наприкінці вересня, коли починають перекопувати городи, ретельно визбирують личинок і дорослих особин.
Вранці, до сходу сонця, поливають ґрунт мильним розчином (50 г господарського мила або 3 столові ложки прального порошку на 10 л води). За 2–3 години капустянки полізуть нагору. Тут уже не гайте часу!
Восени, після збирання врожаю, таку операцію проводять за допомогою саморобної емульсії (на 10 л води 1 л гасу). Виправдовує себе пісок, змочений гасом. Його розкидають по межі обійстя для відлякування зайд. Колись наші предки боролися з цим шкідником, втикаючи в грядки гілки вільхи, які періодично замінювали свіжими, — ведмедик не любить таких пахощів.
Ігор ВИЖОВЕЦЬ
с. Гредьки Ковельського району.
