«Перш ніж щось з’їсти, треба обов’язково запитати маму,  чи це не для букета…»

І перетворила кухню на наукову лабораторію, а себе — ​на алхіміка

— Уже в сьомому класі я добре знала, що буду журналістом, — ​розповіла про себе Тетяна Ізотова, яка працює кореспондентом газети «Слово правди» в княжому місті. — ​Любов до слова відчувала ще зі шкільних літ — ​за написання творів отримувала завжди схвальні відгуки від учителів, пробувала себе в поезії, навіть в есе. Багато читала.

Тож після закінчення школи, природно, обрала факультет журналістики Луцького гуманітарного університету. Однак невдовзі змушена була перевестися на заочну форму навчання, бо вийшла заміж і народила доньку. Та пані Тетяну не полишала мрія про роботу на телебаченні, тому на час літніх відпусток попросилася попрацювати на місцевій студії «Володимир».

Сподобалося. І Тетянині репортажі припали до душі глядачам, тому вже скоро їй запропонували постійну вакансію. Але життя внесло свої корективи. Чоловіка, який був військовим, перевели в Дрогобич, і сім’я змушена була переїхати на Львівщину. Коли через рік повернулися, місце уже було зайняте. Знайшла роботу аж на студії кабельного телебачення «Львівська жінка» у сусідньому Нововолинську.

Менш вибагливі до утримання форми сирні або горіхові букети.

— Другий декрет шість років тому повернув мене до рідного Володимира, — ​згадує початок дещо іншого творчого амплуа Тетяна. — ​Отоді й народився потяг щось виготовляти своїми руками.

Симпатична білявка згадала, що спочатку захопилася декупажем — ​у вільні хвилини переглядала майстер–класи, де методом серветкової техніки прикрашаються будь–які поверхні.

— Згодом взялася за мило. Робила його з натуральних складників, якось навіть несподівано для себе переключившись на кремоваріння. Уявляєте? — ​дивується й зараз Тетяна. — ​Це я, для якої раніше зробити якусь річ самій було нереально. Мама зі старшою сестрою — ​справні рукодільниці, на відміну від мене в’язали, вишивали гарно. Я не вміла. А тут — ​справжня сенсація! Рідні були просто в захваті, бо від мене цього не очікували.

Кухня Тетяни вночі перетворювалася на справжню наукову лабораторію, а вона — ​на алхіміка.

«Банально було йти до кума лише з пляшкою горілки»

— А коли з’явилася ідея виготовляти букетні шедеври з квітів, фруктів, овочів і різної смакоти? — ​запитую, маючи перед собою фото її надзвичайно апетитних і красивих робіт.

— Раніше в інтернеті побачила оригінальні композиції. А торік моя колега написала матеріал про одну нашу володимирську майстриню, котра згодом переїхала у Львів, — ​розповідає про свої перші кроки в опануванні їстівної або фуд–флористики співрозмовниця. — ​Коли глянула на букети, зібрані з продуктового набору, — ​аж дух перехопило: треба попробувати і собі!

Уперше взялася це зробити, коли збиралися до кума на іменини. Який подарунок занести йому на Василя? Банальну пляшку алкоголю не хотілося брати. Якби щось нове, оригінальне… Подивилася відео майстер–класу й почала компонувати — ​горілочка, ковбаса, сир, овочі… Вийшло чудово як для першого разу. А в гостей цей букет викликав справжній фурор — ​вони всі по черзі фотографувалися з ним, і ці знімки потім виставляли в соцмережах.

Згодом виготовила фруктово–квіткову композицію на день народження сестрі. Далі ще один букет скомпонувала подрузі на новосілля. І пішло–поїхало… Отримувала багато коментарів, високих оцінок і замовлень. Хоча зараз перші роботи жінки викликають у неї сміх і критику.

Подарунок розібрав — ​і святковий стіл готовий!

Тоді журналістка–майстриня почала задумуватись про фінансове підгрунтя свого захоплення. Це виявилось чи не найдовшим етапом роботи. Адже у Володимирі нема жодного магазину, в якому можна було б відразу придбати все необхідне. Нерідко доводиться добре побігати з одного кінця міста в інший. Тому й ніколи не обіцяє сьогодні на сьогодні.

— Працюю переважно вечорами і вночі, бо вдень зайнята улюбленою справою в редакції, — ​викладає секрети свого хобі Тетяна. — ​Спочатку мию і сушу всі продукти. Після того нанизую їх на спеціальні бамбукові шпажки довжиною 25–30 сантиметрів. Тоді — ​найвідповідальніший крок — ​складання «інгредієнтів» у відповідну форму, яку обираю заздалегідь. Після чого все це міцно скріплюється скотчем і тут на допомогу приходить чоловік. Це забирає від однієї до трьох годин, а буває, що й цілий вечір морочишся.

Особливо клопітно працювати літньої пори з шоколадними цукерками, які тануть, м’якими фруктами та ягодами — ​треба все закріпити так, щоб не розвалилося. Потрібно знати, як зафіксувати, наприклад, полуниці в шоколаді. Менш вибагливі до утримання форми сирні або горіхові букети. А найпростіші й, до речі, найбільш популярні зараз — ​пивні, куди кладеш улюблений для багатьох чоловіків прохолодний напій і до нього — ​рибно–м’ясний набір. Кажуть, що це для представників сильної статі просто супер! А буває, що клієнт замовляє кольорову гаму або просто просить зробити букет на свій розсуд, виходячи з названої суми. Тоді доводиться добре помізкувати. Зараз більш модно використовувати в композиціях цукерки без обгорток або зефір. Їх упаковую в спеціальні коробки — ​тубуси, які купую у флористичних магазинах. Такі композиції виглядають просто шикарно! Але в будь–якому випадку всі вони приносять не лише естетичну насолоду, а й цілком практичне задоволення. Букет розібрав — ​і святковий стіл готовий!

Якщо хтось думає, що навчитися цьому легко, то помиляється. Тетяна каже, що зазвичай в інтернеті вміщують найпримітивніші прийоми й поради. Щоб розгадати секрети, треба заглиблюватися: проходити платні онлайн–курси професіоналів і самому практикувати й виробляти власний почерк. А ще варто слідкувати за всіма новинками. Жінка не називає себе поки що професіоналом, вважає за потрібне й далі переймати уроки майстрів популярних студій в Україні й за кордоном.

— Маю юних помічниць — ​14–річну Олександру та трирічну Аню, яка найчастіше проявляє інтерес до того, що творю. А ще в сім’ї заведене правило: перш ніж щось з’їсти, треба обов’язково запитати маму, чи це не для букетів придбано, — ​ніби розсипала іскри позитиву, дзвінко засміялася Тетяна.

А ще вона мені як колезі видала маленький секрет: мріє навчитися карвінгу. Це — ​художнє вирізування фруктів і овочів. Каже, з такими виробами святковий стіл виглядає класно. Я вірю — ​Тетяні це вдасться!

P. S. Після нашої зустрічі на фейсбучній сторінці Тетяни Ізотової прочитала: «БЛАГОДІЙНИЙ АУКЦІОН! Ось цей гарячий, пристрасний букетик із перців чилі, паприки, лайму, граната та цвітної капусти дістанеться людині із гарним смаком! Окрім цього, придбавши букет, ви ще й допоможете 8–річному Іванку з Володимира–Волинського, в якого важка форма ДЦП. Попри страшну недугу, його мама Надія Нестеренко не опускає рук, віддаючи усі сили та кошти на лікування свого молодшого сина, що все–таки дає позитивні результати! Тож, друзі, давайте зробимо разом добру справу! Оголошую аукціон на продаж оригінального букетика, який підійде як жінці, так і чоловіку…»

Дякуємо тобі, Танюшо, за золоті руки й небайдуже серце!