Російський Герой України Володимир Жемчугов: «У нотаріуса написав заповіт і тільки після того пішов на війну. Розумієте, як це було усвідомлено?»

Коли розмовляла і листувалася з росіянином, який полишив заможне життя та повернувся на малу батьківщину в Україну воювати, який втратив руки і зір через вибух, намагався померти у полоні, щоб мимохіть не зрадити, то довго не вірилося, що таке можливе у наш час. Попри те, що історій з війни, які ранять, на жаль, більш ніж достатньо, все одно кожна наступна вражає нас жорстокістю одних і героїзмом інших. Але знати і пам’ятати їх мусимо!

 Вересень для Володимира – ​місяць фатальний. 29 вереня 2015-го потрапив у полон, коли сліпий і без рук вночі виповз на трасу, щоб його переїхали ворожі вантажівки, а майже через рік — ​17 числа — ​українській владі вдалося його визволити. 7 вересня — ​день народження. Цього року Герою України виповниться 48.

«Я родом із Донбасу, росіянин за національністю, виріс тут, колишній шахтар… Але так сталося, що почав думати інакше, ніж люди на Донбасі, яких на сьогоднішній день просто обдурили, розповідаючи про те, що тут фашисти, нацисти».

1991-го під час служби в арміі Жемчугов захопився історією, тоді і збагнув, як обманювався, вірячи Компартії, відтоді дуже скептично ставиться до пропагандистської інформації.

Володимире, чого ви так нервуєте? Не хвилюйтеся. Все Росія поверне Україні, і Донбас, і Крим. Відшкодує всі збитки. Треба трохи почекати. Німеччина чекала 45 років. Ми не воювали за нашу територію, яку окупував Радянський Союз і назвав НДР.

Він працював у бізнесі в Грузії, коли Росія розв’язала війну проти України. Повернувся з дружиною, щоб вивезти маму, і побачив на блокпостах так званих ополченців. Подався у партизани. Брав участь у бойових діях: провів 30 диверсійних операцій на території «ЛНР» (зокрема, 9 підривів залізничних доріг, знищував військову автотехніку). Восени після виконаного завдання підірвався на розтяжці. Важкопоранений, майже сліпий, потрапив у полон. Довгий час перебував під конвоєм у лікарні, де йому ампутували кисті рук, і в Луганському сізо. Володимира допитувала російська контррозвідка.

Коли запідозрив, що йому вводять препарати, після яких не міг контролювати свою мову, перегриз трубки крапельниці. Намагався дути в них, щоб у вену потрапило повітря і він міг померти, але завадили охоронці. Після того було ще кілька спроб, аж поки попросили не робити цього лікарі, які відповідали за його життя. У полоні найбільше боявся видати інформацію про людей, з якими партизанив.

З полону його звільнили 17 вересня 2016-го за безпосередньої участі Президента України. Упродовж місяця зробили п’ять операцій у Німеччині. Повернули зір, слух і можливість вільно рухатися.

  Звання Героя України з врученням ордена «Золота Зірка» Володимир Жемчугов отримав минулої зими — ​за особисту мужність і героїзм, незламність духу, виявлені у захисті державного суверенітету і територіальної цілісності країни, самовіддане служіння українському народу.

«Хай хоч китайці прийдуть і пенсію платять юанями…» Так Володимир Жемчугов характеризує більшу частину жителів Донбасу. Каже, що там ніхто не вірить владі: «Я запитував, невже люди не бачать, що прийшли російські війська? І чув у відповідь: мені все одно — ​червоні прийшли чи білі, лише б мою хату не чіпали і картоплю на городі не крали».

На свій заклик у Німеччині: «Допоможіть нам закінчити війну» від одного з європейських політиків Володимир Жемчугов почув: «Зачекайте, через 10–15 років Росії не буде». У складі української делегації він їздив на зустріч з європарламентаріями, до Німеччини, свідчив про дії росіян в Україні, про Дебальцеве, референдум. Уже в канцелярії Меркель, згадує Жемчугов, почав відкрито питати, чому ж вони нічого не роблять? Тоді почув таке: «Володимире, чого ви так нервуєте? Не хвилюйтеся. Все Росія поверне Україні: і Донбас, і Крим. Відшкодує всі збитки. Треба трохи почекати. Німеччина чекала 45 років. Ми не воювали за нашу територію, яку окупував Радянський Союз. …Нам дороге життя наших людей. Німецькі економісти, юристи прорахували, що економічна модель Радянського Союзу не має шансу на існування, що вона розвалиться. Так воно і сталося. Ми без єдиного пострілу звільнили свою землю, свій народ. Треба почекати 10—15 років. Звідки така магічна дата? Вважаємо, що стільки років будемо залежати від російських нафти і газу. За цей час створимо альтернативні джерела палива і більше нічого в Росії не купуватимемо — ​тоді вона збанкрутує і розпадеться».

Тепер Володимир Жемчугов опікується освітніми програмами у Міністерстві інформації, а на своїй сторінці у «Фейсбуці» поширює інформацію про дії луганських партизанів. Загалом каже таке: «Мені хочеться щось зробити для країни. Помандрувавши світом, я не дуже розумію, чому ми не можемо жити так само добре, як живуть у Європі?»