Курси НБУ $ 41.88 € 43.51
Григорій ПУСТОВІТ: «Всі бачать на 200-гривневій купюрі Луцький замок, а ми кажемо: «Шановні, він досі живе і дарує свято»

Фото Lutsk.gov.ua.

Григорій ПУСТОВІТ: «Всі бачать на 200-гривневій купюрі Луцький замок, а ми кажемо: «Шановні, він досі живе і дарує свято»

Цими вихідними обласний центр Волині святкуватиме 933–тю річницю від дня заснування. Поважна дата — ​це хороший привід нагадати лучанам, у якому древньому куточку України їм пощастило жити. Сьогодні ми часто дивимося на Європу, а там день міста, тим більше такого древнього, як наше, було б мало не національним святом. Чи стане таким воно для жителів Луцька? Про це розмовляємо із секретарем міської ради, виконувачем повноважень міського голови Григорієм ПУСТОВІТОМ (на фото)

«Не в Парижі зібралися європейські монархи, не у Варшаві, а в нашому місті!»

Міськрада вирішила перенести святкування Дня Луцька із 24 серпня на 8–9 вересня. Як сприйняла цю новину громадськість, адже в подібних питаннях наші люди консервативні й не люблять змін?

— Для такого рішення були вагомі підстави. Щороку ми докладали величезних зусиль, щоб подарувати лучанам свято, а виходило, що мала його невеличка кількість людей, які знаходили в собі сили після Дня Незалежності пройтися по запропонованих атракціях. Усі відчували, що після великого державного свята День міста нівелюється, і логічно перенести його на іншу дату, скажімо на «весняного» Миколая, який є покровителем Луцька. Але 22 травня — ​чорна дата в історії Волині — ​розстріл наших бійців під Волновахою, і святкування цього дня було б неповагою до пам’яті полеглих.

Інша пропозиція — ​перенести День міста на 31 липня, коли Луцьк удруге отримав Магдебурзьке право. Але й тут була проблема: влітку в місті мало молоді, студентів, школярів. А ми маємо прекрасне училище культури, де талановита молодь фантастично грає на різних інструментах, однак немає змоги запросити їх для виступу, бо День міста — ​влітку. Тоді й з’явилася ідея перенести свято на вересень (власне, раніше так і було, поки один із міських голів для економії коштів не поєднав його з Днем Незалежності). Ми поміркували і побачили, що це справді оптимальне рішення: на початку вересня ще тепло, буде багато молоді, люди повернуться з відпусток. На цьому й зупинилися, хоча частина депутатів нас не підтримала. Але ці люди завжди проти, що б не пропонувалося. Тому цей рік буде експериментальним, а далі — ​побачимо.

День міста триває з ранку до вечора і зазвичай насичений заходами. Тим часом, як відомо, найбільше запам’ятовується перша й остання фрази. То чим розпочнеться святкування і чим закінчиться?

Ніхто не вірив, що можна відродити судноплавство по Стиру, а ми це зробили. Тепер у планах перевозити баржами пісок, щоб не руйнувати доріг. Ми почистили канали в парку, хоча нам казали — ​навіщо?

— Розпочнеться урочистою академією, на якій відзнаку «Почесний громадянин Луцька» буде вручено родинам полеглих захисників України, а завершиться «Ніччю в Луцькому замку». Цього разу ключовою ідеєю шоу стане з’їзд монархів 1429 року. Це була грандіозна подія — ​на саміт зібралися королі Європи. З’їзд європейських монархів у нашому місті — ​подія, яку потрібно популяризувати, аби кожен лучанин знав про неї. Шість століть тому в нас відбувся королівський саміт — ​хіба це не привід для гордості?! Я навмисно його називаю самітом, щоб було зрозуміліше, який це рівень. Не в Парижі зібралися монархи, не у Варшаві, а в нашому Луцьку! Оргкомітет «Ночі в Луцькому замку» працює над тим, щоб ця тема пройшла в шоу червоною ниткою. Нагадаю, на ньому виступить мега–популярний гурт «ОNUKA». Це мистецтво високого європейського рівня, насправді розкішний подарунок для лучан.

«Хочемо, щоб волинські кликуни повторили успіх вроцлавських гномів»

Спостережливі жителі міста звернули увагу на те, що в Луцьку з’явилася нова фішка — ​залізні фігурки кликунів. Це були люди, котрі в давнину сповіщали городян про головні події. Можливо, мерія планує наповнити ними все місто?

— У час, коли не було інших можливостей повідомити лучан про ту чи іншу подію, в муніципалітеті існувала посада кликуна. Це така традиція, яка сьогодні призабута, але вона дуже колоритна. Ми розуміємо, що зараз є кому сповіщати, але це елемент минувшини, який ми поступово відродили. Хочемо, щоб він став одним із символів нашого міста, його впізнаваним образом. Після того, як було зроблено кілька фігур кликунів, — ​на залізничному вокзалі, біля Луцького замку — ​бізнес звернув на них увагу, і біля кав’ярні «Золотий дукат» з’явився залізний кликун, щоправда, трохи в іншому стилі. Тоді ми сказали підприємцям: хочете долучитися до відродження традицій — ​ставте кликунів поблизу своїх офісів! Біля аптеки він може сурмити і розповідати про лікувальні засоби, біля автосалону — ​про автомобілі. Нехай це буде рекламним елементом Луцька. У кожному місті мають бути такі речі, які молодь називає фішками. У Вроцлаві, наприклад, — ​це гноми. Де їх тільки не ставлять! Уже є цілі туристичні маршрути, щоб подивитися на них. Думаю, нам варто піти цим шляхом і спробувати «розкрутити» кликунів.

«Почистили канали в Центральному парку — ​і маємо на Стиру справжню Венецію»

У неділю обласний центр Волині буде іменинником, а на іменини прийнято одягати обновки. Що ж отримав Луцьк із нагоди 933–ї річниці?

— Їх список — ​чималий. До нього входять енергоефективний «одяг» для наших дитсадків та 1–ї школи, відкриття 27–ї ЗОШ — ​справжньої перлини, в яку будівельники вклали душу, амбулаторії у Вересневому. До речі, цей мікрорайон зусиллями нашої команди за два роки отримав більше, ніж за попередні десятиліття. Тепер там є стадіон, басейн, Будинок культури, нарешті проведено каналізацію, відремонтовано ґрунтові вулиці — ​до нас цього ніколи не робили. А погляньте, як за два роки змінився Центральний парк, які в ньому доріжки, ліхтарі! Ніхто не вірив, що можна відродити судноплавство по Стиру, а ми це зробили. Тепер у планах — ​перевозити баржами пісок, щоб не руйнувати доріг. Ми почистили канали в парку, хоча нам казали — ​навіщо? І сьогодні маємо справжню луцьку Венецію, де можна покататися на човнах. Таких прикладів, коли ми ставимо перед собою мету та отримуємо результати, чимало. Згадайте, яким був Будинок учителя? По ньому йшли тріщини, ще рік–два і місто б втратило приміщення. А після реконструкції маємо прекрасну споруду, де розташований інклюзивно–ресурсний центр.

Місто роблять привабливим чимало речей: культура, спорт, інфраструктура. Але для Луцька – це передовсім його історична спадщина. Всі бачать на 200–гривневій купюрі Луцький замок. А ми кажемо: «Шановні: цей замок у нас, він живе і дарує свято. Тут відбуваються лицарські бої і турніри, проводяться фуд–фести та джазові фестивалі». Наша команда доклала багато зусиль, щоб зрушити з мертвої точки питання Старого ринку. Поряд із замком він виглядає, як більмо на оці. Міська рада дала паузу підприємцям, під час якої їм треба вибрати місце для переселення. Бо хоч Луцький замок і не належить місту, а є власністю держави, мерія відчуває за нього моральну відповідальність. І буде робити все, щоб одне з семи чудес України виконувало своє культурне та туристичне призначення.

Наталка ЧОВНИК.

Telegram Channel