«Доктор Смерть» відправив на той світ 130 людей… із міркувань «милосердя»

Американський лікар вірменського походження мав прізвисько Доктор Смерть. Людина, яка допомогла піти з життя понад сотні людей, проте сама дочекалася усе ж природної смерті.

Його ідеї (які він упродовж тривалого часу втілював у життя!) шокували суспільство і водночас актуалізували дискусію щодо права людини обирати свою подальшу долю в надскладних ситуаціях у зв’язку зі станом здоров’я.

Ідея евтаназії сягає своїм корінням глибин людської історії. А сам цей термін з’явився ще в XVI столітті завдяки відомому англійському філософові Френсісу Бекону.

Попри те, що такі дії (допомога людині померти) суперечать передовсім клятві Гіппократа, їх здавна обговорювали і в суто медичних колах. Бо хто, як не лікарі, знають, на яку муку може перетворюватися людське життя, підточене страшними й невиліковними хворобами.

Назву для «машини самогубства» — ​«мерсітрон» — ​він вивів від англійського «mercy» — ​«милосердя».

Народжений 1928 року в американській родині етнічних вірмен Джек Кеворкян змалечку демонстрував задатки розумного та здібного хлопчика. У школі був відмінником, а відразу після її закінчення став студентом медичного факультету Мічиганського університету.

Вже маючи на руках диплом, був призваним до війська і буцімто навіть брав участь у Корейській війні. Повернувшись з армії, Кеворкян розпочинає лікарську кар’єру і з часом знаходить себе в патологоанатомії.

На початку 1980–х, маючи за плечима понад 50 років і чималий лікарський досвід, він починає цікавитися питаннями евтаназії, зокрема публікує кілька статей на цю тему.

Найнезбагненніше те, що «Доктор Смерть» від самісіньких початків своєї діяльності (яка зрештою була визнана злочинною!) обґрунтовував свою позицію… прагненням бути милосердним. Мовляв, муки хворої людини можуть бути настільки страхітливими, що вона повинна мати право ухвалити рішення добровільно піти з життя, а спеціально навчений лікар повинен допомогти їй це зробити безболісним способом.

А вже наприкінці 1980–х Кеворкян береться за розробку свого «мерсітрона» — ​пристрою, який «допомагає» людині померти (до речі, назву для цієї «машини самогубства» він вивів від англійського «mercy» — ​«милосердя»).

4 червня 1990 року Джек Кеворкян за допомогою цього пристрою відправляє на той світ свого першого пацієнта. А впродовж восьми наступних літ — ​ще близько 130!

Його позбавляють лікарської ліцензії і забороняють займатися відповідною практикою. Кілька разів навіть арештовують, проте Кеворкяну щоразу вдається уникнути покарання.

Лише 1999–го «Доктора Смерть» вдається засудити за навмисне вбивство (йшлося про людину, яка фізично вже не могла себе вбити, а Кеворкян зізнався, що допоміг їй померти, — ​звісно, з міркувань все того ж милосердя…), і запроторити за ґрати.

Відсидівши вісім літ у в’язниці, 79–річний Джек Кеворкян 2007–го опиняється на волі. Дострокового звільнення вдалося добитися через похилий вік засудженого, стан його здоров’я та (і головне!) взятого ним зобов’язання облишити свою «милосердну» роботу.

До речі, опинившись на волі, «Доктор Смерть» ще й намагався розпочати політичну кар’єру. Щоправда, успіху ця ідея не мала.

А невдовзі 2011–го, у віці 83 років, Джек Кеворкян помер. Природною смертю і геть «немилосердно» — ​без усіляких «мерситронів», евтаназій та самогубств…