Українці віддають останні копійки за… «фуфломіцини»
26% грошей, які ми витратили на ліки в аптеках у 2017 році, пішли на препарати, що не допомагають. Це 13,9 мільярда гривень із 53,6 мільярда, які загалом заплатили за медикаменти торік. Таку статистику оприлюднила на своїй сторінці у «Фейсбуці» в. о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун
Чиновниця вважає, що поширення в Україні фармзасобів, у яких відсутні наукові підстави для клінічного застосування, є проблемою як для лікарів, так і для пацієнтів. Утім, аналіз ринку таких «ліків» у нашій країні досі не проводився.
Теперішнє дослідження засвідчило, що за останні 5 років (2013 – 2017) українці витратили в аптеках 3,6 мільярда доларів на лікарські засоби рослинного походження, гомеопатію та інші препарати без доведеної ефективності. Одним із лідерів аптечних продажів серед ліків-«фуфломіцинів» стала група «нейропротекторів», які зазвичай призначають після інсультів. Проте у міжнародних клінічних протоколах відсутні рекомендації щодо такого лікування. У 2017 році українці витратили на такі препарати близько 2,6 мільярда гривень.
На жаль, дуже часто лікарі виписують пацієнтам після інсульту, серед яких переважно люди похилого віку, препарати, що є найдорожчими, проте не потрібними для їхнього одужання.
«На жаль, дуже часто лікарі виписують пацієнтам після інсульту, серед яких переважно люди похилого віку, препарати, що є найдорожчими, проте не потрібними для їхнього одужання», — підтримує позицію в. о. міністра кандидат медичних наук Дмитро Гуляєв.
Окрім цього, багато років поспіль популярним є препарат-«пустушка» депротеїнізований гемодериват із крові телят. Іншими словами — витяжка з телячої крові. Цього препарату також немає у міжнародних стандартах, але це не заважає лікарям масово призначати його хворим на інсульт та з іншими недугами нервової системи.
Ми купуємо різноманітні гепатопротектори, кардіо-
протектори, хондропротектори та препарати від гострих респіраторних інфекцій, які також не мають доказової бази застосування. Добре, що завдяки широкій просвітницькій роботі, зокрема серед лікарів, українці вже почали витрачати менше коштів на «фуфломіцини» від застуди, — радіє очільниця відомства.
Щоб вирішити проблему, МОЗ планує
Запровадити новий Національний перелік лікарських засобів — список із 427 ліків, які медзаклади зобов’язані закуповувати на 100%. Там немає ліків із недоведеною ефективністю, як було раніше.
2. Ввести міжнародні настанови лікування в українську медичну систему. Запустити онлайн-платформу, де зібрані міжнародні протоколи лікування, якими наші медики зможуть користуватися безоплатно.
3. Запровадити електронну систему охорони здоров’я, яка дасть змогу зберігати в єдиній системі всі виписані рецепти та перевіряти, чи були серед них «фуфломіцини».
5. Національна служба здоров’я України не платитиме кошти медзакладам, лікарі яких призначають необґрунтоване чи недоказове лікування.
4. Розробити законопроект, що обмежує рекламу лікарських засобів. Він має встановити чіткий контроль за її змістом та допомогти уникнути маніпулювання інформацією про препарат та його властивості.
Ситуація потребує системних змін, на які знадобляться роки. Щоб досягти результату, потрібна підтримка всієї медичної спільноти та громадськості, наголошує Уляна Супрун.
Оксана КРАВЧЕНКО
