Національний символ США «Дядько Сем» з’явився завдяки діжкам із м’ясом

Його народила… жартівлива суперечка сторожа і військових

Американці, промовляючи «дядько Сем», зазвичай мають на увазі всі державні служби США або й усю країну. А ще в ХІХ столітті персонаж із таким ім’ям був цілком реальною людиною — простим, але завзятим підприємцем. Він успішно розвивав бізнес із забою худоби і навіть не підозрював, що одного прекрасного дня раптом стане уособленням усіх Сполучених Штатів.

Тривала друга англо–американська війна 1812—1815 років. Коли почалися бойові дії, Семюел Вілсон став одним із постачальників продовольства для американської армії. Місто Трой, в якому він жив і працював, знаходилося недалеко від передової, тому в ньому розташовувалася велика військова база. Кожен день на її територію привозили десятки бочок з яловичиною від містера Вілсона, помічені стандартним трафаретним знаком «US», що означало «United States», тобто «Сполучені Штати». Однак сторож–ірландець, який приймав товар на базі, розшифровував цю абревіатуру по–своєму. Якось між ним і солдатами виникла суперечка про те, що ж означає ця загадкова мітка. Сторож, який добре знав ім’я та прізвище постачальника, доводив, що «US» має розшифровуватись як «Uncle Sam», тобто «дядько Сем» (в ті часи слово «дядько» у США було синонімом слова «містер»). Військовослужбовці ж прекрасно знали про те, що насправді означають ці дві літери, і намагалися переконати сторожа в іншому, але з ірландцем цей номер не пройшов.

Тож версія про дядечка надзвичайно сподобалася солдатам. Тепер щоранку вони жартували над чоловіком, запитуючи його: «Ну що, а сьогодні дядечко Сем прислав тобі яловичину?»

Трохи пізніше ця історія стала відома газетярам, ​​які яскраво і дотепно розмалювали промах малоосвіченого сторожа. Так почався переможний хід дядечка Сема по всій країні.

Схуд до невпізнанності і одягнув циліндр

А от його візуальний образ створили зовсім не журналісти, а художники–карикатуристи. Першою зображення дядька Сема надрукувала нью–йоркська газета «NY Lantern weekly». Його створив художник Френк Генрі Белла. Схожості з оригіналом в ньому абсолютно не спостерігалося, адже містер Вілсон у реальному житті був низьким і дуже огрядним, а дядько Сем на карикатурі вийшов високим і худим. Проте саме таке зображення героя не тільки «прижилося», а й стало неймовірно популярним.

Містер Вілсон у реальному житті був низьким і дуже огрядним, а дядько Сем на карикатурі вийшов високим і худим.

Найбільш відомий у всьому світі портрет дядька Сема створив під час Першої світової війни інший художник — ​Джеймс Монтгомері Флегг. Він зобразив суворого бородатого джентльмена в капелюсі–циліндрі кольорів національного прапора, який загрозливо направляє палець у бік кожного американця і немов промовляє: «Пам’ятай, я потребую тебе!» Цей плакат і став першим ототожненням турботливого дядечка з урядом США, якому в ті роки дійсно необхідні були добровольці.

 Цікаво, що художник, ймовірно, зовсім не уявляв, як виглядав давно вже покійний на той час Семюел Вілсон, тому без зайвої скромності наділив дядечка Сема власним обличчям. Він же нарядив його у фрак і «подарував» йому знаменитий циліндр кольору американського прапора. Останнім часом почали з’являтися більш модернізовані зображення — ​у сучасному одязі і з сучасною стрижкою. Але знаменитий циліндр завжди залишається його незмінним атрибутом.

…У 1961 році резолюцією конгресу США Семюела Вілсона офіційно проголосили прабатьком національного символу Америки — «Дядька Сема». Хоча з точки зору історії у цьому є деяка несправедливість, адже автором її був не містер Вілсон, а впертий сторож–ірландець. Однак історія не зберегла навіть його імені.

Трохи пізніше в місті, де народився Вілсон, встановили пам’ятник дядькові Сему. Тут він має майже повну схожість зі своїм прототипом. А в 1970–х роках у США ввели нове свято — ​День дядька Сема, яке відзначають 13 березня.

Ось так і з’явився на світ образ уряду США, добрий і турботливий дядько Сем, який допомагає громадянам цієї країни у скрутну хвилину. І хто знає, можливо саме те, що підсвідомо багато американців ототожнюють себе з цим турботливим бізнесменом, який дбає про всіх і вся, привело до того, що якраз Сполучені Штати стали однією з найбагатших країн світу.