Здобули для України 4 медалі на двох – ​і тоді пішли під вінець

Познайомилася пара два роки тому під час літніх Олімпійських ігор–2016.

— Ми зустрілися у Ріо–де–Жанейро. Після одного з тренувань Марина йшла до їдальні. Я заговорив до неї, розмова затягнулася аж на сорок хвилин. Ми обмінялися номерами телефонів. Я захопився Маринкою! Вона покорила моє серце відкритістю, щирістю, добротою. Це просто неймовірна людина! — ​розповідає Михайло Романчук. Притому хлопець уже дещо знав про спортсменку, оскільки його батько є тренером з легкої атлетики. Вони навіть декілька разів пересікалися, але не спілкувалися. А от цього разу дівчині впала у вічі дивна засмага на обличчі Михайла зі слідами від окулярів.

— Я відразу зрозуміла, що Міша — ​приємна і відкрита людина, тож мені було про що з ним говорити. Поступово почали з’являтися почуття, — ​каже Марина.Їхні побачення проходили без вечері в ресторанах чи походів у кіно. Натомість — ​довгі прогулянки містом, живе спілкування, щоб бачити емоції одне одного. Коли не виходило бути разом — ​виручав відеозв’язок.

Невдовзі пара почала афішувати свої стосунки в соцмережах: під кожним спільним фото — ​теплі й ніжні слова: «Ти — моє все!», «Ти робиш моє життя яскравішим»…

А під час святкування Нового року в дівчини на пальці з’явилася обручка. Це було в Буковелі, у присутності батьків.

— Я вийшла на вулицю і побачила там велике серце зі свічок, а Міша стояв у його центрі з великим букетом квітів, розповідає Марина. Подарованого персня вона не знімає на жодних тренуваннях і спортивних заходах. Щоб завжди відчувати підтримку коханого. Через змагання і підготовку до них парі доводиться часто розлучатися, але вони щиро радіють та надихаються успіхами одне одного. За словами спортсменки, це не тільки не заважало стосункам, а навпаки, стимулювало їх — ​постійно живеш в очікуванні моменту, щоб побачитися з коханою людиною.

— Ми бігали в лісі, і Марина після пробіжки взяла мене на плечі й почала присідати, — ​пригадує Михайло.

Хоч до весілля готувалися півроку, уболівальникам про майбутній шлюб оголосили за два тижні до святкової дати — ​після виступів на Чемпіонаті Європи, де здобули чотири медалі на двох. Михайло Романчук виборов дві золоті та одну срібну на континентальних змаганнях у Глазго. Після тріумфу хлопець полетів у Берлін, щоб уперше на власні очі побачити виступ нареченої. І це спрацювало — ​Марина Бех зійшла на другу сходинку п’єдесталу в стрибках у довжину і стала віце–чемпіонкою Європи. Це її перша срібна медаль на Чемпіонаті Європи серед дорослих. Плавець, який, до слова, став кращим спортсменом України в серпні, відразу ж заявив, що гордиться майбутньою дружиною.

Марина зізнається: хоч разом із коханим проводить мало часу, проте подобається, що тренування проходять порізно. Кожен їде на збори зі своїм тренером. Тож доводиться насолоджуватися нечастими зустрічами: лише три–чотири дні на місяць, а іноді взагалі з інтервалом місяць–півтора.

— У нас бувають спільні заняття спортом, але вони проходять лише тоді, коли треба виконати якісь вправи з навантаженням. Він бігає зі мною, я з ним інколи плаваю. А от ранкові пробіжки — ​завжди спільні, — ​розповіла дівчина.

— Так, якось було таке, що ми бігали в лісі, і Марина після пробіжки взяла мене на плечі й почала присідати, — ​пригадує Михайло.

— Мені потрібно було зробити напівприсід із вагою, і я шукала підручні засоби. Михайло якраз — піді­йшов, — ​пояснює Марина.

День весілля вибирали в невеликих проміжках вільного часу. Кажуть 2 вересня — ​дата, подарована долею, бо вже 15–го Михайло має бути на зборах. Медовий місяць вирішили провести подалі від людей — ​на маленькому острові в Індійському океані.

Напередодні однієї з найважливіших дат у своєму житті, найспортивніша пара України влаштувала «холостяцьку» вечірку із друзями. А повінчалися Марина і Михайло в одній із церков Хмельницького. На свято покликали найближчих родичів та друзів.

Наразі подружжя насолоджується першими днями спільного життя, виставляючи фото в соцмережах та набираючи тисячі лайків від уболівальників. Молода дружина вірить: нікому не вдасться наврочити коханню, а от їхні успіхи і щастя можуть надихнути інших.