Як ми стали заручниками «Волиньгазу»
Я живу в будинку 9-а на проспекті Грушевського в Луцьку. 28 серпня 2018 року, повернувшись з роботи, побачила оголошення такого змісту: «Шановні мешканці будинку 9-а, квартир 42, 46, 50, 54, 58, у зв’язку з проведенням ремонтних робіт на запірній арматурі в під’їзді буде припинено газопостачання. ПАТ «Волиньгаз» наголошує, що для відновлення газопостачання згідно з п. 7.43 потрібна присутність усіх без винятку мешканців квартир, які відключені. За довідками звертайтеся за тел.: 77–69–21, 77–69–60. Внутрішньобудинкова газова служба»
Звичайно, ввечері газу в наших квартирах не було, а вказані телефони не відповідали. Сусіди почали між собою обговорювати це, і один із них сказав, що ніякого ремонту газовики не робили, просто перекрили після обіду газ, бо власники 42–ї квартири є боржниками.
29 серпня десь о 15–й годині за одним із телефонів секретарка спочатку сказала, що їй нічого не відомо, і порадила дзвонити начальнику. На той час я вже зателефонувала на гарячу лінію міськради. Секретар дала номер майстра дільниці, який теж нічого конкретного не повідомив. Нібито в під’їзді був витік і перекрили газ на стояку. Хочете відновити — шукайте всіх мешканців.
Нюанс полягав у тому, що, крім моєї і 42–ї квартири, решта помешкань здані в оренду. Один господар з’являється раз на місяць, інший живе в Шацьку, квартиранти не завжди є, а власників я не знаю.
Нюанс полягав у тому, що, крім моєї і 42–ї квартири, решта помешкань здані в оренду.
Та і не мій це обов’язок їх шукати. В договорі про надання послуг «Волиньгазом» щодо виникнення аварійних ситуацій такого пункту точно немає. Я сказала майстру, що повідомила про це на гарячу лінію та розмістила інформацію на «Фейсбуці». 30 серпня після обіду газ з’явився, хоча мешканців–орендарів не було, а в нашу квартиру ніхто з працівників ПАТ «Волиньгаз» не приходив, хоч чоловік був удома.
6 вересня ситуація повторилась. Але оголошення цього разу не було. Знову телефоную до майстра дільниці, у міську раду. Зверталася й у «Волиньгаз», працівниця їхнього кол–центру звинуватила мене в наявності боргу, якого нема і не могло бути.
Після цього я подала заяву в поліцію на неправомірні дії «Волиньгазу». Газопостачання в нас не було з 6 по 10 вересня. Вранці 10 вересня я знову зателефонувала на гарячу лінію міської ради. Після обіду приїхала у вашу редакцію, щоб описати ситуацію. Ні мене, ні чоловіка вдома не було. Сусіди–орендарі–квартиранти теж не з’явилися, перевірила сама. Був удома тільки п’яний веселий боржник. Але газопостачання нам відновили. То виходить, ПАТ «Волиньгаз» порушило інструкції, підключивши газ без усіх мешканців, чи причина в іншому? Таким чином шантажувати мешканців, у будинках яких є боржники, і тримати фактично в заручниках? А якщо виникне аварійна ситуація, чому ми повинні шукати сусідів, котрих навіть не знаємо? Сподіваюся отримати пояснення від монополіста ПАТ «Волиньгаз».
Олена ЛЯШУК,
м. Луцьк.
