Ну яке Свято Гарбуза у дитсадку без… «Гарбуза із секретом» від «Цікавої газети»?!

Але перед тим, як розкрити вам інтригу сьогоднішнього заголовка, повторимо запитання 35–го туру, завдяки якому, власне, про неї ми і дізналися.

«Гарбуз із секретом» — 35 (2018)

«Піди та скажи своїй дочці: нехай вона прийде до мене в гості, та так, щоб ні йшла, ні їхала; ні боса, ні взута; ні з гостинцем, ні без гостинця…» Пригадуєте українську народну казку «Мудра дівчина»?

Предмет, який захований у гарбузі, теж виконує таку подвійну функцію: народився як бракований, а насправді — небракований, водночас і тримає — й не тримає, буває квадратним і округленим… При цьому інформує, вчить, нагадує, попереджає і, на відміну від свого побратима, й мухи не образить…

З’явився він після невдалого експерименту. Тому й деякий час залишався без потреби. Аж поки про нього не згадав один із колег автора невдалого винаходу, коли довго не міг знайти потрібних текстів під час співу в церковному хорі.

Звісно, сьогодні його часто вже може замінити ваш смартфон чи комп’ютер, щоправда, в магазинах, школах, бібліотеках, на столах секретарів, у домашніх ваннах і туалетах він ще довго буде в пригоді.

Що за предмет ми заховали в гарбузі?

Слово–відповідь було не українського походження, бо винайдено не нами, тому ми зараховували такі правильні варіанти: «стікер», «клейкий папірець», «липкий папірець», «самоклейка», «нотатки–наліпки». Але їх виявилося не так і багато, точніше, зовсім не багато — лише 8. Проте тут і почалося найцікавіше.

Нещодавно у нашій Ковельській центральній районній бібліотеці для дітей ми провели Свято Гарбуза. І на ньому скористалися ідеєю вашого конкурсу.

Завдяки щасливій руці неймовірно красивої жінки та професіонала своєї справи — начальника сектору з передплати та газетного роздрібу відділу поштових послуг Волинської дирекції ПАТ «Укрпошта» Галини Іванівни Швабюк ми дізналися, що переможцями, тобто володарями 100 гривень, цього разу стали лучанка Лілія Бондарук («Працюю недалеко від вас в обласній юнацькій бібліотеці. Тож згадка в запитанні «у бібліотеках» по–особливому заінтригувала. Стала розглядати все навколо… Але відповіді не знаходила. Потім мене зацікавила частина питання про церковний хор. Почала «гуглити». І так дійшла до стікера! Завдяки вам переконалась: знань багато не буває!») і ковельчанка Алла Іхо («Розгадуючи ваші завдання, виробила для себе правило: якщо після 15 хвилин немає версії — перестаю боротись. Проте цього разу питання мене кілька днів «мучило», бо ж згадувалась у ньому бібліотека. А я ж працюю в книгозбірні. Більше того, нещодавно у нашій Ковельській центральній районній бібліотеці для дітей ми провели Свято Гарбуза. І на ньому скористалися ідеєю вашого конкурсу. Заховали у гарбуз картоплину і дітки мали відгадати, що там. Навіть запитання з газети використали, трансформувавши його трішки, щоб було зрозуміло малечі. Отак провели для дітей і їхніх батьків презентацію «Цікавої газети на вихідні», прорекламувавши, який у вас є чудовий конкурс… А повертаючись до запитання, то відповісти на нього мені допоміг інтернет. «Загуглила» невдалі винаходи і докопалася до стікера. Дякую за те, що спонукаєте відкривати щось нове!»

І ми вам дякуємо за любов, дружбу і рекламу, які всім нам так потрібні! А тепер час нових відкриттів — оголошуємо чергове завдання.

«Гарбуз із секретом» — 38 (2018)

Цього разу в гарбузі ми заховали фото, зроблене влітку. Герої цієї світлини за своїми характеристиками і вміннями підпадають під такий асоціативний ряд: «доктори наук», здатні на операцію без швів і крові; працівники ДСНС; Аполлони і пристрасні коханці; любителі молока, риби (навіть без пива) і «95–го кварталу»; найулюбленіші артисти у Трускавці, яким би у Делі заборонили таку діяльність; патріоти України — але особистості не нашого роду; а ще їхнім іменем назвали світовий стиль у…

Чиє фото ми заховали в гарбузі?

Слово–відповідь треба надіслати до 24 вересня тільки у вигляді sms–повідомлення на номери: 0501354776 і 0672829775 (наприклад: «М’яч», «Три ведмеді», «Марина Бойко»).

Увага: з одного номера можна відправляти лише одне sms! Цей номер і братиме участь у жеребкуванні при розіграші призових 200 гривень, якщо правильних відповідей буде більше двох. А ще спеціальний приз — 150 гривень — отримає той, хто в листі на поштову адресу (43 025, Луцьк, просп. Волі, 13) чи електронну ([email protected]) найяскравіше опише, як шукав чи шукали правильну відповідь.

До зустрічі!

Грицько ГАРБУЗ.

 

«Ось для чого клей, що не клеїть!»

Уривок із книги «Історія винаходів» (видавництво «Країна мрій»)

«У 1968 році Спенсер Сілвер працював у компанії (Post-it, США. — Ред.) з виробництва клейких стрічок та хімічного покриття. Він намагався придумати нову суперклейку речовину, але його експерименти дали несподіваний результат — він отримав клей, який взагалі нічого не тримав. Приклеєна річ легко відділялась від поверхні…

У 1974 році один зі співробітників цієї ж компанії, Арт Фрай, співав у недільному церковному хорі. Аби скоріше знаходити під час співу потрібні сторінки, він закладав їх папірцями у книзі з текстами. Та, на біду, вони завжди з неї вислизали, і йому доводилося піднімати їх із підлоги.

Одного дня Фрай згадав про давній винахід свого колеги — неклейкий клей. Він приніс із роботи трішки речовини й намастив нею краєчки папірців–закладок. Ура! Він винайшов закладки для книжок. Вони чудово прилипали до сторінки. Й так само чудово відлипали, зовсім її не пошкоджуючи…

Якось під час роботи над винаходом Фрай написав на закладці записку товаришеві, той написав на ній відповідь і знову наліпив її на свій робочий стіл. Співробітники компанії оцінили переваги такого способу спілкування й почали його широко застосовувати.

Липкі папірці перестали бути тільки закладками — їх використовують для нагадувань, міні–послань та етикеток. Упаковки з папірцями з’явились у продажу у 1980 році…

Нині вже популярні електронні записки–нагадування, що з’являються у заданий час на екрані вашого комп’ютера (чи смартфона)».