Не робити із Порошенка «Леніна на суботнику» чи встановити табличку, що він допоміг поприбирати?! (відеоопитування)
Минулої суботи, у Всесвітній день чистоти, президент Естонії Керсті Кальюлайд збирала сміття в українському місті Дніпро. А куди б ви запросили главу нашої держави Петра Порошенка, щоб разом попрацювати на користь громади?
Наталія БАЛЮК,
головний редактор газети «Високий замок» (м. Львів):
— Проблема сміття реально існує в Україні. Дуже серйозна проблема. І стосуватися вона має не тільки Порошенка, а радше нас із вами — громадян цієї держави, які, на жаль, дуже засмічують власну країну. Українці смітять усюди. Це наш бич. Очевидно, він тягнеться ще з радянських часів, але вже минуло досить років, щоб змінити поведінку і навчитись європейської культури.
Я розумію, що жест лідера Естонії у Дніпрі був символічним, — щоб привернути увагу. Тому, зважаючи на це, а також через те, що запитують із газети, яка народжується в Луцьку, гадаю, Петра Порошенка варто було б запросити на прибирання довкола озера Світязь. Думаю, на його берегах теж побутових відходів не бракує. І ще один момент. Якщо вже ж говорити про главу держави, то йому, можливо, треба було б ініціювати більші штрафи за сміття. Адже чомусь українці, коли їдуть у Європу, там не смітять. Бо знають, що буде покарання, яке б’є по кишені. А в Україні цього нема, точніше діє лише формально. Тому якби Президент ініціював великі штрафи за сміття в громадському місці, то це теж був би дуже позитивний крок.
Марія РОЖАНСЬКА,
прибиральниця (м. Луцьк):
— Дуже правильно написано на смітниках: «Чисто там, де не смітять». Для цього потрібно не лише виховувати людей, а й контролювати та карати. Я нещодавно повернулася з Казані, була вражена чистотою на міських вулицях. Поліція дуже строго стежить за порядком. Треба, щоб і в нас так було. Проживаю в Привокзальному районі, і просто страшно стає від того, як безхатьки розкидають непотріб зі сміттєвих баків. І нікому до них нема діла! А з Петром Порошенком прибирала б луцьку Набережну. Там зараз трохи чистіше, ніж раніше, але роботи ще дуже багато. Такий гарний вид на місто. Отож ще треба попрацювати.
Ігор ГУЗЬ,
народний депутат України (м. Луцьк):
— Годі назвати якусь одну конкретну точку. Мені здається, що на Волині сотні нелегальних сміттєзвалищ, бо це питання, на жаль, не врегульоване, і ситуація критична. Тому можна везти Президента України чи не в кожний населений пункт області. Участь глави держави, інших відомих людей дуже важлива в таких заходах. Суть не в тім, скільки сміття вони зберуть, а в тому, що подібними діями вони закликають громаду не викидати його де попало, сортувати тощо.
Ігор ПОЛІЩУК,
радник луцького міського голови (м. Луцьк):
— Думаю, що в Естонії справи йдуть краще, ніж в Україні, і президент Кальюлайд може собі дозволити долучитися до прибирання навколишнього середовища. А в нашій країні накопичилося так багато різних проблем, що подібні піар-акції для глави держави були б недоречними. Йому треба давати відповіді на виклики, що загрожують існуванню самої України та народу. Передовсім це війна на Сході. Далі — трудова міграція працездатного населення у величезних масштабах. Потім — внутрішні, насамперед соціальні, проблеми. Вважаю, після того, як ці питання вирішаться, можна приступити до збирання сміття. А загалом прибирати мають ті, хто отримує за це гроші та спеціально для цього працює. Якщо ж відійти від Президента — і просто назвати місце в місті, де б хотілося навести лад, думаю, це парк 900-річчя Луцька, оскільки Центральний парк культури і відпочинку обласного центру ми вже впорядкували.
Володимир ЛИТВИНЮК,
судинний хірург Волинської обласної клінічної лікарні (м. Луцьк):
— Я б запросив нашого Президента на Луганщину, Донеччину. І сам би з ним поїхав. Моя дружина родом із Макіївки, а я навчався в Донецькому медінституті. У тих шахтарських селищах проживають такі ж українці, як і ми з вами, але їх закрили, як у консервній банці. І до наших військових на передову треба було б навідатися, хлопці розказали б, де в Україні найбільше сміття.
Виставляємо і гумористичні плакати на зразок ось такого: «Якщо залишите тут сміття, то три роки не матимете сексу». На жаль, і це не допомагає.
На мою думку, його катастрофічно багато в чиновницьких кабінетах, в органах влади. Звільнитися від того непотребу дуже важко, і нинішній Президент із цим завданням навряд чи справиться. Тут потрібен сильний буревій, який би вимів корумпованих, нечесних, непрофесійних, продажних керівників і працівників з усіх структур згори і донизу. Саме таке генеральне прибирання необхідне Україні.
Cергій ПАНДРАК,
доброволець батальйону «Айдар» (м. Рівне):
— Наш Президент не повинен нікуди їхати, щоб збирати сміття, тому запрошувати його кудись не буду, бо це не його справа. Він, як глава держави, повинен з ранку й до ночі працювати на благо України й піднімати економіку, покращувати добробут наших громадян. А для прибирання в нас є двірники та комунальні служби. Згоден, що є проблема побутових відходів і несанкціонованих звалищ. Щоб цього не було, потрібно навчати наших дітей змалечку сортувати сміття й прибирати за собою.
Василь КОРЕЦЬ,
фахівець із рекреації та туризму Національного парку «Прип’ять — Стохід»
(смт Любешів):
— Я думаю, на алею кохання за стадіоном у Любешові. Це те місце, де люблять відпочивати і дорослі, й діти (там, до речі, відбувається старт «Поліської регати»). Назва алеї від того, що вона обрамлена плакучими вербами, які схилили свої віти. Одне слово, романтичний куточок! Є тут і оглядова вежа, і бесідка, де можна відпочити. Ось тільки, на жаль, люди залишають після себе багато сміття, переважно тари з-під алкоголю. Я сюди запросив би Петра Порошенка для прибирання, а після цього тут ще й табличку поставив, яка сповіщала б, що сам глава держави доклав зусиль до наведення порядку.
Ми постійно інформуємо відпочивальників, зокрема і з допомогою інфографіки про те, наприклад, скільки років розкладається скло, пластик. Виставляємо і гумористичні плакати на зразок ось такого: «Якщо залишите тут сміття, то три роки не матимете сексу». На жаль, і це не допомагає. Багато хто живе за принципом «після мене — хоч потоп».
Давид КОЗКА,
студент І курсу Київського національного університету культури і мистецтв, який самотужки у Всесвітній день прибирання очистив від сміття частину стадіону в Маневичах.
(смт Маневичі):
— Напевно, у якесь село, де й смітників немає, щоб було важко звинуватити людей у їхній непорядності. Хоча часто самі мешканці населених пунктів не завжди дбають про довкілля. Зараз і компости робити можна, і, якщо постаратися, — знайдеться місце, куди вивезти непотріб, аби не нашкодити природі. Навіть на організовані акції з прибирання виходять одиниці. У декого ніби звичка виробилася: самі насмітили, але хочуть перекласти відповідальність на інших. Чи, наприклад, звинуватити владу. При наявних штрафах за вивіз відходів у не визначені для цього місця, було б чистіше.
Олена ТВЕРДОХЛІБ,
голова об’єднаної територіальної громади
(с. Княгининок Луцького району):
— Ні Президента, ні будь-кого іншого не запрошувала б, бо все, що запланували зробити задля благоустрою населених пунктів і чистоти довкілля, — виконали. Та й, вважаю, було б ганьбою для громади, якби хтось сторонній приїжджав і прибирав наше сміття. Якщо хочемо жити у європейській державі, то маємо пам’ятати: ніхто, окрім нас, не повинен це робити. Щоб наші села і міста були чистими, треба не смітити. На цьому постійно наголошую, зустрічаючись із мешканцями. Намагаємося достукатися до свідомості тих, хто не хоче цього розуміти, попереджаємо: коли не припинять висипати побутові відходи, будуть покарані. Водночас проводимо активну роботу з населенням щодо укладання договорів на вивезення сміття. У нас є комунальне підприємство «Вернигора», яке прибирає стихійні звалища, вивозить тверді побутові відходи. Депутати вирішили поставити камери відеоспостереження в місцях, де наші люди скидають непотріб. Це, вважаю, теж стимулюватиме мешканців дотримуватися правил благоустрою.
Дмитро СЕБІЙ,
найстарший фермер Волині
(с. Верба Володимир-Волинського району):
— Найперше треба поприбирати духовне сміття, а вже потім — матеріальне. Насамперед в українській церкві мають бути українські душа та ідея. А стосовно Порошенка, то, на мою думку, — це чоловік, який не може розірвати власного кола недалекоглядності. Він ніяк не може зрозуміти, що є Президентом України і повинен діяти відповідно до цієї посади.
Віктор ТАРАСЕНКО,
заслужений шахтар України
(м. Нововолинськ):
— Президент Естонії продемонструвала те, що перша особа держави може бути з народом в усьому. І подала приклад того, що за стан довкілля повинні вболівати усі — від президента до рядового громадянина. А куди запросити Петра Порошенка — важко сказати. У нашій країні — справжня катастрофа зі сміттям! Хай би він кинув свої зусилля на те, щоб почали будувати сучасні сміттєпереробні заводи, дбав про державу так, аби сюди не боялися їхати інвестори і вкладати свої гроші.
Петро САГАНЮК,
володимир-волинський міський голова (м. Володимир-Волинський):
— У нас куди не кинь оком — скрізь треба запрошувати або главу держави, або губернатора, або міського голову… Ми нібито хочемо у Європу, але брати приклад із європейців не поспішаємо. Доки ми не навчимося культурної поведінки, не проймемося відповідальністю за все, що нас оточує поза власним домом, доти нам ніхто не наведе лад. А Петрові Порошенку варто було б подати пропозиції у Верховну Раду, які стосуються жорстокішої відповідальності за порушення засмічення довкілля. Бо сьогодні ті мізерні штрафи не завжди впливають на наших громадян, а свідомість багатьох не настільки висока, щоб перейматися подібними речами.
В’ячеслав СУДИМА,
заслужений працівник культури України
(с. Рокині Луцького району):
— Найболючіша наша проблема — сміття і несанкціоновані сміттєзвалища. Чорноземи покриваємо непотребом. З приходом молодої команди у сільраду питання зрушило з мертвої точки: зі сміття тепер виловлюється газ і через генераційне устаткування з нього виробляється енергія. Але потрібні чіткі вказівки щодо сортування відходів. Навчати цього треба з дитсадка. Ввести штрафи… Президентові треба відкрити очі й на те, що «крутелики» загачують річки, роблять басейни, поливи. І ще одне: найсучасніший завод можна побудувати за три роки, а сантиметр чорнозему утворюється через 100–200 літ. У День довкілля Президент мав би організувати загальне очищення ставків, річок, полів.
Андрій ЛИНДЮК,
голова Маневицької райдержадміністрації (смт Маневичі):
— Як голова райдержадміністрації, я завжди звертаю увагу на порядок на вулицях наших сіл і селищ. На жаль, найбільш занедбані подвір’я приватних або ж двори багатоквартирних будинків. Тому я б запросив главу держави допомогти поприбирати їхнім мешканцям, щоб їм стало хоч трохи соромно.
Ольга КУЛІШ,
продюсер «12 каналу»
(м. Луцьк):
— Ваше запитання викликало асоціацію з пропагандистською більшовицькою картиною «Ленін на суботнику». Вже майже сто років минуло, а інструменти піару не змінюються: керівник держави прибирає сміття, легко здобуваючи при цьому популярність у простих людей, бо ж такий, як усі: не боїться фізичної брудної праці, показує приклад волонтерства. Але… чи має право перша особа країни витрачати час, наданий їй народом на управління державою, на такі прості популістичні справи? Тому я б не відволікала Президента України на прибирання непотребу в парку, бо в нього інша місія — навести лад у державі, яка воює і реформується одночасно, і забезпечити добробут громадян. І часу на виконання цієї місії стає все менше. А порядку та добробуту не більшає. А ми тут зі своїм сміттям. Самі маємо наводити лад, кожен біля свого дому, у своєму місті чи селі. А ще краще — не смітити і не паскудити (в прямому і переносному значеннях цих слів).
Бліц провели Алла ЛІСОВА, Катерина ЗУБЧУК, Галина СВІТЛІКОВСЬКА, Мирослава КОЗЮПА, Євгенія СОМОВА, Лариса ЗАНЮК, Людмила ВЛАСЮК, Сергій НАУМУК, Кость ГАРБАРЧУК, Олег КРИШТОФ, Олександр ДУРМАНЕНКО.