«Ще раз наголошую: і «фітіль» війни, і ключі до миру знаходяться ні у Києві, ні в Брюсселі, ні у Вашингтоні. Вони — у Москві».
«Армія, мова і віра – це не гасло. Це – формула сучасної української ідентичності»
Президент Петро Порошенко виступив у Верховній Раді зі щорічним посланням про внутрішнє і зовнішнє становище країни. Основні тези з виступу глави держави – коротко про армію
«Грошове забезпечення військовослужбовців Збройних сил наступного року має бути збільшене не менш ніж на 37%. У жовтні почнемо здавати в експлуатацію нові гуртожитки для контрактників: 184 нові приміщення, у яких поселяться приблизно 23 тисячі воїнів–контрактників.
Нове військо повинне мати сучасну ідеологію. І тут зміни очевидні. Дерадянізація армії – це нові назви військових частин, нові вітання, нові знаки, нові традиції, нові свята, як–от День захисника України. Згадайте, чотири роки тому ми все ще святкували 23 лютого».
Про томос
«Екзархи Вселенського патріарха без жодних дипломатичних умовностей сказали мені, що процес надання автокефалії Україні виходить на фінішну пряму. Сказали це публічно. Я не знаю, коли саме ухвалять томос і коли його привезуть до Києва. Але точно впевнений: колесо цієї історії ми розкрутили так, що повернути назад його вже ніхто не зможе…
Томос – це фактично ще один Акт проголошення незалежності України.
Томос – це фактично ще один Акт проголошення незалежності України.
…Я гарантую, що держава захистить (і не треба їх лякати!) права тих священиків і мирян УПЦ Московського патріархату, які добровільно приймуть рішення вийти з–під Москви, щоб разом з іншими православними творити Єдину помісну православну українську церкву».
Про мову
«Нацрада з питань телебачення та радіомовлення оприлюднила звіт про дотримання радіостанціями квот на українську мову. Приємно констатувати, що абсолютна більшість радіокомпаній норми Закону перевиконує.
Істотно посилили позиції української мови на радіо, телебаченні, в кінематографі та книговидавництві. Я вчора мав можливість на львівському Форумі видавців у цьому переконатися. Раніше була проблема, як примусити українців не читати російських книжок, а читати українські. Сьогодні я вам можу твердо сказати: це відбулося».
Про інформаційну безпеку
«Деякі телеканали, газети та інтернет–видання стали неприхованими рупорами російської пропаганди… Частина нашого інформаційного поля так само окупована, як частина суверенної території.
Отож підтримую ідею законопроекту про реєстрацію агентів впливу держави–агресора Російської Федерації. Наголошую, саме держави–агресора, тому такий Закон жодним чином не вплине ані на громадянське суспільство, ані на мас–медіа, ані на свободу слова».
Про мир
«Всю країну обтикано білбордами із закликом до «компромісу» з агресором. Ледве не кожний стовп обсіли голуби миру… Тільки тінь від них, від цих голубів, наче від двоголового орла. І хай вас не вводить в оману заспокійливе воркотання, бо у дзьобах у цих горлиць – насіння миру на російських умовах.
Ще раз наголошую: і «фітіль» війни, і ключі до миру знаходяться ні у Києві, ні в Брюсселі, ні у Вашингтоні. Вони — у Москві. Але мир нам принесе не умиротворення агресора… І не згода на умови Росії. До справжнього і справедливого миру нас приведуть лише зміцнення обороноздатності нашої країни, посилення нашої армії й зміцнення дипломатичного корпусу, єдності всередині країни».
Про масову трудову міграцію
«На моїх регулярних разом з урядом та силовиками зустрічах із бізнес–асоціаціями роботодавці дедалі частіше скаржаться не на тиск, а на дефіцит робочої сили.
Залізну завісу на кордоні, як за радянських часів, ніхто ставити не буде.
Всю країну обтикано білбордами із закликом до «компромісу» з агресором. Ледве не кожний стовп обсіли голуби миру… Тільки тінь від них, від цих голубів, наче від двоголового орла. І хай вас не вводить в оману заспокійливе воркотання, бо у дзьобах у цих горлиць – насіння миру на російських умовах.
Дорогі роботодавці, вихід один – збільшуйте зарплати, якщо не хочете, щоб українці їхали за кордон, а працювали у нас. На ринку заробітної плати ви маєте бути конкурентоздатними. Я вже говорив про те, що Україна стає частиною єдиного європейського ринку праці, і тут теж нікуди не дітися від конкуренції».
Про антиросійську коаліцію
«Навіть тепер – після тисяч спричинених Росією жертв на Донбасі, після трагедії MH17, після Сирії, після Солсбері – на Заході чимало охочих зазирнути Путіну в душу, чи ще не знаю куди. І мені цікаво – а що ви хочете там побачити, панове? Все ж і так у всіх на очах. Росія підтримує праві та ліво–популістські рухи, роздмухує євроскептицизм, втручається у вибори по всьому світу, втручається у референдуми, як це було в Нідерландах.
Глибоко помиляється той, хто думає, ніби російська агресія автоматично забезпечує нам автоматичну підтримку Заходу. Це не так. І за підтримку треба щоденно боротися».
Про майбутнє
«Стати європейською країною означає повністю сприйняти європейський дух політичних свобод, чесної конкуренції і рівності можливостей. Це те, що називається порядком відкритого доступу. Країни Європи йшли до нього століттями. Нам цим шляхом треба промчати максимум за десять років.
Маємо бути сміливими. Для цього необхідно мати бачення майбутнього. Те, що англійською мовою називається «vision». Воно у нас є. Ми знаємо, що немає більш переконливого аргументу на користь європейської України, ніж успіх.
Наступному поколінню українців маємо передати успішну європейську Україну. І саме так і станеться, якщо лише не віддамо країну до рук реваншистів, популістів і демагогів».
