А лучанин Анатолій Харчук уже катається з вітерцем на своєму електровеломобілі!

Економний, екологічний і водночас ще й безкоштовний тренажер

— Пане Анатолію, скажіть, будь ласка, як називається ваш транспортний засіб і який принцип його дії?

— Це веломобіль з електричним приводом. Він працює і від педалей, і від електродвигуна. Ідея аналогічних транспортних засобів не нова: як на теренах колишнього СРСР, так і на Заході розроблялися подібні моделі. Однак я хотів створити власний варіант екологічного та економічного виду транспорту для поїздок на невеликі відстані.

— Які технічні характеристики має ваш зразок?

Він зацікавить людей, які хочуть вести здоровий спосіб життя та дбають про довкілля. Крім того, веломобіль вигідніший з економічної точки зору, оскільки зарядити акумулятор обійдеться значно дешевше, ніж купувати пальне.

— Веломобіль може перевозити корисне навантаження 100–120 кг зі швидкістю 30–35 км/год. Однак на цьому не збираюся зупинятися. Хочу спробувати підвищити потужність двигуна до 1 кВт. Це дасть можливість розвивати швидкість орієнтовно до 80 км/год, цього цілком достатньо для поїздок по місту. Також у планах — ​збільшити корисне навантаження до 150 кг та розмістити на даху сонячну панель для підзарядки акумуляторів.

— Наскільки я розумію, наразі це єдиний екземпляр веломобіля. У скільки обійшлося його виготовлення?

— Так, він поки що один. Прорахувати його вартість складно, оскільки він створювався впродовж тривалого часу і за цей період неодноразово підвищувалися ціни.

— Анатолію Петровичу, для яких цілей ви його створювали?

— Як уже було сказано, він призначений для подолання невеликих відстаней, переважно по місту. Я вважаю, він стане у пригоді для поїздок на роботу, різноманітних кур’єрських доставок чи зеленого туризму.

«Якщо серійному виробництву бути – дизайн може змінитися»

— Чимало людей цікавилося ціною на вашу розробку, тож, схоже, такий товар мав би достатній попит на ринку. Чи плануєте випускати його для продажу?

— Про це ще зарано говорити, хоча бажання налагодити виробництво зразка з покращеними характеристиками є, і, якби ціна не перевищувала в еквіваленті 1000 доларів, попит на цей транспорт був би. Він зацікавить людей, які хочуть вести здоровий спосіб життя та дбають про довкілля. Крім того, веломобіль вигідніший з економічної точки зору, оскільки зарядити акумулятор обійдеться значно дешевше, ніж купувати пальне.

Під час розмови з’ясовуємо, що для пана Анатолія це не лише хобі, але й робота, оскільки за фахом він інженер. Тож веломобіль — ​не єдина його розробка. Декотрі з винаходів, корисних моделей, раціоналізаторських пропозицій захищені авторськими свідоцтвами чи патентами, інші існують лише у металі чи кресленнях. Загальну кількість їх важко перелічити, проте ще більше — ​планів, ідей, задумів.

— Значно полегшують роботу сучасні технології, — ​зізнається чоловік. — ​Якщо раніше найменша помилка чи неточність у кресленні або розрахунках змушувала переробляти окремі деталі, а інколи й весь механізм і починати все спочатку, то зараз за допомогою комп’ютерних програм можна не тільки здійснити необхідні інженерні розрахунки та виконати креслення, але й змоделювати складання та роботу механізмів — ​і таким чином ще на початковому етапі уникнути можливих помилок, які колись виявлялися лише при складанні та експлуатації готового виробу.

Сучасні технології дають можливість створювати не лише технічно досконалі проекти, але й забезпечують естетичні дизайнерські рішення. Щоправда, за словами пана Анатолія, над розробленням дизайну для веломобіля спеціально не працював, а враховував лише функціональні та конструкторські потреби. Однак якщо серійному виробництву бути — ​дизайн може змінитися. n

Віталіна ЗЕЛЕНА