Секрет її гарної зовнішності і здоров’я простий: жінка постійно працює над собою. І один з результатів цієї роботи – те, що вона досі постійно займається бігом і долає дистанції довжиною у 10 кілометрів...
Мирослава ШЕРШЕНЬ
83-річній рівнянці Валентині Даниловій ніколи не даси її років. Вона не тільки значно молодше виглядає за своїх ровесниць, а й майже ніколи не звертається до лікарів. Секрет її гарної зовнішності і здоров’я простий: жінка постійно працює над собою. І один з результатів цієї роботи – те, що вона досі постійно займається бігом і долає дистанції довжиною у 10 кілометрів.
НАЙСТАРША БІГУНКА Коли саме вперше почала займатися бігом, Валентина Данилова вже й не згадає. Каже, що відколи себе пам’ятає, щоранку робила зарядку та бігала в парку стільки, скільки хотілося, щоб підтримувати м’язи у формі. У рівенський же клуб бігу вона прийшла сім років тому. Відтоді і почалося більш активне життя пані Валентини. Вона брала участь у найрізноманітніших змаганнях з бігу в Рівному, Білій Церкві, Києві, Черкасах, Малориті (Білорусь). Дистанції, які доводилося долати, були від 4 до 10 кілометрів, однак пенсіонерка не раз приходила до фінішу третьою чи четвертою, обганяючи бігунів на десять-двадцять років молодших за себе. У неї нині є близько двадцяти грамот та дипломів з найрізноманітніших змагань, кілька медалей. Сьогодні жінка – найстаріший член рівенського клубу бігунів, адже в основному сюди ходять 40-60-річні. Втім, припиняти свої заняття вона не збирається. — М’язи постійно старіють, — говорить пані Валентина. – І якщо їх не тренувати, будеш нещасний і хворий. Тому кожна жінка, кожен чоловік повинен знати, що треба щодня робити зарядку, тримати організм у формі. ТАНЦІ НА КУХНІ І В КЛУБІ Окрім бігу, пані Валентина давно захоплюється танцями. Вона чудово виконує танго, «циганочку», негритянський танець власного авторства. Жінка є членом клубу спілкування «Надвечір’я», який діє при територіальному центрі обслуговування ветеранів, пенсіонерів та інвалідів, і танці у її виконанні неодноразово ставали окрасою “надвечірнянських” вечорів художньої самодіяльності. — Я все вдома роблю під музику, купую собі касети для цього спеціально, — розповідає пані Валентина. – Часто просто сама у квартирі танцюю, щоб підняти собі настрій. Причому не просто так це роблю, а вдягаю відповідні для танців костюми. Ще одна з умов гарного зовнішнього вигляду пані Валентини – постійне прагнення до прекрасного. Це проявляється як в оформленні житла жінки, так і в її вбранні. — Я не розумію людей, які вважають, що, якщо прийшла старість, то вже не потрібно нікуди ходити, гарно вдягатися. Я ж не пропускаю жодного концерту, жодної театральної вистави, яка проходить у місті. А щодо вбрання, то взагалі дуже люблю наряди, — зізнається пані Валентина. – Багато чого також сама собі шию, адже в молодості закінчила курси крою та шиття. А ще пані Валентина дуже любить вишивати картини. Їх у її оселі дуже багато. Причому там, де хрестик крупніший, вишиває без окулярів. Секрет хорошого зору, адже й читає жінка досі теж без окулярів, у роботі над собою: пані Валентина робить для очей щоденну гімнастику під час щоденного ранкового бігу чи просто так, сидячи удома. ЩОДЕНЬ ВЧИТЬ НАПАМ’ЯТЬ ГУМОРЕСКИ До лікарів пані Валентина майже ніколи не зверталася. Каже, що найкраще лікування – це рецепти народної медицини, а не хімія. Тож вона зовсім не розуміє тих, хто тримає удома купу ліків, і вважає, що якби всі люди так часто навідувалися в аптеки, як вона ( а жінка прийти сюди може тільки за ватою, зеленкою чи вітамінами), то вони б давно позачинялися. Не має жінка також якихось особливих рецептів харчування, які допомагають молодше виглядати. Їсть усе, що хочеться. Причому, особливо любить м’ясо. Правда, харчується вона лише два рази на день і їсть дуже маленькі порції не через те, що їй на більші бракує грошей, а тому, що більше не хочеться. І часом її знайомі дивуються, що на сніданок пані Валентині, приміром, вистачає одного вареного яйця чи маленької сосиски та чашечки кави, а на обід, який у неї близько 17 години, – порції рідкої страви і однієї-двох картоплин. Є у пані Валентини і спеціальна гімнастика для пам’яті. Вона щоденно вчить гуморески Павла Глазового, які не лише піднімають настрій, а й стають у пригоді на вечорах художньої самодіяльності у клубі “Надвечір’я» чи під час застіль з друзями.
