Якщо про вас написала «Волинь», то про це знатиме вся область

Тираж його становив 3 тисячі примірників, згодом поступово зріс до 4,2 тисячі. Через чотири місяці, 1 лютого 1940 року, видання перейменували на «Радянську Волинь», і вона стала органом Волинського обкому, Луцького міськкому КП (б) У та облвиконкому. Очолював «Вільну працю» І. Овчаренко, а пізніше Г. Гречко. Газета виходила п’ять разів на тиждень. Після 23 червня 1941 року припинила вихід, а відновила 12 лютого 1944-го.

На той час редакційний колектив очолював відповідальний редактор Юхим Лазебник, який займав цю посаду 13 років. Тоді було всього 9 працівників і чотири відділи: сільського господарства, пропаганди і партійного життя, культури і шкіл, промисловості і транспорту. Пізніше додалися інші, зокрема відділ робітничих листів. Із 4 квітня 1944 року на посаді завідувача відділу листів трудящих та відділу культури і шкіл працював український письменник Анатолій Дімаров (до речі, його ім’я записували як Анатоль).

Тоді було всього 9 працівників і чотири відділи: сільського господарства, пропаганди і партійного життя, культури і шкіл, промисловості і транспорту.

У повоєнні роки у штаті редакції були посади редактора мови, машиністок, кур’єрів, бібліотекаря-архівіста, військового кореспондента, завідувача буфету, радистки та підчитувача. Що робив останній, з назви посади одразу й не збагнеш. Опалювач Палюх О. І. була неграмотна, тому замість підпису у відомості на отримання зарплати ставила три хрестики.

У 1957 році видання очолив Олексій Мірошин, у 1960-х – Яків Чернявський, а згодом — Іван Сподаренко. У 1971-му

головним редактором став Полікарп Шафета, у 1997-му — Степан Сачук, у 2012-му — Олександр Згоранець.

На честь 100-річчя від дня народження Лесі Українки «Радянську Волинь» нагородили великою пам’ятною медаллю. У січні 1980 року – орденом «Знак Пошани».

У газеті в різні часи працювали письменники Анатолій Дімаров, Михайло Білецький, Олександр Богачук, Петро Мах, Микола Олійник, Вадим Симакович, Дмитро Цмокаленко, Юрій Троць, Євген Хотимчук, Феодосій Мандзюк, Володимир Лис, Петро Боярчук, Валентина Штинько.

Тарас СТЕПАНЮК.