«Заплатить 111 000 гривень штрафу – одразу зрозуміє» (Відеоопитування)
Цими днями податкові органи проводять рейди на ринках, підприємствах, організаціях у пошуках нелегальних робітників, аби роз’яснити їм незаконність такого працевлаштування. Як ви гадаєте, чи допоможе це побороти тіньову зайнятість у країні і в чому причина її великого поширення?
Ігор НИКИТЮК,
директор департаменту фінансів Волинської облдержадміністрації (м. Луцьк):
— Часткового ефекту ці рейди, звісно, досягнуть. Тіньова зайнятість повністю не здолана ніде. Але щоб її мінімізувати, потрібен, по-перше, контроль із боку держави, в тому числі й Державної фіскальної служби. По-друге, має бути зацікавленість у сплаті податків самого працівника. Останнім часом виведено з тіні досить багато зарплат у зв’язку з тим, що люди зацікавлені відраховувати в різноманітні фонди, зокрема пенсійний. Бачу це навіть за особистим спілкуванням. Вважаю, що на Волині, особливо в Луцьку, небагато працівників, які б не сплачували податків. Так, щодо окремих сіл можуть бути питання, бо не виплачують офіційну зарплату окремим людям пенсійного віку та тим, що мають інші доходи і не зацікавлені у перерахуванні у соціальні фонди. Але більшість платить. Покращення все ж є. Ще п’ять років тому ситуація була набагато гіршою.
Роман РОМАНЮК,
директор Волинського обласного центру зайнятості (м. Луцьк):
— Фіскальні органи активізували роботу, щоб побороти несплату податків підприємствами, організаціями, у яких неофіційно працевлаштовують робітників. У цьому бачу позитив. Люди повинні знати, що вони обдурюють державу, бюджет — і за це доведеться відповідати. Штрафи ж за неофіційне працевлаштування великі — 111 тисяч гривень за особу. Тому не розумію підприємців, яких трусить, бо знають: якщо неофіційно влаштованого виявлять фіскали, то «попадуть» на серйозні гроші, але продовжують із ним працювати. Не розумію і людей, які погоджуються на тіньову зайнятість. Адже вони, коли залишаться без роботи і прийдуть до нас, допомоги як безробітні не отримають. А вийдуть на пенсію, вона буде значно меншою, ніж мала б бути, коли б працювали офіційно. Чи допоможуть побороти тіньову зайнятість перевірки і роз’яснення? Коли вже податківці активізувалися, то, певне, роботодавці задумаються.
Багато молоді, на жаль, зараз живе, що називається, сьогоденням. Вони згідні на зарплату «в конверті», аби лише вона була вищою. Так само вони працюють і за кордоном.
Ірина ВАХОВИЧ,
завідувач кафедри фінансів Луцького національного технічного університету
(м. Луцьк):
— Моє ставлення до цих перевірок — двояке. Чую від підприємців, як їм зараз нелегко працювати: малі обороти, низькі прибутки, збільшення податкового тиску. Однак без контролю не обійтися. Інша річ, як його проводять. Очевидно, мали б передувати превентивні заходи — попередити, дати можливість зважити свою економіку й діяти в рамках законодавства. А податки — це дороги, медицина, освіта, розвиток інфракструктури тощо. У всьому світі держава дає правила гри, а суб’єкти господарювання мають їх прийняти. Чому ж у нас існує тіньова зайнятість? Тому, що підприємці платять, але не бачать відповідної віддачі, яка повинна бути. Очевидно недостатньо прозорий розподіл цих коштів. Окрім цього, в ринкових умовах підприємець мав би стати елітою, яка витрачає час, власні кошти, аби не лише себе матеріально забезпечити, а й створити робочі місця. Отож, у відносинах «держава — підприємець» варто шукати компроміс, аби виграла загальна справа.
Ірина КОНСТАНКЕВИЧ,
народний депутат України (м. Луцьк):
— Сьогодні надзвичайно важливо підтримати тих суб’єктів господарювання, які тут, в Україні, дають робочі місця людям і створюють додану вартість. Підтримати передусім зниженням податкового навантаження, що дало б змогу зменшити ціни на товари та послуги і, відтак, стимулювати розвиток підприємництва. Контроль за сплатою податків потрібен, але розпочинати треба саме зі створення умов для господарювання.
Артем ЗАПОТОЦЬКИЙ,
учасник Революції гідності, удостоєний ордена «За мужність»
ІІІ ступеня (м. Луцьк):
— Не знаю (не можу спрогнозувати), чи такі «наскоки» допоможуть побороти тіньову зайнятість у країні. А ось щодо причини її поширення, то скажу таке: не всі наші люди, на жаль, розуміють, що треба платити податки. Забувають, що це — наповнення бюджету (звідси кошти на зарплату лікарям, учителям…) і само собою — забезпечення старості. У нас поки що солідарна пенсійна система.
Хоча, якщо забирають субсидію, коли людина відчує на собі, що означає не бути офіційно працевлаштованим і зареєстрованим у центрі зайнятості, тоді вона прозріває. Нині вакансій, що пропонують безробітним, більше, ніж тих, хто звертається в цю службу.
В’ячеслав ПОЛІЩУК,
міський голова
(м. Рожище):
— Причина тіньової зайнятості наших людей — низький рівень громадянської свідомості. Коли українці нарешті почнуть розуміти, що всім потрібно платити податки, тоді багатшою та міцнішою стане наша держава. Адже це одне з основних джерел поповнення бюджету. Тому я за те, щоб були перевірки й порушників жорстко карали, бо роз’яснювальна робота не допомагає. Нам потрібно перейняти досвід цивілізованих європейських країн та США — там ухиляння від податків вважається дуже серйозним злочином.
Андрій ЛИНДЮК,
голова Маневицької райдержадміністрації (смт Маневичі):
— Такі рейди ми також систематично проводимо на території району і, на превеликий жаль, вони не дають позитивного результату. Чому штрафи неефективні? Тому що в цій ситуації мають бути зацікавленими і роботодавці, і самі працівники. А ні ті, ні інші поки що не виявляють бажання в офіційному працевлаштуванні — і всі здогадуються про причину. Прикро, що кожен із нас так мало думає про майбутнє. І сьогодні єдиний вихід: аби побороти тіньову зайнятість — треба дати поштовх внутрішній мотивації людей. Тоді кожен замислиться, що чекатиме його через багато років. А це станеться тоді, коли всі усвідомлять, що сьогоднішні офіційні заробітки впливають на пенсійні виплати. Іншого способу нема, аби щось змінити.
Валентина ПЕТРОЩУК,
заслужений журналіст України
(м. Нововолинськ):
— Думаю, що незначний результат від таких перевірок буде. А щоб побороти тіньову зайнятість, треба багато ще зробити. До совісті закликати підприємців (не всіх маю на увазі), аби вони сплачували в повному обсязі податки, думаю, марно. Тому контролюючі органи, по-перше, повинні постійно виконувати свої безпосередні функції з наповнення бюджету. Заплатить штраф — зрозуміє. По-друге, потрібно, аби самі працівники були зацікавленими в «прозорих» зарплатах. Адже багато молоді, на жаль, зараз живе, що називається, сьогоденням. Вони згідні на зарплату «в конверті», аби лише вона була вищою. Так само вони працюють і за кордоном.
Наталія ДУКА,
бібліотекар
(м. Дубровиця Рівненської області):
— Економічна ситуація в країні така, що звичайним людям не вигідно платити податки, бо в них і так мала зарплата, а потрібно якось годувати сім’ю. Тому це питання не до мене, а до наших депутатів Верховної Ради та до Кабінету Міністрів — проблему потрібно вирішувати на державному рівні. Нелегальну зайнятість можна побороти лише суттєвим підняттям рівень життя та встановленням жорсткого покарання роботодавців.
Богдан ШИБА,
луцький міський голова 2006–2010 років (м. Луцьк):
— Це питання економічне, а не правове. Тому силовими методами ніхто нічого не впорядкує. Навпаки, призведе до того, що підприємці, котрі наймають людей, не оформляючи трудові відносини, позакриваються, а люди поїдуть на заробітки в Польщу. Допоки не буде створено сприятливих умов для розвитку підприємництва – податкові, організаційні, бюрократичні, доти цю проблему не вирішать. Єдиний метод боротьби з тіньовою зайнятістю – спрощення податкового законодавства, зменшення фіскального тиску на малий та середній бізнес, створення легальних робочих місць.
– Це питання економічне, а не правове. Тому силовими методами ніхто нічого не впорядкує. Навпаки, призведе до того, що підприємці, котрі наймають людей, не оформляючи трудові відносини, позакриваються, а люди поїдуть на заробітки в Польщу.
Олег ГАЛАСУН,
заступник голови Асоціації фермерів та приватних землевласників Волині (с. Чаруків Луцького району):
— Сумніваюся, що ці перевірки щось дадуть, хоча, звичайно, це і є робота податкової. Але вона тіньового бізнесу не здолає — потрібна відповідна державна політика. А так виходить, що більш-менш легально в нас вигідно працювати тільки монополіям. В аграрному бізнесі, який добре знаю, великим компаніям на руку наявність дрібних тіньових фірм. Особливо це стосується експортерів — вони за безцінь скуповують сировину, а потім вдвічі-втричі дорожче її перепродують. Щоб платили «білі» зарплати, потрібно, щоб бізнес був легальним. А він без нормальних умов працювати не буде.
Ольга БУЗУЛУК,
прес-секретар Патрульної поліції Волині (м. Луцьк):
— Наша практика показує, що роз’яснювальна, профілактична, превентивна робота завжди дає результати. Серед негативних наслідків тіньової зайнятості є й ті, що стосуються суспільної небезпеки, адже всі ми — споживачі послуг у сфері громадського харчування, торгівлі, транспорту, будівництва тощо, тож необхідна їхня висока якість. Нелегальна зайнятість сприяє поширенню захворювань, підвищенню рівня аварійності на дорогах, зростанню ризику виникнення нещасних випадків на виробництві. Якщо працівник офіційно не оформлений, він може не проходити медогляд, спізнюватись на роботу чи взагалі не приходити, не знати техніки безпеки і т. д. Тому будь-які превентивні заходи потрібні та важливі, головне — створення належних умов для всіх сторін.
Бліц провели
Алла ЛІСОВА, Катерина ЗУБЧУК,
Мирослава КОЗЮПА, Олег КРИШТОФ, Олександр ДУРМАНЕНКО, Кость ГАРБАРЧУК, Василь УЛІЦЬКИЙ, Людмила ВЛАСЮК,
Євгенія СОМОВА.