Каста недоторканних. Бо ворон воронові ока не виклює! (Відеоопитування)

 

 Андрій БОНДАРЧУК,
депутат Верховної Ради України 
І скликання, Почесний громадянин Луцька і Волині (м. Луцьк):
— Провал у голосуванні — ​це спланована диверсія депутатів кількох фракцій, яку благозвучно називають депутатською солідарністю за принципом «ти — ​мені, я — ​тобі». Вілкула, Колеснікова, Розенблата, Рабиновича та інших треба було давно посадити. Однак влада, зокрема прокуратура, боїться це робити, адже і їй потрібна в багатьох випадках підтримка опозиціонерів. Згадаймо, як призначали Генпрокурором того ж Луценка — ​без спеціальної освіти та досвіду роботи в цій структурі. Це зачароване коло буде доти, доки виборці не перестануть продавати свої голоси і нарешті обиратимуть депутатів, які уболівають за державу.

Тут шукати політики не треба. Кожен боїться, що справа може дійти до нього, от і заручається підтримкою колег з інших фракцій.

Нинішній склад парламенту, попри обіцянки про зняття недоторканності з кожного депутата, цього не зробив і зробить хіба що в останні дні своєї каденції. Чи вдасться це наступному складу? Тільки за умови, якщо більшість депутатів буде державниками, а не бізнесменами, які завдяки перебуванню в парламенті вирішують особисті питання.

   Наталія БАЛЮК,
головний редактор газети «Високий замок» (м. Львів):
– Уже 27 років під час кожних виборів кандидати в депутати обіцяють-клянуться зняти із себе недоторканність. Бо є такий су­спільний запит, виборці цього хочуть. Але ми бачимо, що минуло 4 роки і нинішній парламент на цей крок так і не спромігся. Гадаю, що і до кінця каденції депутати не зможуть цього зробити: не бачу я у стінах парламенту політичної волі. А щодо того, щоб зняти недоторканність не з себе, а зі своїх наступників, то, мені здається, це погано з моральної точки зору. Якщо вже знімати, то зараз і з себе, і з майбутніх депутатів.

   Ігор ГОРДІЙЧУК,
Герой України, генерал-майор, начальник Київського військового ліцею імені Івана Богуна 
(м. Київ):
— Малоймовірно, що нинішні парламентарі позбавлять себе депутатської недоторканності, бо живуть за принципом кругової поруки й захищають один одного. Хоча журналісти та громадянське суспільство їх «пресують», більшість обранців народу брехлива та нечесна. Я вірю, що наступна Верховна Рада таки вирішить цю проблему, і всі стануть рівними перед законом. Але для цього потрібно, щоб на вибори прийшло молоде покоління, яке проголосує за політиків майбутнього, а не за кандидатів із «совкового» минулого.

   Сергій СЛАБЕНКО,
народний депутат України V  скликання (м. Луцьк):
— Напевне, в наступному скликанні у зв’язку зі змінами до Конституції України недоторканності в народних депутатів уже не буде. Це вимога часу. А щодо ініціативи Генерального прокурора Юрія Луценка, то вона провалилася, бо не змогли переконати парламент підтримати її. Регламентний комітет уважно ставиться до документів, які виносяться на розгляд Верховної Ради. Роздруковує їх і роздає депутатам разом із рішеннями, а вони вже вирішують, як голосувати. Бували і випадки, що деяких нардепів позбавляли недоторканності. При голосуванні за її зняття чимало з них орієнтуються на наслідки для себе особисто. Кожен переживає, що може бути наступним, з кого знімуть недоторканність. Можуть вступати в дію і політичні домовленості чи спрацьовувати внутрішні захисні бар’єри. Зараз же чимало народних депутатів мають проблеми економічного характеру чи пов’язані зі злочинами проти держави. Через те й побоюються прийняти рішення про зняття недоторканності.

   Володимир ШЕНДИБИЛО,
заступник головного лікаря Луцької міської клінічної лікарні 
(м. Луцьк):
— Вважаю, що весь цей галас довкола зняття недоторканності з народних депутатів, як заїжджена платівка, ріже людям вуха. Традиційно наприкінці кожної каденції, напередодні нових виборів нам обіцяють «цукерочку», але нікому від цього солодше не стає. І я не вірю, що теперішній склад парламенту позбавить захисту себе чи навіть тих, хто прийде на зміну. Це ж доведеться вигадувати під час виборчих перегонів якусь нову «фішку» замість старої побрехеньки. Ламають комедію. Генпрокурор вносить подання на когось із нардепів, Верховна Рада голосує. Навіть якби ініціатива Луценка не провалилася і набрала потрібну кількість голосів — ​що далі? Чим закінчуються ці історії? Кого реально покарано? Тому від такого окозамилювання вже не смішно, а сумно.

   Валерій КУРСТАК,
волонтер, депутат Волинської обласної ради (с. Благодатне м. Нововолинська):
— Я впевнений, що нинішній склад депутатів Верховної Ради не проголосує за зняття депутатської недоторканності, хоч у своїх передвиборчих програмах це обіцяв. І причина проста — ​за багатьма з них тягнеться шлейф недоброчесних вчинків, за які після цього доведеться відповідати. Для прикладу можна навести рейдерські захоплення підприємств, землі, майна, одне з яких відбулося нещодавно в Чернігівській області. Конкретно не можу назвати прізвищ обранців народу, причетних до таких ганебних речей, бо потрібні докази. Але часто до них причетні наші законотворці. Черпаємо й іншу негативну інформацію про окремих із них. Не наважаться вони піднести такий «подарунок» і своїм наступникам. Бо чимало нинішніх нардепів уже бачать себе в парламенті Х скликання. Тому нашим громадянам треба на це зважити й добре міркувати, за кого віддати голос на виборах.

   Тарас ЧОРНОВІЛ,
депутат Верховної Ради V, VI, VII cкликань (м. Київ):
— Якщо чесно, я вірю в це все менше. Голосування, які зараз відбулися, дуже неприємні для суспільства, бо є плювком нам усім. Адже не йшлося про затримання і арешт депутатів, лише про надання прокуратурі можливості ведення слідчих дій. Говорять, що бракує доказів вини нардепів. А звідки ці факти візьмуться, якщо їх збір проти чинного депутата заборонений Конституцією?! Тут шукати політики не треба. Кожен боїться, що справа може дійти до нього, от і заручається підтримкою колег з інших фракцій. Щодо зняття недоторканності з наступного складу парламенту, то зараз нема необхідної для цього кількості голосів. Тут вирішальну роль має відіграти суспільство. Його тиск на депутатів переконає, що це народна ініціатива, і тоді, думаю, все вдасться.

   Ніна АВГУСТІН,
художниця 
(смт Млинів Рівненської області):
— Цей парламент ніколи не ухвалить такого закону, бо депутати дбають тільки про себе та власне збагачення. Нам відомо чимало прикладів, як живуть так звані обранці народу. Єдиний вихід — ​їх потрібно змінювати й обирати кращих. Тому якість Верховної Ради залежить від усіх нас. Але є ще одна проблема — ​тотальна зневіра простих людей: «верхи» живуть розкішно, а «низи» виживають. І вони нас ніколи не зрозуміють.

   Ігор ГУЗЬ,
народний депутат України (м. Луцьк):
— Я голосував «за» стосовно Вілкула та інших. Також підтримував і підтримуватиму надалі скасування депутатської недоторканності загалом. Проте не вірю, що ці парламентарі зможуть її зняти. Переважна більшість депутатів просто боїться за себе та свій бізнес, якась частина — ​через вчинені корупційні дії. Тому недоторканність для них — ​захист. Це — ​нонсенс, але така реальність. Важко сказати про дії народних обранців наступного скликання, бо є сумніви, що за якісними характеристиками вони будуть кращими.

   Анатолій ОКТИСЮК,
експерт центру «Democracy House» (м. Київ):
— Це нереальний сценарій. За зняття недоторканності не проголосують, бо для депутатів таке рішення несе велику загрозу. І не тільки тому, що хтось корупціонер, а взагалі як елемент наступу на парламентаризм. І перед виборами жодна політична сила не захоче давати електоральні бонуси для Порошенка. Не знаємо, хто виграє президентські вибори, але хто б це не був, кожен наступний глава держави захоче встановлювати контроль над парламентом, і є варіанти, що Генеральна прокуратура, Служба безпеки, інші структури можуть стати інструментом політичної конкуренції, керуючись якимось вибірковим правосуддям. Треба повністю змінювати Конституцію, в якій всі ці питання прописати, один раз ухвалити — ​і більше в неї не втручатися. Це питання повернеться в порядок денний уже після парламентських виборів, а якщо його винесуть зараз, це буде провалом — ​депутати не проголосують.

   Ірина ФАРІОН,
мовознавець, народний депутат України VІІ скликання (м. Львів):
— Ворон воронові ока не виклює. Втім, усе набагато складніше: те, як підтримали позбавлення недоторканності депутатів, свідчить, що в нас Верховна Рада домайданівського характеру. Громадяни, обираючи такий склад парламенту, показали, що їхня свідомість не змінилася. Можна негативно оцінювати поведінку тих ідіотів, які не проголосували за це питання, але набагато страшніше — ​це вибір 2014 ро­ку, бо ми тоді відкинули себе назад. З цього бандита потрібно не просто недоторканність зняти, його потрібно повісити догори ногами на Хрещатику, але це може зробити лише здорове суспільство, а такого я поки що не бачу.

Бліц провели Алла ЛІСОВА, Катерина ЗУБЧУК, Галина СВІТЛІКОВСЬКА, Євгенія СОМОВА, Людмила ВЛАСЮК, Мирослава КОЗЮПА, Сергій НАУМУК, Кость ГАРБАЧУК, Олег КРИШТОФ, Олександр ДУРМАНЕНКО, Василь УЛІЦЬКИЙ.