Андрій Усач розказуватиме онукам, як його обнімав спадкоємець британського престолу.
І для принца Гаррі, і для Девіда Бекхема було за честь сфотографуватися з нашими героями
У силі духу учасників збірної України на Іграх нескорених не сумнівався ніхто і до змагань у Сіднеї. Але там їхні виступи остаточно довели — наші воїни найкращі, найвідважніші, наймужніші, найвідданіші у світі. Бо жодного дня не залишили уболівальників без радості перемог. Особливо тішимося золотими медалями наших земляків: в уродженки Маневиччини Майї Москвич їх аж дві, ще одна — в Андрія Усача з Рівненщини, ковельчанин Богдан Оксентюк везе із Австралії повний комплект нагород, а Василь Омельченко з Володимир-Волинського району піднімався на перші два щаблі п’єдесталу
Змагання були не простими — крім того, що в них брало участь багато сильних суперників, неабияк впливала на загальний стан наших спортсменів акліматизація й різниця в часі. Про це, як і про багато інших вражень від країни, «де зараз весна, і все вниз головою», інформувала на своїй сторінці у «Фейсбуці» волинянка Майя Москвич. Вона — єдина жінка у нашій збірній, і єдина, яка офіційно представляє Волинь. Ковельчанин Богдан Оксентюк в українській команді «Нескорених» виступає за Львівщину, а Василь Омельченко — за Харківщину.
28-річна дівчина брала активну участь у Революції гідності, організовувала акції протесту в Луцьку, за що отримала домашній арешт, коли з приміщення облради винесли портрети екс-президента Віктора Януковича. Згодом пішла добровольцем в АТО, служила у складі батальйону Національної гвардії імені генерала Сергія Кульчицького, потім — у розвідувальному батальйоні «Гарпун» і в «Миротворці». На Волині її називають Жанною д’Арк. На Сході молода жінка підірвала здоров’я, тож вирішила повернутися до мирних справ і… зайнялася вирощуванням часнику. Та робота на землі не позбавила її відчуття поразки. Щоб побороти його, вирішила випробувати свої можливості в Іграх нескорених. У далекому Сіднеї Майя Москвич уперше дала коментар журналістам англійською мовою, яку наполегливо останнім часом вивчала.
«Мали чудову зустріч з українською діаспорою в парламенті! Вони тут фактично є резервною копією ідей українських націоналістів ще з тих часів!» — ділиться враженнями Майя.
Спортивний лук дівчина вперше взяла до рук у березні цього року. Багато і наполегливо тренувалася, що дало неймовірний результат — вона випередила всіх в індивідуальному заліку, а ще одну золоту нагороду здобула у командному виступі лучників. «Дякую Богу, тим, хто вірив, молився і підтримував! Хто був моїми крилами, обіймами і натхненням! Присвячую всім, хто залишився живий після Майдану та війни, і хоча б раз думав: навіщо? Чому хтось загинув, а я живу? Це не нам було вирішувати! Але як чинити далі — вирішуємо саме ми! — коментує свою перемогу Майя. — Я горда бути тут, це велика честь представляти мою країну та бути частиною великої світової родини ветеранів».
У складі команди лучників був ще один герой наших публікацій — Андрій Усач із Березного Рівненської області, який пройшов тяжкі випробування війною, цинічністю шахраїв, які вкрали зібрані благодійниками кошти на протез, довготривалою реабілітацією. Десантник 80-ї аеромобільної бригади потрапив під обстріл «Градів», боронячи Луганський аеропорт. Пригадує, що після поранення болю не відчував, лише не міг зрозуміти, чому не може підвестися, поки не побачив ногу… збоку. А крім неї, розірвана щелепа, нижня кістка обличчя повністю вибита, поранена рука.
Президент Петро Порошенко зазначив, що «Україна зараз і українці — одна з найбільш нескорених націй світу. І ми вибороли право проводити Ігри нескорених, тим більше, що маємо таких бійців
і таких справжніх чемпіонів».
Прокинувшись на операційному столі польового шпиталю, боєць не бачив сенсу жити, але коли у його палату залетіла ракета, застрягла у бетонній підлозі, почала іскрити і сичати, зрозумів, що Бог дав йому ще один шанс. Влітку кавалер ордена «За мужність» III ступеня, ступаючи своєю залізною ногою, зійшов на Говерлу, покаліченою рукою тримає кермо автомобіля, впевненим поглядом дивиться у майбутнє і влучно стріляє з лука. Ігри нескорених — це його спосіб довести побратимам із серйозними пораненнями, що треба продовжувати повноцінно жити, не закриватися у собі, а ставити високі цілі й впевнено йти до них. З Андрієм Усачем зустрівся засновник змагань принц Гаррі.
А ось всесвітньо відомий футболіст екс–капітан збірної Англії Девід Бекхем сфотографувався із 25–річним курсантом Харківського військового інституту танкових військ Василем Омельченком. Спортсмен, уродженець села Руснів Володимир–Волинського району, виборов першість у забігу на 400 метрів та друге місце у стрибках у довжину. У 2014–му міна влучила у його бойову машину, і молодий воїн опинився на лікарняному ліжку. Одужавши, він почав займатися легкою атлетикою. Участь у змаганнях для нього — це можливість показати іншим, що травми — не перешкода для нових рекордів як у спорті, так і в житті.
Нацгвардієць Богдан Оксентюк із Ковеля завоював «срібло» в індивідуальному плаванні на дистанції 50 метрів вільним стилем та «бронзу» — у запливі на стометрівці. А «золото» волинянин виборов з бігу на 1500 метрів. Молодий чоловік і нині служить на Донбасі. У 2015–му отримав біля Авдіївки Донецької області осколкове поранення ноги. Щоб відновити здоров’я, почав активно займатися спортом, хоч сам не дуже вірив в успіх. Для нього Ігри нескорених — це насамперед довести іншим травмованим бійцям, що й після поранення життя продовжується.
Приємно, що більше половини золотих медалей — чотири на Іграх нескорених — здобули волиняни. Загалом українська збірна завоювала 20 медалей: 7 золотих,
10 срібних та 3 бронзові, повністю підтвердивши девіз команди — дух воїна сильніший за його тіло! Сьогодні спортсмени повернулися додому. Президент Петро Порошенко зазначив, що «Україна зараз і українці — одна з найбільш нескорених націй світу. І ми вибороли право проводити Ігри нескорених, тим більше, що маємо таких бійців і таких справжніх чемпіонів». Наші учасники під час зустрічі із принцом Гаррі також говорили про можливість проведення Ігор в Україні та запросили представника монаршої родини в Україну.
