Олександр Пиза вручив Ірині Франчук сертифікат на половину вартості промислової пралки.
У Білостоці будинок для самотніх людей поважного віку отримав подарунок від Сергія Мартиняка
Виявляється, в Україні живе понад 700 тисяч одиноких пенсіонерів. Тільки уявіть собі сотні тисяч бабусь та дідусів, яких фактично залишили наодинці з самими собою. А серед них — чимало лежачих та важкохворих людей
«Друзі–бізнесмени, гуртом простіше творити добрі справи»
Для вирішення цієї проблеми держава підтримує діяльність територіальних центрів із закладами стаціонарного перебування, які в народі називають будинки для престарілих. На жаль, їх фінансування здійснюється за залишковим принципом, тобто кошти виділяються мінімальні.
У деяких районах таких центрів взагалі немає, і тоді їхні обов’язки беруть на себе переважно релігійні громади. І державним, і приватним будинкам для людей поважного віку нині забезпечувати комфорт для своїх мешканців дуже важко. Добре, що на виручку їм приходять підприємці–благодійники.
На Волині за такими прикладами далеко ходити не треба. Приміром, у п’яти районах — Луцькому, Горохівському, Турійському, Локачинському та Рожищенському — майже 8 років місцеві притулки отримують допомогу від бізнесмена та народного депутата Сергія Мартиняка.
Так, 24 жовтня керівник благодійного фонду «Європейський вектор», помічник народного депутата Олександр Пиза побував у селі Білосток Луцького району, куди приїхав із приємною місією — передати сертифікат на кошти, які потрібні для придбання промислової пральної машини.
Як з’ясувалося, стара машина не працює понад 9 місяців. Завідувач відділення стаціонарного догляду для постійного проживання Ірина Франчук розповідає, що її поломка стала справжньою трагедією для персоналу, адже все прання довелося перевести на дві побутові машинки, які витримують завантаження лише до 7 кілограмів, та й мусять мати «перепочинок» хоча б годину.
«Побутові пралки зношуються за рік. А нам потрібна машинка, яка може працювати без перерви і вміщає багато габаритних речей, наприклад одіяла. У нас все–таки 33 людини живе. Зараз праля вручну викручує постіль. Ми віднайшли нову машинку, фірми Whirlpool. Але на її купівлю треба 50 тисяч гривень, яких у бюджеті нашого відділення нема», — розповіла пані Ірина.
Тож почала звертатися до влади та благодійників. На її прохання відгукнувся Сергій Мартиняк та фонд «Європейський вектор».
За словами Олександра Пизи, фонд виділив на пральну машину лише частину суми (25 тисяч гривень. — Авт.), аби спонукати інших бізнесменів та місцевих владців долучитися до вирішення нагальної проблеми терцентру: мовляв, гуртом це зробити простіше. Тож 24 жовтня він передав сертифікат Ірині Франчук і заодно поспілкувався з мешканцями відділення.
Сергій Мартиняк уже понад 7 років допомагає цьому закладу — щомісяця сюди безплатно постачають м’ясної продукції на суму близько 30 тисяч гривень.
«М’ясо — це те, що потрібно старшим людям, особливо дієтична курятина, і нашим мешканцям вона дуже подобається. Запечені стегенця — одна з найулюбленіших страв. І ще борщ український», — каже Ірина Франчук.
«Знаєте, ми більше 7 років співпрацюємо із Сергієм Васильовичем. І коли б ми не зверталися — завжди отримуємо допомогу. Це і засоби реабілітації, і гігієни, і взуття. І сьогоднішній візит — для нас дуже приємна новина. Дуже дякуємо за ваш внесок у нашу справу», — звернулася вона до Олександра Пизи.
«Сподіваємось, що Васильович і надалі нам сприятиме»
Слова Ірини Франчук підтверджують і керівники інших терцентрів. Наприклад, Микола Сторожук, який опікується будинком для престарілих у селі Войнин Локачинського району, каже, що співпраця із Сергієм Мартиняком триває майже 8 років.
«Наш притулок діє при церкві релігійної громади ХВЄП. Сьогодні у нас 16 людей. Багато чого робимо власними силами, але завдяки таким благодійникам, як Сергій Мартиняк, маємо не лише достойне харчування для наших мешканців, а й іншу допомогу. Приміром, будівельними матеріалами під час ремонту», — ділиться чоловік.
Сергій Мартиняк уже понад 7 років допомагає цьому закладу — щомісяця сюди безплатно постачають м’ясної продукції на суму близько 30 тисяч гривень.
А в селі Скобелка Горохівського району теж при релігійній громаді діє притулок, яким керує Петро Шумчук.
«Більше 7 літ працюємо. Дякую Богові за таку допомогу. За ці роки чимало зроблено, до прикладу меблі для їдальні передав Сергій Васильович. Сподіваюся, що й далі будемо співпрацювати», — розповів він.
До слова, днями розпочнуться роботи на наймасштабнішому нині проекті серед будинків для престарілих, який ведуть фонд «Європейський вектор» та Сергій Мартиняк.
Олександр Пиза розказав, що в селищі Луків Турійського району надали приміщення колишньої лікарні для постійного перебування людей поважного віку.
«Воно потребує ремонту. Два роки його не можуть завершити. Аби до холодів переселити людей, треба 300 тисяч гривень. Ми оглядали із Сергієм Мартиняком це приміщення і, щоб оминути бюрократичні процедури, Сергій Васильович вирішив надати 200 тисяч власних коштів і 100 тисяч із фонду. Це дасть змогу підключити опалення, облаштувати харчоблок і кімнати для шести перших жителів центру», — повідав він.
***
Уже на виході з двоповерхового будинку для старших людей керівник Ірина Франчук розповідає, що тепер найбільшою морокою для них стало облаштування ліфта. «У нас є лежачі, яких потрібно на руках зносити, щоб вони побували на вулиці. А якби був ліфт, то це було б легкою справою», — каже жінка й очікувально дивиться на Олександра Пизу.
«Ви готуйте звернення на фонд і будемо міркувати, як вам допомогти», — відповів він.
Анатолій КОТЛЮК
