Захоплення, оплески і квіти – для талановитої майстрині.
«А царицю сарматів Амагу побачила у своїй тренерці з фітнесу» (Фото, відео)
Молода художниця із села Затурці Локачинського району Іванна Дацюк так пише історичні портрети, що в очах її героїв оживає наша минувшина
Уже не вперше відбуваються художні імпрези у нашій редакції. Коли змінюються експозиції й стіни на якийсь час порожніють, ми з нетерпінням чекаємо… І ось нова виставка «Наша прадавність» Іванни Дацюк — історичні портрети періоду трипільської, скіфської, слов’янської культур та Київської Русі. Головний редактор «Волині» Олександр Згоранець зазначив, що його зворушив портрет Малуші, матері князя Володимира, і побажав талановитій художниці жіночого щастя. Трагедія жінки, описана в одному погляді Малуші, багатьох зачепила. А мама авторки — відомий скульптор Ірина Дацюк — прочитала поезію, на яку цей образ надихнув.
Іванні Дацюк дивовижно вдається поєднати історію і сучасність.
— Не підлаштовуйтеся під цей світ, під тих, хто хоче його бачити у своїх стандартах, бо у вас власне бачення і зміст, і загадки для нас, які ми розгадуємо у картинах, — звернувся до художниці виконувач обов’язків голови Луцької міської ради Григорій Пустовіт, який теж завітав на відкриття. А народна артистка України Людмила Приходько на полотнах Іванни помітила багато крил та ангелів, тому продекламувала вірш Надії Гуменюк «Крила», побажала мисткині натхнення і Божої допомоги.
— Художник оголює свою душу в роботах. У кожній — історія цілого народу, яку Іванна «копає» від часів Трипілля, найдавнішої нашої цивілізації. Ми мусимо її знати, тоді будемо багатим народом, — зазначила мама, скульптор Ірина Дацюк, і додала, що реалістичне мистецтво творити найважче.
За її картинами можна вивчати історію.
Іванна має особливе вміння передавати образ, який починають розглядати з очей. На цьому наголосила і реставратор ікон Лариса Обухович. А сама молода художниця, зокрема, розповіла, як для картини «Амага — цариця сарматів» довгий час шукала величний образ сильної і незламної дівчини зі справжнім грецьким корінням і віднайшла його у своїй тренерці з фітнесу Анастасії Фридинській. Історія про Амагу спонукала написати її пензлем.
— Амага після смерті чоловіка правила сама, уміла відвертати війни, а якось помстилася скіфському цареві, що не дотримав перемир’я. Їхала на трьох конях, міняючи їх, щоб швидше дістатися до ворога. Із сотнею найкращих воїнів завоювала ціле місто, вбила підступного царя, а сина попередила, щоб ніколи не чинив так, як батько. На полотні я зобразила царицю з конем без упряжі, бо її підлеглі були вільними, — розповіла митець. Та й із написанням кожної картини пов’язана своя передісторія. На створення будь-якого полотна затрачається чимало часу, бо спочатку треба скласти його в своїй уяві. В історичних посібниках мисткиня шукала символи, якими користувалися трипільці, скіфи, а в портреті князя Володимира поєднала слов’янський язичницький тризуб і християнський хрест, скандинавські і візантійські орнаменти, щоб показати, ким був князь і ким став.
Вся трагедія жінки – в одному погляді Малуші.
Загалом у картинах Іванни Дацюк — поєднання реалістичного класичного стилю, модерну та контемпорарі. Гармонійно доповнюють письмо рамки, інсталяція бісером і глиною в творах на трипільську тематику.
— Ось «Гордіан — батько Меркурія» був першим християнином, скіфи таких карали смертю, але виховав у християнстві сина–воїна, за віру того жорстоко закатували, — захоплює Іванна своєю розповіддю. — А ось міфологічний «Тагімасад — бог морів» — це наш скіфський Нептун, його портрет я писала з актора Джейсона Момоа, а через 5 років дізналася, що він дійсно грає Нептуна. На полотні «Атей» — молодий і красивий цар, Скіфія при ньому розквітла. І навіть 90–річним він переміг батька Александра Македонського. У майбутньому хочу зобразити його сивим міцним старцем, — розповідає художниця й підводить до «Золота скіфів», переказує, як скіфи грабували єгипетські піраміди. За її картинами можна вивчати історію.
— Ще в дитинстві мені дядько (теж художник) казав, що буду малювати героїв, бачив, що дивлюся історичні фільми і граюся з сестрами у воїнів. Мене захоплювали розповіді дідуся про війну й про прапрадіда–богатиря.
Іваннині роботи часто подорожують Україною, замовляють їх і закордонні зірки, а от портрет Тараса Шевченка прикрашає навіть стіни посольства України в Китаї.
Передати внутрішній світ через очі — великий талант, кажуть ті, хто бачив виставку «Наша прадавність». Іванна Дацюк такий талант має, хоч скромно пояснює:
— Хочеться віддати належне державі, розвивати культуру свого народу, серед якого живеш, бо, крім нас, цього ніхто не зробить.
Роботами Іванни Дацюк можна помилуватися у нашій галереї. Але жодне фото не передасть красу полотна...
