Кремлю достатньо підкупити 1000 впливових людей в Україні — і не треба буде повномасштабного вторгнення (Відеоопитування)

 

 

   Галина САЛІВОНЧИК,
директор 
школи I–II ступенів 
(с. Щитинська Воля Ратнівського району):
— Думаю, що просто так піти війною на всю Україну «за православну віру» Путін уже не відважиться. Але те, що буде якась прихована боротьба, — ​однозначно. Бо йому відпустити нашу країну, дозволити, щоб ми нарешті вийшли з-під так званої його «опіки» — ​надто складно. Тому він робитиме певні кроки, щоб і надалі утримати тут свою владу. Але у нас є власна держава, в якій має бути все наше, а не нав’язане Росією. Ніхто нікому не забороняє спілкуватися російською мовою, але й Україну ніхто не може позбавити права на державну мову і свою церкву.

   Олександр ЛАНОВИЙ,
настоятель Свято-Успенського храму 
(с. Оконськ Маневицького району): 
— ​Я не можу прогнозувати, що у цій ситуації зробить Путін, складно передбачити, що у цієї людини в голові. Де більше політики, там важко щось збагнути та знайти якусь логіку. Я просто служу Богу. Що стосується надання Томосу Українській православній церкві, то це все робиться якось необдумано, аби швидше втілити цей задум у життя, не прораховуючи всіх проблем і непорозумінь, які при цьому виникнуть. Думаю, справедливо було би провести Всеукраїнський референдум усіх вірян. Таке рішення повинні приймати не депутати, хоч вони є голосом народу — ​має дійсно враховуватись думка простих людей, які ходять у ці храми. Це моє особисте бачення. Щодо утисків та переслідувань, можу розповісти про один приклад зі свого життєвого досвіду. Цього року наказом з вищих інстанцій священикам УПЦ МП заборонили проводити обряди та освячення у військкоматах та військових частинах, у тому числі й мені.

   Юрій СИМОНЧУК,
голова правління Волинської обласної організації УТОС 
(м. Луцьк):
— Путін намагається показати себе захисником російськомовного населення і православ’я. Але не думаю, що він наважиться піти війною на Україну. Ніхто ж нікого не б’є, не ображає, не утискує. Швидше за все він буде вдаватися до хитрощів, щоб посварити різні гілки православ’я, внести розбрат між українцями. Росія налякана наданням Томосу Українській православній церкві. У Кремлі цього не очікували. Тож тепер намагаються використовувати УПЦ МП, щоб вплинути на вірян, вдаються до шантажу і погроз. Але такі дії пришвидшать процес об’єднання української церкви. На цьому фоні віряни різних конфесій шукатимуть порозуміння.

   Ігор ГОРДІЙЧУК,
Герой України, генерал-майор, начальник Київського військового ліцею імені Івана Богуна 
(м. Київ):
— Думаю, що не буде повномасштабної війни. Не піде Путін на Україну для захисту «православной веры». Нині в Росії не вистачає ресурсів для цього, а Збройні сили нашої країни суттєво зміцнилися і мають бойовий досвід. Путін діє іншим шляхом — ​підрив нашої єдності зсередини. Йому достатньо підкупити 1000 впливових людей в Україні — ​політиків, чиновників та керівників медіа, — ​щоб змінити ситуацію демократичним шляхом. Це буде дешевше. Агресор хоче виграти вибори й привести до влади проросійських кандидатів. Для цього купують телевізійні канали, а «зомбі-ящик» дивляться в основному бабусі, котрі голосують так, як їм кажуть популісти.

   Віктор КУЦ,
адвокат (м. Березне Рівненської області):
— Путін уже втратив слушний момент і ніколи не розпочне повномасштабної війни проти нас. Ми знаємо позицію світової спільноти, яка підтримує нашу державу. Але всілякі провокації та диверсії Росія буде й надалі робити. Останній приклад — ​вибухи військових складів у Чернігівській області. Щодо московської церкви в Україні, то її можуть використати у майбутніх президентських та парламентських виборах. Уже зараз розпочалася активна дискредитація Президента Порошенка й нам нав’язують думку, що Україну врятує Юлія Тимошенко. Хоча ми знаємо, що вона — ​«московська зозулька».

   Олександр СКІПАЛЬСЬКИЙ,
генерал-лейтенант, екс-заступник голови СБУ (м. Київ):
— Питанням мови Путін лише прикривався. Йому потрібна була тільки територія для військової бази, для трампліна, щоб обмежити Україну в її розвитку. Втім, за офіційною риторикою Кремля, вони ніякої агресії не проводять. А в цій ситуації піти відкритою війною — ​це протиставити себе усьому світові. Стовідсотково можу сказати, що зусилля проти нашої держави будуть і диверсійні, і провокаційні. Але, щоб спрогнозувати, які саме, ​потрібно знати реальну обстановку.

   Протоієрей  Віталій СОБКО,
голова інформаційно-видавничого центру Волинської єпархії УПЦ КП (м. Луцьк):
— Або піде, або не піде. Які чинники впливають на рішення агресора, ми, мабуть, ніколи не можемо дізнатися. Бо кількість чинників дуже велика. А те, що релігійний фактор відіграє роль у прийнятті рішень, то без сумніву. Якщо буде бажання і можливість вторгнення, то приводів можна знайти багато. Усе залежить від бажання, а не від того, є приводи чи їх немає.

   Богдан БУТКЕВИЧ, 
журналіст, блогер, ведучий ЕСПРЕСО TV (м. Київ):
— Росія робить ставку на внутрішню дестабілізацію в Україні. І треба визнати — ​небезпідставно. Звичайно, це для них дуже велика проблема — ​у Кремлі будуть кричати, біснуватися і вдаватися до чвар, а не до масштабної агресії. Потрібно розуміти, що путінському режиму до віри байдуже. Його цікавлять тільки «бабки». Російська влада — ​це такий своєрідний чекістсько-бандитський гібрид, для якого не існує нічого святого. А всі ці релігійні питання ними використовуються лише як інструмент впливу. 

   Володимир КАРПУК, 
народний депутат України V та VІ скликань (м. Луцьк):
— Згідно із законом Російської Федерації про захист інтересів російської мови і «руского міра», а також згідно з ученням Кіріла про захист «руского міра» необхідність «захищати» православ’я в Україні є. Адже лицемірству російських духовних і державних очільників нема меж. Але події останнього часу свідчать про те, що через російську церкву новоявлені охочі створити нову Російську імперію намагатимуться ослабити і розвалити нашу державу не через військові дії, а через вплив на духовний світ громадян. Їм потрібна не окупована вся територія України, а ослаблена, ворогуюча, агресивна маріонетка в геополітиці Москви. Тож нам треба бути готовими до щораз витонченіших дій у питаннях віри, культури, мови, освіти, інформації. 

   Богдан ШИБА, 
луцький міський голова 2006–2010 років (м. Луцьк):
— Повномасштабною війною він не піде. Буде діяти гібридними методами, використовуючи агентів впливу, п’яту колону і всіляких негідників для того, щоб влаштовувати терористичні акти, провокації по всій території України. До цього варто бути готовими. Нашим спецслужбам потрібно добре попрацювати. 

 

   Валентина ПЕТРОЩУК,
колишній редактор іваничівської районної газети «Колос», заслужений журналіст України 
(м. Нововолинськ):
— Вважаю, що Путін — ​людина, яка ні перед чим не зупиниться. Оскільки в Україні протистояння на релігійному грунті триває, не можна цього виключати. Раніше думали, що війна закінчиться за два тижні, а, як бачимо, триває вона вже кілька років і кінця не видно. Військові кажуть, що якби їм дали команду, ​можна було б її завершити. Але, видно, комусь вигідно, щоб це продовжувалося. Але найприкріше те, що ми не можемо знайти порозуміння у такій святій справі, як релігія. Кожен свідомий українець хоче, щоб була єдина помісна церква. І рано чи пізно це станеться. Поки що є ті, кому такий стан на руку. Окремі наші політики на цій делікатній темі набирають собі бали, тим самим перешкоджають примиренню. Якби не втручалися, було б більше користі. А робити собі піар на церкві та вірі й зіштовхувати в суперечках православних — ​великий гріх і небезпека. Бо так можемо втратити Україну.

   Алла БАБІНА,
завідувачка відділення алергології Волинської обласної клінічної лікарні, головний алерголог управління охорони здоров’я Волинської облдержадміністрації (м. Луцьк):
— Я сподіваюся, що Путін не ризикне розв’язувати повномасштабну війну проти України. Однак це не означає, що загрози з його боку для нас не буде. Він діятиме підступно, підло, влаштовуватиме різні провокації, щоб розхитати ситуацію в нашій державі зсередини. У такий спосіб Кремль намагатиметься імітувати «нейтралітет» перед світовою громадськістю, а насправді буде використовувати різні методи впливу на представників Української православної церкви Московського патріархату. І це вже відчувається. Президент Порошенко запросив ієрархів УПЦ МП на зустріч, але більшість із них відмовилася прийти. Та все ж я вірю, що серед вірних Московського патріархату є багато свідомих українців, які цікавляться історією, вміють думати й аналізувати те, що відбувається сьогодні. Тому вони не підуть на повідку в російських ляльководів, не схочуть, щоб їх використовували. Звичайно, потрібен час, щоб усе вляглося, врегулювалося, і єдина Українська православна церква об’єднала наших співвітчизників. Головне —прагнути єдності, вірити й не втрачати оптимізму.

Бліц провели Алла ЛІСОВА,  Катерина ЗУБЧУК,  Галина СВІТЛІКОВСЬКА, Мирослава Козюпа,  Людмила ВЛАСЮК, Євгенія СОМОВА, Кость ГАРБАРЧУК, Сергій НАУМУК, Олександр ДУРМАНЕНКО, Олег КРИШТОФ.