Найбільша наша проблема… ЖАБА!

Мені здається, найбільшою проблемою країни, яка піднімається зараз у своєму розвитку, є заздрість до чужого успіху. Я фактично не знаю жодної людини в країні (кажу не про політиків), жодного спортсмена, жодного журналіста, жодного літератора, жодного діяча будь–якої сфери, якому аплодують за його успіх і стараються бути ще успішнішим. На жаль, кожен, хто є успішним у нашій країні, за допомогою інтернет–ресурсів, телевізійних ресурсів піддається такому остракізму, що вже нікому не хочеться розповідати про свої успіхи. А успіхи є.

Я знаю на Дніпропетровщині місто Покров, у якому молодий мер Олександр Шаповал за підтримки голови ОДА Валентина Резніченка за два роки все місто перевів на альтернативні джерела енергії. Чому йому не аплодує вся країна? Чому він не гість усіх ефірів? Якої холєри там роблять розенблати й активісти, які все знають, але ніколи у владу йти не хочуть? Молодий хлопець, не називаючи себе ні єврооптимістом, ні кандидатом у президенти, просто пішов і зробив місто як ляльку. Він має бути мірилом успіху.

Закликаю усіх творити перемоги і пишатися успіхами один одного, як це роблять у світі.

Або хлопці, які повернулися з АТО і створили Pizza Veterano, які стали також символом чогось нового, творчої боротьби за нову Україну. Чим закінчився їхній успіх? Тим, що до них приїхали і жбурляли в них каміння тільки за те, що вони посміли прийняти у себе Президента — ​Верховного Головнокомандувача, який поздоровив їх з успішною інтеграцією в нове життя.

А успіх простого журналіста Віталія Гайдукевича, який зібрав команду і за декілька років разом із міністром оборони створив нову українську форму, новий стрій українського війська, яким можна пишатися? Де він на цих ефірах?

Я нещодавно був в Одесі, заїхав у «Шабо». Грузин, якого вже хочеться називати справжнім українцем, Важа Іукурідзе, 250 мільйонів доларів вклав у новий виноробний комбінат, рівного якому немає в Європі. Хто знає про цей успіх? Хто гордиться ним? Хто показує таку ж дорогу для інших?

Візьмемо ще один приклад, у Мукачеві. Невелика фірма, яка забезпечує 50% потреб у лижах для ЄС.

Я називаю, можливо, маленькі приклади, але вони показують: країна змінюється. Однак прославляють не тих, хто її змінює, а тих, хто все обпльовує та проклинає. Мені здається, це — ​найбільша проблема.

Тому закликаю всіх творити перемоги і пишатися успіхами один одного, як це роблять у світі, у Європі. Бо Європа — ​це коли люди беруть на себе відповідальність за свою роботу, не шукаючи винних. Європа — ​це коли люди об’єднуються. Друзі і союзники мають єднатися, а вороги завжди знайдуться. Упевнений, що саме такий підхід — ​взяти на себе відповідальність, спільно працювати задля успіху України — ​є переможним. Виборів боятися нічого.

Перемога буде за нами!

До речі

За твердженнями науковців, вираз «жаба душить (давить)» відомий людям кілька віків, однак фразеологізмом став лише у ХХ столітті. Зумовлений він появою кардіології та введенням відповідних термінів. Грудною жабою називали хвороби серця із симптомами слабкості, потемніння в очах, задишкою, аритмією.

З часом назва недуги зникла, а утворився фразеологізм із відповідним означенням заз­дрощів і скупості.

Юрій ЛУЦЕНКО, Генеральний прокурор України, під час виступу на засіданні Ради регіонального розвитку у Києві (скорочено).