Завтра Церква вшановує пам’ять великого пророка і законодавця Мойсея. Він засяяв на небозводі для того, щоб відродити в божому народі істинну віру, щоб вивести Ізраіль із рабства єгипетського. І хоча жив великий пророк більше трьох тисяч років тому, але, як навчає нас святий отець Церкви Григорій Ниський, – життя Мойсея містить багато вказівок для кожної віруючої людини, які актуальні у всі часи. Погляньмо на шлях Мойсея через призму тлумачення святого...
Завтра Церква вшановує пам’ять великого пророка і законодавця Мойсея. Він засяяв на небозводі для того, щоб відродити в божому народі істинну віру, щоб вивести Ізраіль із рабства єгипетського. І хоча жив великий пророк більше трьох тисяч років тому, але, як навчає нас святий отець Церкви Григорій Ниський, – життя Мойсея містить багато вказівок для кожної віруючої людини, які актуальні у всі часи. Погляньмо на шлях Мойсея через призму тлумачення святого. У час, коли народився Мойсей, в Египті діяв кривавий наказ фараона: знищувати всіх новонароджених хлопчиків єврейського походження, а дівчаток залишати живими. Це на мові біблійних символів означає вічне супротивлення зла добру. Адже народження немовляти чоловічої статі символізує народження віри, розуму, непохитності й міцності в добрі. Всьому цьому противиться злий дух, зображений у вигляді фараона. Мати не могла довго переховувати малюка. Через три місяці по народженню вона поклала його в папірусовий кошик і опустила в річку Ніл. За словом св.Григорія, цей кошик знаменує собою наші виховання і знання, особливо духовні, які захищають нас від потопання у вирі життєвої ріки. Дочка фараона, яка надійшла купатись, витягнула хлопчика з води і забажала всиновити. Вона дала йому ім’я Мойсей – “витягнутий з води”. Сестра Мойсея запропонувала дочці фараона знайти годувальницю для хлопчика. Отримавши згоду, вона привела його справжню матір. Тому, хоч виховувала Мойсея єгиптянка, зате годувала молоком його справжня мати. Розкіш фараонового палацу не полонила серце Мойсея. У дорослому віці він ще глибше відчував співчуття до свого стражденного народу,який єгиптяни гнобили рабською працею. Під час суперечки Мойсею трапилося вбити єгиптянина, і він змушений був переховуватися в Сінайській пустелі. Саме там, на горі Хорив, йому з’явився Господь. На горі Хорив Мойсей бачив терновий кущ, який горів і не згорав. Потім з куща почувся голос, в якому Мойсей впізнав голос Бога. Звелівши йому зняти взуття, бо місце, на якому він стояв, було святе, таємничий голос відкрив про те, що Бог не забув про вибраний народ і поклав на зніяковілого Мойсея важливе доручення бути Його пророком і визволителем народу з рабства єгипетського. Це нагадує нам, що Бог ніколи не забуває людей віри і завжди прагне їм допомогти. Мойсей, отримавши запевнення про Божу допомогу і підтримку, вирушає в Єгипет. Біля гори Хорив він зустрів свого брата Аарона, який згідно з обітницею Бога повинен був стати його вірним помічником. Так і ми, як пояснює св.Григорій,зростаючи в доброчесності, робимо Божого ангела, якого має кожна людина, ближчим до себе, сильнішим, робимо його своїм помічником. Мойсей і Аарон з’явилися до фараона і просили відпустити ізраільський народ у пустелю для принесення жертви Господу. Але впертий і зверхній володар відмовив їм. Більше того, він посилив гноблення єврейського народу. Це навчає нас тому, що коли людина вирішить звільнитись із рабства гріха, то диявол не хоче її відпускати і посилає різні скорботи, щоб вона відмовилася від свого рішення. Тоді Єгипет уразив ряд бід, яких ще не знала історія цієї країни. За свою руйнівну силу вони справедливо були названі карами єгипетськими. Бог є абсолютна любов. Він не карає, а лише застерігає нас від скорбот. Тому до страждань приводить нехтування Божими засторогами. Останньою карою, яка зламала впертість фараона і сприяла звільненню євреїв з рабства, була загибель усіх перворідних Єгипту: від першого сина фараона до первістка найменшого єгиптянина. Мойсей уже передбачив перемогу, тому велів усім готуватися до виступу. Події цієї ночі сповнені глибокого повчального змісту для тих, хто прагне звільнитися з гріховного рабства і прямувати через пустелю випробувань в обіцяну землю – Царство Боже. Євреї повинні були споживати безневинне ягня і його кров’ю помазати одвірки, щоб не бути ураженими ангелом смерті. Це для нас означає єднатися духовно з Непорочним Агнцем – Ісусом Христом. Споживати з ягням прісний хліб і гіркі трави означає для нас пам’ятати про солодощі свободи, але не забувати про гіркоту рабства гріха. Життя праотця Мойсея має до всіх нас безпосереднє відношення. Не дивуймося, що там описані й слабкі його сторони, і моменти падінь. Хіба і ми не проявляємо слабкості? Бог являє Свою силу через нас, слабких людей. Але для того, щоб ця сила проявилася, потрібна наша воля і віра, наша вірність Богові. Андрій і Наталія РОТЧЕНКОВИ, викладачі Недільної школи Свято-Троїцького собору м. Луцька.
