Святого стратили сімома ударами меча

Типовий український шляхтич за життя був відомий не лише благими вчинками, бо захоплював чуже майно, судився із сусідами та навіть із своєю дочкою, надуживав силою у стосунках із селянами, захопив уніанську церкву, вимагаючи від настоятеля перейти у православ’я. Разом із батьком серйозно конфліктував з іншими луцькими братчиками.

Одночасно Братковський активно захищав інтереси православних перед королівською владою. Разом з іншими шляхтичами він підписав заяву, де автори пообіцяли не вдаватися до жодних угод, які зашкодили б православній церкві.

Якийсь час Братковський перебував у Львові, де переховувався від переслідувачів за релігійні погляди, і одружився вдруге. Іншим разом, на думку його опонентки в суді, виїхав до міста Лева, аби не забирати 5 тисяч злотих застави і не повертати село Надчиці (нині Млинівського району Рівненської області). У 1697 році у Кракові вийшов томик Братковського «Світ розглянутий по частинах», увесь тираж якого він заповів дружині.

27 червня 2013 року Помісний Собор УПЦ КП канонізував Братковського і причислив його до святих Волинського краю в лику страстотерпець. 

У 1701-му Данило Братковський їздив до гетьмана Мазепи, якого знав по королівському двору, де обидва разом служили. Окрім іншого, волинянин просив гетьмана фінансово підтримати видання книжки про чудеса ікони Богородиці Пулганівської. На зворотній дорозі його заарештували в Олиці, але через якийсь час відпустили.

Того ж року пан Данило записав синам своє село Свищів (нині Млинівського району) і подався до козацького полковника Палія, з яким, за даними деяких дослідників, нібито разом навчався в Києво–Могилянській академії. Літературний хист став йому у пригоді для написання відозв до селян. Під час ввозу їх на Волинь Братковського, переодягненого в селянський вбрання, зловили.

Волинська шляхта дала дозвіл судити затриманого військовим судом, який засудив його на тортури та страту. Підсудний витримав лише розтягування на дибі, нікого при цьому не видавши. Але стало зрозуміло, що випробування вогнем не пройде, а значить, не буде страчений. Тому наступного дня, 26 листопада, Братковського повели на площу Ринок. Дружину та дітей не пустили навіть попрощатися з ним. Сімома ударами меча кат відтяв засудженому руки, ноги, голову та перерубав тулуб. Одним із розпоряджень у заповіті, що був складений зарання, Данило наказав «синам і дочкам триматися цієї віри, за яку я вмираю, якщо хочуть мати благословення Боже».

27 червня 2013 року Помісний Собор УПЦ КП канонізував Братковського і причислив його до святих Волинського краю в лику страстотерпець. 

Тарас СТЕПАНЮК.