Компас Президента показує на Захід. І стрілка не здригнеться

Глава держави пе­реконав парламент схвалити у першому читанні зміни до Конституції, якими закріплюється курс на вступ до Євросоюзу та НАТО. Кількість депутатів, які віддали свої голоси, — понад триста, — вселяє надію на те, що поправки до Основного Закону будуть схвалені і в цілому під час наступної сесії Верховної Ради. Що зобов’яже будь–яку владу у майбутньому вести Україну до Європи.

Кілька місяців у парламенті точилися запеклі дискусії щодо зовнішньополітичного вектора України. Згідно з внесеним Президентом законопроектом змінюються статті 85, 102 і 116 Конституції, в яких закріплюється намір вступити до НАТО та ЄС. Противники такого кроку вдавалися або до відверто проросійської риторики, або, як Юлія Тимошенко, пропонували підписання меморандуму із західними партнерами, який нікого ні до чого не зобов’яже.

Фінальним акордом у цих суперечках став виступ Петра Порошенка у Верховній Раді. Президент наголосив на тому, що якби Україна вже зараз була членом Альянсу, Росія ніколи б не наважилася анексувати Крим та вдертися на Донбас. Це, до речі, стало ще більш очевидно минулого тижня, коли росіяни напали на наші військові катери в Керченській протоці. За словами гаранта, шанс підписати План дій щодо членства у НАТО був у 2008 році, але явна і прихована протидія цьому з боку Кремля та його контрагентів в Україні зірвала здійснення такого важливого кроку. Очевидно, то був явний натяк на Тимошенко.

Президент підкреслив, що внесення до тексту Конституції положень щодо європейського та євроатлантичного вектора розвитку унеможливить перегляд засад зовнішньої та внутрішньої політики простою більшістю голосів у Верховній Раді. Особливо у випадку реваншу проросійських сил на виборах.

Стратегію на ЄС та НАТО Порошенко послідовно впроваджує увесь час, протягом якого стоїть біля державного керма. Він добився ратифікації Угоди про асоціацію з ЄС, забезпечив безвіз, подолав енергетичну залежність від Росії. Добився автокефалії, заборонив компартію та провів декомунізацію.

Поправками до Конституції сигнал про рішучість намірів України подається партнерам на Заході. «Фіксуючи в Конституції обов’язковість курсу на вступ до НАТО та Євросоюзу, ми посилаємо меседж і до Москви: розстаємося остаточно і безповоротно. Росія як країна–агресор не має і не матиме вето на наш вступ ані до НАТО, ані до Європейського Союзу. Це суверенне право України як держави, що впевнено йде своїм шляхом», — наголосив Президент із трибуни парламенту.

В умовах, коли Росія закрила для нас свій ринок, куди до початку агресії спрямовувалося до третини українського експорту, вже зараз на основі Угоди про асоціацію та про зону вільної торгівлі активно розвивається економічна співпраця з країнами ЄС. Частка Євросоюзу в експорті Україні тепер становить 42%. Це сприяє подоланню економічної кризи, спричиненої Росією.

До НАТО Україна йде не з порожніми руками — нашу армію міжнародні експерти визнають однією з найбільш боєздатних на європейському континенті, вона має досвід бойових дій та постійно проводить навчання з арміями країн–членів Альянсу.

Поправки до Конституції — це частина стратегії Порошенка на зближення з Європою і виведення країни зі сфери російського імперського впливу. Цю стратегію він послідовно впроваджує увесь час, протягом якого стоїть біля державного керма. Президент добився ратифікації Угоди про асоціацію з ЄС, забезпечив безвіз, подолав енергетичну залежність від Росії — ми перестали купувати газ у росіян. А ще добився автокефалії: Україна більше не є «канонічною територією» РПЦ. За Порошенка Україна вийшла з СНД. Українська мова завдяки президентським законам посіла гідне місце на радіо, телебаченні та в кіно. Порошенко заборонив компартію та провів декомунізацію.

Українську Повстанську Армію визнано учасницею націо­нально-визвольних змагань: символічно, що в столиці Московський проспект перейменували на проспект Бандери. Ось чому Путін так не хоче, щоб Порошенко і далі був Президентом України, тому Кремль шукає лояльну кандидатуру, яка пристане на російські умови капітуляції. 

Володимир МАНЬКО, директор агентства Communication group