У 76 — на шпагат? Запросто!

«А бабуся пішла на зарядку…»

Старший онук Галини Григорівни Левчук біжить у спортшколу на 9–ту ранку, а вона — услід за ним — на 10–ту. Встигла вже напекти й наварити, попорати чималеньке господарство, поклопотатися біля 88–літньої мами, навести лад у хаті. Дехто, почувши «А бабуся пішла на зарядку», дивується: «Чи ж їй удома бракує фізичних навантажень?»

І ось так - кожного дня!

— Ті комплекси вправ, які ми спільно виконуємо, заряджають мене енергією на весь день, — каже Галина Григорівна. — Я за освітою — економіст. Коли доводилося постійно сидіти за столом, то часто боліла спина, нило в попереку. Потім пішла на пенсію, набрала зайвої ваги. Удома хоч і не сидиш без роботи, але це не замінить занять у нашій «групі здоров’я», тут я і схудла, і бадьорішою стала. Учора причіп гною сама накидала, а сьогодні роблю вправи, наче й не було втоми.

Про переваги спільних занять розповідали (зліва направо) Галина Левчук і Надія Стадник.

Дощового осіннього ранку в залі ДЮСШ панувала гарна погідна атмосфера, лунав сміх. Хоча часу на жарти й розмови жінки мають небагато, бо ж у кожної — різні невідкладні справи. Переодягнулися — і вперед! Тут нема фітнес–тренера, ніхто нікому не читає нотацій і не робить зауважень. Але всі максимально зібрані й організовані. Ті, хто зі «стажем», доброзичливо підтримують новачків, діляться з ними досвідом.

— Бувало, що збиралося і 38 жінок. Але не всі можуть відвідувати заняття регулярно, особливо влітку, коли городи. Приходить півгрупи — і за це я вдячна, бо ж є «кістяк», основа, яка не дає нам розпастися, — знайомить зі своїми подругами Надія Іванівна Стаднік, яка в 1999 році започаткувала в Шацьку рух за життя без хвороб.

Жінки розходилися після заняття розпашілими, рум’янощокими, й навіть не вірилося, що більшості з них за 60, а то й за 70 літ.

Дбати про здоров'я - важка робота.

Згадує, що тоді, коли їй виповнилося 50, почувалася значно гірше, ніж у 70. Завжди була втомленою, безсилою, вже й найгірші підозри виникали в лікарів. А Надії Іванівні, яка замолоду легко долала пішки 40–кілометрові відстані, ставало щораз важче ходити. Мусила шукати порятунку. Читала літературу про різні оздоровчі методики, випробовувала їх на собі. Якось, гортаючи газети, натрапила на оголошення про те, що в Луцьку пройдуть двотижневі курси Мірзакаріма Норбекова, представника альтернативної медицини, автора популярних книг про самозцілення. Разом зі свахою поїхали навчатися відновлювати здоров’я. А повернувшись, вирішили шукати однодумців і в рідному Шацьку.

— Поступово люди перестали дивуватися, дивлячись, як ми в теплу пору року на стадіоні чи на березі озера робимо вправи. Комплекс включає і настанови японського лікаря Кацудзо Ніші, що їх популяризувала Майя Гогулан, і елементи бодіфлексу, і розробки Поля Брегга, й авторів інших методик. Одне слово, по крупинці збирали раціональні зерна. І результат є. Коли почала над собою працювати, то цілий день на ногах — і відпочивати не хочеться. «Тобі б іще шахтарську лампочку на лоб, то й уночі будеш город копати», — жартує чоловік. А я окрім наших занять ще й на пробіжки час знаходжу. Давно переконалася, що здоров’я вимагає труду, — розмірковує пані Надія.

Від цієї вправи голова закрутиться і в молодої людини.

«І чоловіків узяли б, тільки ж вони — ледачі…»

У кожної з присутніх у залі жінок — своя історія боротьби із хворобами. Але найяскравішим підтвердженням ефективності занять є приклад 76–річної Валентини Олександрівни Дибалюк, якій вдалося зупинити прогресування артрозу. Жінка, яку тривалий час мучили біль і скутість суглобів, нині запросто сідає на шпагат, може похвалитися такою гнучкістю, рухливістю, енергійністю, що й молодим варто повчитися. Дочки підтримують маму в її прагненні бути здоровою обома руками, а онучка Аліса, гостюючи в Шацьку, завжди приходить разом із бабусею на заняття.

До тренувань потрібно підходити комплексно.

— Валя — ще й наш лікар. Вона 51 рік відпрацювала акушеркою в лікарні. Може кожному дати корисну пораду. В групі не тільки пенсіонерки, є і дівчата, і молоді мами. Хтось хоче позбутися зайвих кілограмів, хтось — сутулості. У мене, наприклад, був підвищений артеріальний тиск, я 5 років займаюся — і стало легше, — розповідає Тетяна Положевець.

— Чи не пробували залучити у свій клуб чоловіків? На це запитання наші співрозмовниці напівжартома зітхають: «Узяли б, тільки ж вони — ледачі…»

І без фітнес-тренера заняття проходять організовано.

— Деякі вправи мій Володя сам удома робить, — захищаючи главу родини, Надія Стаднік ділиться сімейними секретами народної медицини. — Наприклад, є простий спосіб позбутися судом. Лягаєте на спину, під ноги кладете наповнену водою півторалітрову пластикову пляшку, піднімаєте кінцівки й почергово енергійно опускаєте їх на цю опору. При проблемах із судинами, варикозі також корисно робити ванночки: наливаєте у відро гарячу воду (приблизно 50 градусів), додаєте

150 грамів гірчичного порошку, парите ноги через день перед сном. А попередити негаразди із серцем допоможе засіб із 5 трав.

Рецепт таких ліків ми записали, чоловікам, напевне ж, сподобається: змішати по 0,5 л горілки й меду, додати 1 літр настою зі збору лікарських рослин — ромашки, валеріани, сухоцвіту, глоду й споришу, взятих у рівних частинах. Пити спочатку по чайній ложці рано і ввечері, потім дозу можна трохи збільшити.

А ще нам розповіли, як готувати «вужівку» — настоянку із живих плазунів, яку вважають протипухлинними ліками. Від чиряків і ячменів на очах порадили пити чай із череди, а бородавки на тілі рекомендували змащувати подрібненими ягодами крушини…

І наостанок - пробіжка.

Жінки розходилися після заняття розпашілими, рум’янощокими, й навіть не вірилося, що більшості з них за 60, а то й за 70 літ. Сміючись, цитували свій девіз: «Ніколи не відкладай самооздоровлення надовго, бо лінощі й пасивність призводять до спокою, вища форма якого — вічний спокій». Висловлювали свою мрію: щоб у Шацьку, в інших містах і селах люди брали приклад із японців, китайців, які щоранку масово виходять на площі й стадіони, разом роблять гімнастичні вправи. Тоді й українці могли б похвалитися активним довголіттям. В один голос наші співрозмовниці закликають усіх: «Долучайтеся!»