Жахіття, яке переслідувало її вже багато літ, відступило...
Історія до сліз: Як страшно кричить тиша
Інна, точніше Інна Іванівна — сорок два виповниться через два тижні, відчинила двері квартири. Щойно вона зробила це, як її не надто покарбоване віком обличчя скривила гримаса болю: звуки, що долинали звідусіль, з кожного куточка гарно вмебльованої оселі, які вона чула, щоразу повертаючись у власне помешкання, знесилювали її, тому жінка намагалася бувати вдома якомога рідше і радо користалася пропозиціями шефа поїхати у відрядження — подалі від цих страшних містичних звуків, які різали слух і шматували душу
От і сьогодні, не встигла переступити поріг квартири, як ці моторошні звуки, які переслідували її вже багато років, полинули до неї із кожної шпаринки, з кожної невитертої пилинки. Не роздягаючись, Інна Іванівна кинулася до телевізора і ввімкнула його на повну, вслухаючись у голос ведучої відомого шоу, щоб не чути, як страшно кричить тиша.
Одразу ж сталося маленьке диво. Жахіття, яке переслідувало її вже багато літ, відступило. Cтрашні звуки розчинилися у стінах.
Інна полегшено зітхнула і пішла на кухню готувати вечерю. Сюди теж долинав голос ведучої: «Молода жінка померла після невдалого аборту».
Інна кинулася до кімнати, вимкнула телевізор. Її била пропасниця.
З тієї фатальної хвилини, коли принесла свою дитину в жертву чужому спокоєві, все лишилось позаду. Посипалися болячки, і від її квітучого вигляду не зосталося й сліду.
…Двадцять два роки тому вона теж зробила аборт. Студенткою сподобалася розлученому викладачеві університету, де навчалася. Їй також імпонував його інтелект і те, що серед п’ятдесяти дівчат курсу він вибрав саме її, нічим зовні не примітну студентку. Й одразу сталося диво: Інна розквітла. Обличчям і тілом: чекала первістка і радості від коханого.
Та замість цього було його неприховане обурення. Він категорично відмовився стати батьком.
— Я маю двох дітей і знаю, що це таке. Постійний плач, крики, тупотіння ніг. Мені потрібні тиша і спокій. Приходжу додому втомлений і маю право на відпочинок. Ти можеш це зрозуміти?
Не знає чому, але не стала заперечувати. Хоч лікар і попереджав про можливі наслідки. Не вірила. Молода. Здорова. Сільська дівчина. У неї ще все попереду.
А виявилося, що з тієї фатальної хвилини, коли принесла свою дитину в жертву чужому спокоєві, все лишилось позаду. Посипалися болячки, і від її квітучого вигляду не зосталося й сліду. Чоловік, захистивши дисертацію, забув про бажання тиші й одружився із сусідкою-продавчинею, яка народила йому сина…
Інна сиділа на дивані, закривши вуха, почуваючись ще більш постарілою, ніж є, ховаючись від крику тиші, пригадавши чиїсь мудрі слова: «В домі, де немає дітей, поступово вмирає життя».
Sandra OLEK.
