«Коли мені кажуть: «Я свого сина у 2 роки почав учити читати», відповідаю: «Ну і дурень!»

Психолінгвіст, нейробіолог, доктор біологічних наук Тетяна Володимирівна Чернігівська у своїй лекції «Як навчити мозок вчитися» застерігає від помилок тих батьків, які ледь не з пелюшок змушують малечу опановувати іноземні мови й освоювати техніку читання. У своїх книгах, виступах та інтерв’ю вона популярно пояснює актуальні й важливі речі

Мозок складніший за Всесвіт

Науковець, яка все життя присвятила вивченню нашої сірої речовини, вважає, що немає ні найменших шансів у найближчому десятилітті дізнатися, як функціонує наш мозок. Мільйони нейронів — ​основа нервової системи, що складає нейронну мережу. Якщо всі тонкі ниточки витягнути в одну, можна 68 разів облетіти навколо Землі або сім разів долетіти до Місяця і назад повернутися. Коли людина навчається, вона фізично покращує свою нейронну мережу. Від того, що наш мозок зайнятий серйозною роботою, поліпшується сама якість нейронних волокон. Але це не означає, що від розумових навантажень кожна дитина набуде неймовірних здібностей. Генієм можна тільки народитися. Інше питання, що, народившись генієм, можна ним не стати. Наприклад, мати батьків-дурнів або таких же вчителів. Генії дуже дорого платять за свою геніальність. Вони не зовсім нормальні люди — ​дивно поводяться, іноді бувають нестерпними. Але без них не розвиватиметься цивілізація.

Головне – щоб вчасно

Головна біда сучасної дитини — ​у марнославстві батьків, переконана Тетяна Чернігівська. «Коли мені кажуть: «Я свого сина у два роки почав учити читати», я відповідаю: «Ну і дурень!» Навіщо це потрібно? Його мозок до цього не готовий. Якщо ви хлопчика видресируєте — ​він, звичайно, буде і читати, і, може, навіть писати, але у нас із вами інше завдання».

Генієм можна тільки народитися. Інше питання, що, народившись генієм, можна ним не стати. Наприклад, мати батьків-дурнів або таких же вчителів.

Є такий термін — ​«вік шкільної зрілості». Одній дитині 7 років, іншій — ​стільки ж, але одна йде в школу, тому що її мозок до цього готовий, а іншій треба ще півтора року вдома з ведмедиком гратися і тільки потім сідати за парту. За офіційними даними, у нас більше 40% дітей мають труднощі з читанням і письмом після закінчення початкової школи. І навіть у 7-му класі є ті, хто погано читає. У таких учнів вся когнітивна міць мозку йде на те, щоб продертися через літери. Тому якщо навіть дитина і прочитає текст, то зрозуміти його сил уже не вистачає.

Чому важливі пластилін, ножиці, олівці й музичні заняття?

Якщо малюк не розмальовує картинки і не звикає до дрібних філігранних рухів, якщо в дитячому садочку він нічого не ліпить, не вирізає ножицями, не перебирає бісер, то у нього дрібна моторика не виробляється. А це саме те, що впливає на мовні функції. Якщо ви не розвиваєте у дитини дрібну моторику, то не нарікайте потім, що її мозок не працює.

Велике значення мають також музичні заняття у розвитку людини в ранньому віці, це позитивно впливає на структуру і якість нейронної мережі. Коли ми сприймаємо мову, відбувається дуже складна обробка фізичного сигналу. Нам у вухо вдаряють децибели, інтервали, але це все фізика. Вухо слухає, а чує мозок. Коли дитина навчається музики, вона починає звертати увагу на дрібні деталі, відрізняти звуки і тривалості. І саме в цей час формується тонке огранювання нейронної мережі.

Шекспір, Моцарт і Пушкін ЗНО провалили б…

Не всі люди геніальні. Якщо у дитини погані гени, то тут нічого не поробиш. Але навіть якщо вони хороші, то цього все одно недостатньо. Від бабусі може дістатися чудовий рояль Steinway, але на ньому треба вчитися грати. Точно так само комусь може дістатися чудовий мозок, але якщо він не буде розвиватися, формуватися, налаштовуватися — ​марна справа, загине.

Водночас не можна вимагати від своїх нащадків неможливого. Є така карикатура, де зображені тварини, які мають вилізти на дерево: мавпа, рибка і слон. Різні істоти, деякі з них в принципі піднятися на дерево не можуть, однак це саме те, що пропонує нам сучасна система освіти. Я думаю, будь-якій людині зрозуміло, що якби Шекспір, Моцарт, Пушкін, Бродський та інші видатні діячі мистецтва спробували б здати ЗНО, вони б його провалили. Якщо ми хочемо виховувати творців, то ця система освіти — ​найгірше, що можна було придумати.

Хлопчики й дівчатка вимагають різного підходу

Говорити з першими потрібно коротко і конкретно. Для максимального ефекту вони повинні бути залучені до активної діяльності, їм просто не можна сидіти спокійно. У них стільки енергії, що найкраще направити її в мирне русло, дати вихід, причому прямо під час занять. Крім того, хлопчикам потрібно ставити більше реальних завдань, придумувати змагання, хвалити за будь-яку дрібницю. І виховувати їх слід у прохолодніших приміщеннях.

Дівчата люблять працювати в групі, їм потрібен контакт. Вони дивляться в очі одна одній і беруться допомагати вчителю. Маленьких принцес не треба оберігати від падінь і забруднень, вони повинні відчувати «контрольований ризик». Клас для занять дівчаток має бути яскравим.

І підручник — ​під подушку

Перерви під час навчання і навіть сон між заняттями — ​не перешкода для запам’ятовування матеріалу і обробки інформації, а навпаки, допомога. Вони дають можливість мозку засвоїти отриману інформацію. Найкраще, що ми можемо зробити, коли нам щось потрібно терміново вивчити до завтрашнього дня, це прочитати і швидко лягти спати.

Для того, щоб інформація потрапила в довгострокову пам’ять, потрібен час і певні хімічні процеси, які відбуваються якраз уві сні. Постійна напруга від того, що дитина чогось не встигла, щось у неї не вийшло, — ​тільки на шкоду Потрібно усвідомити, що навчання йде завжди, а не тільки за письмовим столом.