Право на здоров’я

Планували і… не врахували

Цього року, як заявили урядовці, у пацієнтів нарешті з’явилося право обрати лікаря за своїми власними вподобаннями, а не за місцем реєстрації. Механізм впровадження наче простий: приходиш у поліклініку чи амбулаторію, знаходиш фахівця і укладаєш із ним декларацію. Один лікар, згідно із медреформою, може обслуговувати не більш як 2000 пацієнтів. Відтепер зар-

платня сімейного лікаря чи педіатра безпосередньо залежатиме від кількості декларацій. І такий крок — це ​дійсно позитивний момент. Адже нині в Україні дефіцит медиків. І головна причина — ​мізерна

зарплатня. Та, впроваджуючи нововведення, пані міністр та інші реформатори, вочевидь, не взяли до уваги багатьох моментів.

У поліській глибинці — ​у селах Фаринки, Соснівка, Волиця та Пнівне Камінь-Каширського району — ​люди бояться лишитися без лікаря. На цю округу, а це на 4000 осіб, є лише 1 сімейний лікар — ​Оксана Кухтей. Однак у результаті медреформи половина її пацієнтів стане колишніми.

 Якщо не можуть ці сотні чи тисячі хворих дістатися до закладів, де б їм надали медичну допомогу, потрібно їхати до них. Саме так народилася ідея програми «Здоров’я — ​кожному мешканцю села».

«Згідно із положенням нової медичної реформи я вже набрала 2000 пацієнтів, а більше не дозволяється. В нас був молодий лікар із Луцька, проте через мізерну заробітну плату ніхто працювати не хоче, адже у сусідній Польщі можна заробити значно більше», — ​розповідає Оксана Кухтей.

Добиратися до найближчої лікарні (у районний центр) близько 20–30 кілометрів дорогою, яка рясніє вибоїнами. Квиток — ​з огляду на теж, до слова, «реформовані» пенсії — не з дешевих. А далі можна і не продовжувати…

Потреба у медпослугах є

І поки у міністерських кріслах мудрують, як втілити обіцяне, ще торік у Ківерцівському районі з ініціативи та за підтримки народного депутата Ірини Констанкевич започатковано програму «Здоров’я — ​кожному мешканцю села». У її рамках відбуваються виїзні прийоми лікарів у глибинках у приміщеннях ФАПів. Тут же роблять кардіограми, підбирають окуляри. Огляд проводять терапевт, педіатр, акушер-гінеколог, окуліст. І до них завжди величезні черги. За день фахівці приймають по 150–260 (!) пацієнтів. Нещодавно географія програми розширилася й на інші райони 23-го виборчого округу Ірини Констанкевич — ​Камінь-Каширський, Маневицький та Любешівський. До речі, днями у селі Бірки на Любешівщині прийшла рекордна за час дії програми кількість людей — ​313!

«Статистика свідчить, що смертність серед сільського населення в 1,5 раза перевищує цей показник у містах, — ​розповідає народний депутат Ірина Констанкевич. — ​Так виходить: що далі людина від районної лікарні, амбулаторії, то менше шансів у неї на ранню діагностику, ефективне лікування. Отож ми вирішили: якщо не можуть ці сотні чи тисячі хворих дістатися до закладів, де б їм надали медичну допомогу, потрібно їхати до них. Саме так народилася ідея програми «Здоров’я — ​кожному мешканцю села». Нашу ініціативу підтримали головні та профільні лікарі районних лікарень, за що хочу їм щиро подякувати».

А про величезну потребу у медконсультаціях свідчить те, що виїзний прийом лікарів подекуди триває із самого ранку і до пізнього вечора.

«У районну лікарню ми вже їдемо, коли аж допече і виходу інакшого нема, — ​розповідає жінка з Боровного Камінь-Каширського району, яка прийшла до окуліста. — ​Он я вже недобачаю. Сама собі купила якісь окуляри, але загубила їх. Так уже деякий час без них. А тут лікарі приїхали. То як не прийти, щоб перевірили зір та виписали окуляри?! У районний центр я ж так і не поїхала би».

І так у селах думає більшість. За буденними клопотами, матеріальною скрутою люди нехтують найціннішим — ​своїм здоров’ям.

Утопія, відірвана від реалій

Доступна і якісна сільська медицина — ​це ще один постулат медичної реформи. І, напевне, 2018 рік найбільше в цьому контексті запам’ятається заявою про чергову інновацію: на селі буде телемедицина — ​фельдшерів дистанційно консультуватимуть вузькопрофільні лікарі за допомогою інтернет-зв’язку. Хоча в українських реаліях — ​це утопія.

Але, аби довести серйозність намірів на впровадження такого кроку, з держбюджету передбачили спочатку 4, а через кілька місяців виділили ще 1 мільярд гривень. А програму назвали «Сільська медицина». До слова, чимало ФАПів уже давно потребують хоча б елементарного косметичного ремонту. У багатьох навіть немає водопостачання та внутрішніх вбиралень, опалення, або ж воно тут пічне.

Тому перші владці країни на словах задекларували: відкриють 505 ультрасучасних амбулаторій і наочно покажуть там, яка-то телемедицина в дії. Більше того, держава відтепер обіцяє дбати про створення усіх умов для молодих фельдшерів та лікарів, в тому числі і житлом заохочувати їхати на роботу у глибинку. Поки що за рік із обіцяних півтисячі відкрили аж одну амбулаторію, у Кіровоградській області.

Для Волині на ці потреби було спрямовано з тих таки згаданих вище 5 мільярдів гривень 189,4 млн грн. Як повідомив нещодавно відділ інформаційної політики облдержадміністрації ці кошти спрямують на будівництво та капітальний ремонт 15 амбулаторій, придбання 130 службових автомобілів та медичного обладнання. Однак, згідно із даними порталу Prozzoro станом на 4.12.2018, лише щодо двох (!) амбулаторій укладені договори на будівництво, щодо 7 — ​тривають тендерні процедури.

Звичайно, задекларовані зміни у сільській медицині вкрай потрібні. Але з постійним недофінансуванням цієї галузі і постійними позичками у Міжнародного валютного фонду їх годі уявити.

«У 2018 році на медицину у  держбюджеті передбачили близько 86 мільярдів гривень. В еквіваленті на одного мешканця України — ​це 2000 гривень. У держбюджеті 2019 виділена сума зросла майже на 10%, однак, враховуючи рівень інфляції і навіть елементарне підвищення мінімальної заробітної плати, це абсолютно не відчується, — ​пояснює Ірина Констанкевич. — ​Фінансування галузі охорони здоров’я повинне бути на рівні 5% ВВП, а воно не дотягує навіть до 3%».

Зберегти райлікарні

Після реформування «первинки», перейдуть до вторинної ланки меддопомоги. «Нововведення, які започаткувало нинішнє керівництво МОЗ, передбачає створення так званих госпітальних округів із мережею лікувальних закладів, у яких обслуговуватиметься до 200 тис. осіб. За задумом реформаторів, якщо є пряма загроза життю людини, за нею приїде «швидка». Коли ж немає, пацієнт сам мусить прийти до найближчої лікарні свого округу. І якщо у великому місті — ​це декілька зупинок на трамваї, то в сільській місцевості — ​важкий шлях розбитими дорогами на старому автобусі, який іде за незручним розкладом. І добре, коли взагалі він ходить», — ​пояснює Ірина Констанкевич.

У 23-му виборчому окрузі народного депутата нині вторинну допомогу надає 6 районних лікарень: Ківерцівська, Цуманська, Маневицька, Колківська, Любешівська та Камінь-Каширська. Це поки що. Нагадаємо, що вже неодноразово порушувалося питання про закриття Колківської лікарні. За допомогою Ірини Мирославівни її вдалося відстояти. Аналогічна ситуація була і з Цуманською райлікарнею. Зараз вона — ​вже на території ОТГ.

«До нашої установи людей звертається дуже багато. І це не лише через подорожчання проїзду до райцентру, а й через відмінну якість послуг, які надаються лікарями медзакладу. А завдяки новітньому обладнанню — ​відеокольпоскопу та аналізатору крові — ​наші пацієнти отримують оперативне обстеження та вчасне діагностування», — ​розповідає в. о. головного лікаря Олена Граузе.

До слова, воно було придбане за державні кошти з фонду соціально-економічного розвитку (соцеконому) завдяки Ірині Констанкевич.

Сучасний аналізатор дає змогу робити аналіз крові за 20 параметрами лише за одну хвилину.

«Тридцять років тому, коли я розпочала практикувати в Цумані як лікар-гінеколог, стояло на обліку лише двоє онкохворих. А тепер, на жаль, чи не кожного тижня діагностуємо у жінок рак. І цінність відеокольпоскопу в тому, що за його допомогою цю хворобу виявляють на ранніх стадіях, а тому у пацієнтки в рази збільшуються шанси на одужання», — ​зауважує лікар-гінеколог Цуманської райлікарні Валентина Януль.

Цього року допомогти з украй необхідним обладнанням вдалося і Любешівській центральній районній лікарні. Як розповів головний лікар Богдан Іванів журналістам газети «Нове життя», було проведено повний капітальний ремонт флюорографічного апарата. Серед переваг роботи оновленого обладнання — ​зниження променевого навантаження, зростання пропускної спроможності. Ремонт обійшовся у 740 тисяч гривень держкоштів. Їх виділили з фонду соцеконому за ініціативи народного депутата Ірини Констанкевич.

Офтальмологи Камінь-Каширської центральної районної лікарні почали працювати з новими автокераторефрактометром, за допомогою якого підбирають пацієнтам окуляри та лінзи, та безконтактним тонометром, що вимірює очний тиск. Придбати їх вдалося завдяки тим коштам, що виділялися з різних бюджетів: районного (300 тис. грн), обласного (400 тис. грн) та державного, зокрема із фонду соцеконому за підтримки Ірини Констанкевич (680 тис. грн).

Зауважимо, що у 2018 році у Маневицькій центральній районній лікарні почав працювати мамограф. Обладнання — ​дороговартісне (1 млн 275 тис. грн). Його теж придбали за кошти з фонду соцеконому за поданням народного депутата. Ця апаратура необхідна для обстеження молочних залоз і дає змогу виявляти новоутворення від 3 міліметрів.

Загалом за минулий парламентський рік (вересень 2017-го 

— ​серпень 2018-го) на розвиток закладів охорони здоров’я 23-го округу Ірина Констанкевич залучила 3 мільйони 810 тисяч з фонду соцеконому.

Відстояти життя

Останні кілька місяців топ-тема чи не усіх зустрічей у районах 23-го округу — ​нестача коштів на інсулін. Звернулася до народного депутата і Волинська спілка діабетиків. Видатки на ці потреби покриваються за рахунок державних коштів. Ірина Констанкевич неодноразово зверталася з цього приводу і до прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана, і до міністерства охорони здоров’я. Під час години запитань до уряду Ірина Констанкевич питання щодо забезпечення інсуліном адресувала безпосередньо Уляні Супрун. Відповідь міністерки, що кошти на життєвонеобхідний препарат повинні знайти на місцях, неабияк обурила нардепа.

Додамо, що у Волинській області 26 тисяч людей хворі на цукровий діабет, із них 4,5 тис. — ​постійно потребують інсуліну, у тому числі майже 200 дітей.

Врешті з держбюджету, хоч і не в повному обсязі, таки виділили гроші на інсулін. Частину все ж довелося передбачати з місцевих бюджетів. Як буде у 2019 році — питання поки що риторичне.

Допомогти з лікуванням пожиттєвих захворювань, при проведенні складних операцій — ​з такими проханнями до народного депутата звертаються дуже часто.

З 1 січня 2019 року в Україні вступає в дію закон, який дозволяє трансплантацію органів після смерті донора за умови, що він заздалегідь надав письмову згоду на це.

«Щорічно трансплантації серця потребує 2 тисячі українців, пересадки нирки — ​4 тисячі, печінки — ​2–2,5 тисячі. Багатьох таких людей, які щодня втрачають надію на одужання, я знаю особисто. Їхні історії — ​це найголовніший аргумент моєї підтримки цього закону», — ​каже Ірина Констанкевич.

Порушувала на рівні МОЗ нардеп і питання щодо включення до Національного переліку основних лікарських засобів сучасних препаратів для таргентної терапії, тобто тих, які блокують ріст ракових клітин. Проблеми виникають в лікарнях через те, що відсутній чіткий механізм щодо здійснення регіональних закупівель лікарських засобів, котрі не увійшли до Нацпереліку. Через таку ситуацію онкохворі пацієнти вимушені переривати лікування або ж купувати препарати за свої кошти.

«Ми завжди будемо підтримувати людей та захищати їхнє право на збереження здоров’я», — ​зауважує народний депутат Ірина Констанкевич.