ЧИ ПОДЕШЕВШАЄ ЦУКОР?

Олена ДУДКЕВИЧ
Євгенія СОМОВА

РЕАЛЬНА ЦІНА ЧИ “ЦУКРОВА” ЗМОВА?
Переробники цукрових буряків і ті, хто займається їх вирощуванням, стверджують, що про той час, коли солодкий продукт купували по 2 гривні 37 копійок, треба забути. Цукор з нового врожаю коштуватиме не менше, ніж 3,80-4,00 гривні.
- Затрати на виробництво однієї тонни цукру непомірно зростають, - скаржиться голова асоціації цукрових заводів Волині Анатолій Притолюк. – Скажімо, коксове вугілля коштувало 400 гривень, сьогодні – 1600, метал для ремонту можна було купити за 800 гривень, тепер – за 4000, втричі подорожчав вапняковий камінь, зросла плата за електроенергію. Піднялась ціна і на пальне, а ми ж платимо за перевезення сировини. Для тих, хто займається цукровими буряками, попередня ціна була просто збитковою.
Анатолія Притолюка підтримує і керівник сільгосппідприємства імені Шевченка, що в Угринові Горохівського району, Андрій Турак. Щорічно його господарство сіє 400 гектарів буряків, але прибутки з кожним роком зменшуються. При ціні 2, 37 гривні за кілограм і при врожайності 350 центнерів з гектара рентабельність, за словами керівника, близька до нуля.
— Цьогоріч я маю намір продавати свої буряки не дешевше, ніж по 230-250 гривень за тонну, інакше немає сенсу ними займатись (мінімальна закупівельна ціна минулоріч становила 165 гривень за тонну буряків, заводи платили по 182 гривні – авт.)
Угринівське господарство не має цукрових запасів, бо за здану сировину від заводу отримало гроші. Щоб ситуація на ринку цукру була під контролем, Андрій Турак вважає: потрібно, щоб ті, хто вирощує буряки, від переробників отримували гроші, заводи продавали цукор державі у резерв, а вже держава мала б контролювати наповнення ринку. На жаль, поки що цукор до споживача у нас йде і від одноосібників, які притримують його, щоб скористатись ціновою ситуацією і продати дорожче, бо селянам треба думати, за що купити пальне на жнива, і від заводів, які теж з відомих причин не нехтують можливістю підвищити ціну (найбільшим постачальником цукру на внутрішній ринок області є “Гнідава-цукор”) , ну, звісно, що й без перекупників не обходиться.
Міністр економіки Сергій Терьохін упевнений, що причиною подорожчання цукру є змова українських виробників. За його словами, шість найбільших операторів ринку цукру притримують 250 тисяч тонн, для того, щоб штучно підвищити ціни (однак спроба вивести на чисту воду змовників поки що безрезультатна). Раніше, на думку міністра, такої ситуації вдавалось уникнути завдяки імпортному цукру-сирцю, який потрапляв в Україну у період найбільшого попиту на товар. Цьогоріч квоти на поставку цукру-сирцю не було. Ось виробники і почали стримувати пропозицію. Сергій Терьохін прогнозує, що ціна на цукор продовжуватиме рости і становитиме 5,50-5,60 гривні.
Однак міністр агропромислового комплексу Олександр Баранівський переконаний, що цукор подешевшає, бо реально в Україні нема дефіциту солодкого продукту. Щоправда, взнати, скільки насправді цукру є сьогодні в Україні, в області, практично неможливо. То хіба можна при такій ситуації говорити про регулювання ринку цукру?
Що ж до завезення цукру-сирцю, то, відомо, що Верховна Рада не підтримала законопроект про імпорт на пільгових умовах цукрової тростини, хоч сирцевий законопроект лобіювала прем’єр-міністр України. Виробники втішені. На їхню думку, ввезення сирцю питання не вирішить, бо на наш ринок він зможе потрапити не раніше осені, коли розпочнеться цукровий сезон. Тоді сирець зможе “збити” ціну на вітчизняний цукор і тим самим серйозно вдарити по українській цукровій галузі.

ЩО КАЖУТЬ ЗАХИСНИКИ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ?
За даними моніторингу, який проводить державна інспекція з контролю за цінами на Волині, станом на 13 липня роздрібна ціна на підприємствах торгівлі становила 4-5 гривень за кілограм. На ринках цукор продавали по 4-4,30 гривні. Звинувачувати суб’єктів господарювання у прагненні набити кишені язик не повертається, адже граничний рівень рентабельності і торгових надбавок вони, виявляється, не перевищували, тобто націнка була не більшою, ніж 16 відсотків від ціни виробника. Як запевнив начальник державної інспекції Тарас Куйбіда, цукор на Волині найдешевший. Саме тому на волинських ринках можна було побачити вантажівки, переважно з київськими номерами, які оптом скуповували солодкий продукт і вивозили його за межі області, що, на думку економістів, і спричинило нинішній дефіцит. Представники контролюючих органів дотримуються думки, що для підвищення ціни не було ніякого економічного підгрунтя.
Кажуть, що ситуації може зарадити цукор з держрезерву (Волинь має отримати сто тонн), який зніме напругу і “зіб’є” ціну. Корпорація “Пакко”, яка у Києві виграла тендер на реалізацію “дешевого” цукру, обіцяє невдовзі поставити його у заклади торгівлі і продати за ціною 3,30-3,40 гривні за кілограм. На думку віце-президента корпорації Олега Крижанівського, якщо уряд і далі здійснюватиме інтервенцію на ринок цукру, то це вже найближчим часом стабілізує ситуацію з ціною. Ясна річ, що споживачі лишились би задоволеними. Але виникає логічне запитання: за якою ціною “Пакко” реалізовуватиме цукор, який раніше закупило для продажу, невже по заниженій ціні держрезерву? Чи на прилавках буде два цінники? Зрештою, чи не стане це хитромудрим механізмом, коли солодкий продукт з держрезерву продаватимуть як звичайний цукор по підвищеній ціні?
Вправні господині цього літа діляться між собою рецептами консервування і приготування компотів та варення без цукру. Кажуть, взимку підсолодять, коли цукор подешевшає. Сподіваються, що й новий переробний сезон позитивно вплине на ціну, бо, за словами фахівців, види на врожай цукрових буряків в нинішньому році непогані.