Фото зі зйомок фільму у Звинячому в матері і вдови Андрія Ліщини.
Вдова загиблого воїна АТО Андрія Ліщини: «Покажіть цей фільм усьому селу»
Більше сотні глядачів зібрав показ знятого журналістами «газети Волинь» фільму «Я вірю, що закінчиться війна» у Будинку культури села Звинячого на Горохівщині
Звиняче – населений пункт, з якого чи не найбільше у районі солдатів захищали і захищають східні рубежі нашої держави від ворога. У червні 2016 року село і разом з ним уся Горохівщина здригнулися від страшної новини, – захищаючи незалежність та територіальну цілісність України, загинув житель Звинячого, молодший сержант ЗСУ Андрій Ліщина. 29 вересня 2016 року Президент України посмертно нагородив його орденом «За мужність» III ступеня.
Зйомки документального фільму «Я вірю, що закінчиться війна» не оминули Звинячого. Тоді мама Андрія Ліщини Оксана Матвіївна, побачивши журналістів з камерами, що разом із сільським головою Тетяною Панасюк та автором сценарію кінокартини, краєзнавцем Євгенією Харків заходили на подвір’я, з гіркотою мовила «Якби Андрій вернувся, я б віддала все на світі, навіть ту криницю (яку нещодавно відновила сільрада за сприяння місцевих підприємців. – Авт.) завалила. Якби мені він хоч такий подібний…»
Після презентації кінострічки у Горохові, дорогою додому, вдова Андрія Ліщини Інна віддала свій диск із записом фільму сільському голові Тетяні Панасюк і попросила: «Покажіть цей фільм усьому селу». Показ фільму приурочили до Дня Збройних Сил України.
Важко давалися коментарі на камеру і матері героя, і його вдові Інні. Біла, немов сніг, тримала в руках портрет батька 11-річна Настя. Родина Андрія Ліщини впевнена – він віддав своє життя немарно. У селі теж не забувають про свого героя – тут йому і меморіальну дошку на місцевій школі встановили, і пам’ятник на кладовищі поставили, згадують словом і ділом про осиротілу сім’ю воїна.
Після презентації кінострічки у Горохові, дорогою додому, вдова Андрія Ліщини Інна віддала свій диск із записом фільму сільському голові Тетяні Панасюк і попросила: «Покажіть цей фільм усьому селу». Порадившись із керівником департаменту агропромислового розвитку управління регіонального розвитку Горохівської РДА, депутатом райради від села Оксаною Камоцькою та депутатами й членами виконавчого комітету сільради, лідерка громади вирішила – показ фільму варто приурочити до Дня Збройних Сил України.
Зал місцевого Будинку культури не міг вмістити глядачів, що прийшли на показ стрічки про героїв-горохівчан. Завітали й учасники АТО, ООС, їхні сім’ї. Чимало людей приїхали аж із сусідніх сіл. Директор закладу культури Юрій Павлік та вчителька історії місцевої коли Тетяна Швейгер підготували невелику програму-реквієм за загиблими учасниками АТО та ООС. З жалем у серці декламували вірші учні Ольга Литвенчук, Михайло Бенедисюк, Наталія Бурлаченко, Юрій Вавринюк, Зіна Павлік, а пісню «Свіча» у виконанні Ангеліни Новосад та Юрія Павліка зал слухав стоячи.
Глядачі ділилися враженнями: «Саме завдяки таким хлопцям, про яких і створена кінокартина, ми можемо зараз спокійно прийти до Будинку культури, можемо жити й працювати. Документальний фільм «Я вірю, що закінчиться війна» – надзвичайно потрібний та актуальний. Він показує, що нам є ким гордитися і нам є про кого пам’ятати».
Сільський голова Тетяна Панасюк кожному учаснику АТО та ООС, що був присутній на кінопоказі, вручила матеріальну допомогу та букети осінніх квітів.
Роман НОВОСАД. Фото автора зі зйомок фільму у Звинячому.
