Не знищуйте, а захистіть школу-інтернат в Іваничах!

Шановні обранці громади Волині!

Трудовий та батьківський колективи Іваничівської спеціальної загальноосвітньої школи–інтернату глибоко обурені упередженим ставленням до нашого навчального закладу, незрозумілими та протизаконними діями, метою яких є, на нашу думку, його закриття.

Так, протягом останнього року активно надавалась інформація щодо входження нашого закладу до Володимир–Волинської спеціалізованої школи–інтернату І–ІІІ ступенів «Центр освіти та соціально–педагогічної підтримки». Адже фінансувати такий тип навчального закладу за рахунок субвенції з обласного бюджету можливо в разі, коли кількість іногородніх дітей становить не менше 70 %. Вважаємо, що в такий спосіб намагалися врятувати згаданий вище навчальний заклад за рахунок наших учнів.

20 березня 2018 року на засіданні постійної комісії з питань освіти, науки, інформаційного простору, культури та мови, національного і духовного розвитку, сім’ї, молоді, спорту та туризму Волинської обласної ради (далі — комісія з питань освіти) при розгляді питання «Про першочергові питання діяльності закладів освіти спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області» голова постійної комісії обласної ради з питань бюджету, фінансів та цінової політики Ірина Вахович запропонувала своє бачення майбутнього закриття нашої школи–інтернату, яке полягало в перепрофілюванні закладу або у філію Волинського обласного ліцею з посиленою військово–фізичною підготовкою імені Героїв Небесної Сотні, або в інший спосіб.

Так, у цей же день постійна комісія з питань освіти, заслухавши Ірину Вахович про результати співбесід із керівниками закладів освіти обласного підпорядкування щодо подальшого розвитку освітньої сфери області, прийняла протизаконне рішення № 28/1, в якому вирішила рекомендувати управлінню освіти, науки та молоді ОДА вивчити питання щодо доцільності передачі Іваничівської спеціальної загальноосвітньої школи–інтернату зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області в комунальну власність Іваничівської ОТГ та до 01.05.2018 року внести відповідний проект рішення обласної ради.

Нова версія щодо закриття нашого закладу (в чому ми переконані) з’являється 20 квітня 2018 року на сайті Волинської обласної ради — проект рішення «Про реорганізацію шляхом злиття Іваничівської спеціальної загальноосвітньої школи–інтернат Іваничівського району Волинської обласної ради та Затурцівської спеціальної загальноосвітньої школи–інтернат Локачинського району Волинської обласної ради», де пропонується до 01.07.2018 року провести реорганізацію шляхом злиття зазначених вище навчальних закладів у нову юридичну особу — Затурцівський ліцей «Центр освіти» Волинської обласної ради. Виникає питання: чому саме Затурцівський, а не Іваничівський (у райцентрі, в смт Іваничі)?

Трудовому колективу Іваничівської спеціальної загальноосвітньої школи–інтернату не зрозумілі такі можливі протиправні дії, єдиним результатом яких буде обов’язкове закриття нашого навчального закладу. Закладу, що має багату історію діяльності, прекрасне географічне розміщення, інфраструктуру, просторі приміщення та всі можливості для подальшого успішного функціонування.

Ще на початку 1958 року з ініціативи колгоспників Нововолинського району було вирішено спорудити першу в Україні міжколгоспну школу–інтернат в Іваничах. 29 колгоспів району виділили 4 мільйони карбованців на будівництво. Розпочалося воно в травні 1958–го, а завершилося в січні 1960–го.

Відкриття школи–інтернату 1 лю­того 1960 року перетворилось у справжнє велике, радісне і незабутнє свято для дітей, їхніх батьків, усієї громадськості. На мітинг, присвячений відкриттю школи–інтернату, прибули керівники області, представники Міністерства освіти України, журналісти республіканського телебачення і радіомовлення, республіканських та обласних газет. Були запрошені голови райвиконкомів усіх районів Волині. Приїхали представницькі делегації від усіх колгоспів і підприємств. Вони тепло вітали вихованців із відкриттям школи–інтернату і вручили подарунки.

Цю подію відображено на сторінках багатьох газет і в радіопередачах. За матеріалами відкриття школи–інтернату було створено кіножурнал, який демонструвався по телебаченню і на екранах кінотеатрів України. Засіяні педагогами в дитячі душі зерна знань, добра, людяності дали гарний урожай. Абсолютна більшість випускників школи–інтернату знайшла своє гідне місце в житті, трудиться чесно, по совісті, з гордістю носить звання випускника нашої школи–інтернату і понині приїздить в рідну школу. У 1981 році вона була реформована і набула статусу спеціальної для дітей, які потребують корекції фізичного та розумового розвитку. До нас прийшли нові дітки.

Основним завданням навчального закладу стала соціалізація та інтеграція дітей з особливостями психофізичного розвитку в суспільство, навчання та виховання дітей з особливими потребами, здійснення індивідуального підходу до кожної дитини, проведення корекційно–розвиткової роботи, адаптації вихованців до навколишнього середовища, соціуму. Ми захищаємо права дітей–інвалідів, дітей з особливими потребами із соціально незахищених (вразливих), неблагонадійних, малозабезпечених, багатодітних сімей (таких, що перебувають у складних життєвих обставинах та під соціальним супроводом) на здобуття спеціальної освіти, повноцінний розвиток особистості, здійснення заходів із реабілітації, професійну орієнтацію та підготовку їх до самостійного життя.

Протягом цього навчального року в школі навчалося 90 учнів. Тут створено прекрасні умови для комфортного проживання дітей: тепло, затишно та ситно. У навчальному корпусі функціонує 7 навчальних класів–кабінетів, комп’ютерний клас із сучасною сенсорною мультимедійною дошкою, 2 столярні майстерні, 2 швейні майстерні, методичний кабінет, бібліотека, їдальня, спальний корпус, спортивна та святкова зали, медичний кабінет. У школі–інтернаті створено музей народознавства. У нас естетично оформлені великі світлі та просторі приміщення, ми готові та маємо змогу запросити на навчання учнів інших навчальних закладів нашого типу (де не вистачає місця для дітей, де пристосовані приміщення, на ремонт та утримання яких виділяються великі кошти з обласного бюджету).

У школі працюють 40 учителів: 13 із них мають кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії», серед них є вчитель–дефектолог, «Старший учитель», вихователь–методист; 5 — спеціалісти першої категорії; 7 — спеціалісти другої категорії; 10 — спеціалісти. Четверо молодих учителів продовжують навчання у вищих педагогічних закладах. Кваліфіковані послуги дітям надають практичний психолог та логопед. Обслуговуючий персонал нараховує 27 працівників. Педагоги школи–інтернату не стоять осторонь проблемного фінансового забезпечення потреб вихованців школи–інтернату. Так, у січні — лютому цього року педагоги закладу зібрали 62 400 грн власних коштів і придбали добротне зимове шкіряне взуття для всіх учнів школи–інтернату.

Територія нашого закладу розташована в центрі районного центру Іваничі. Поруч — районний стадіон «Колос», центральна районна та дитяча бібліотеки, районний будинок «Просвіта», центральна районна лікарня, Іваничівське відділення поліції, служба у справах дітей РДА, з якими налагоджено тісну співпрацю. Посильну допомогу в навчаннях із цивільного захисту, безпеки життя і здоров’я дітей надає Державна пожежно–рятувальна частина №18 Управління ДСНС України у Волинській області, працівники якої є шефами наших дітей. Наше селище з’єднане транспортним сполученням з усіма населеними пунктами області та залізницею з багатьма районними центрами.

30 серпня 2018 року розпочинаються нові дії проти нашої школи–інтернату та її директора, адже в цей день відбулося засідання комісії з питань освіти, де окремі депутати, всупереч зверненню трудового колективу щодо продовження контракту на посаді директора з Людмилою Лазаренко–Штикало на новий термін, не призначили її на посаду т. в. о. директора (до і на час проведення конкурсу на заміщення цієї посади), без обґрунтування чому саме в її випадку — на відміну від директорів усієї області, чим «обезголовили» навчальний заклад на місяць.

Людмила Ростиславівна — професіонал, людина творча, не зупиняється на досягнутому, впевнено йде в ногу з часом. Дотримується педагогічної етики, поважає гідність учнів, педагогів, працівників школи, пропагує здоровий спосіб життя. Підтримує зв’язки з батьками, надає їм консультативну педагогічну допомогу з питань освіти, фізичного й психічного розвитку дітей та користується авторитетом серед учнів, батьків, працівників школи, громадськості району.

Оскільки школа–інтернат не могла бути без керівника, то згідно з рішенням педагогічної ради школи та зборів трудового колективу, які відбулися 31 серпня 2018 року, Людмила Ростиславівна і надалі виконувала протягом вересня обов’язки директора навчального закладу, працюючи без заробітної плати.

Розуміючи, що комісія з питань освіти не призначила т. в.о. директора школи–інтернату (внаслідок чого працівники навчального закладу не могли отримати заробітну плату, а підприємці постачати продукти харчування дітям, адже 28.09 — остання можливість проведення перерахунків за поточний місяць), працівник облради в телефонному режимі 27.09, майже о 18.00 год, повідомив рішення цієї комісії про покладення обов’язків директора школи на заступника директора з навчальної роботи, що є протизаконним, адже він не дав на це згоди.

Наступного дня в інтернеті педагоги знайшли новий проект рішення цієї ж комісії щодо проведення реорганізації нашої школи–інтернату шляхом приєднання її до Затурцівської школи–інтернату.

Згодом на сайті обласної ради 08.10.2018 року знову оприлюднено проект рішення сесії обласної ради «Про реорганізацію Іваничівської спеціальної загальноосвітньої школи–інтернату». В цьому проекті знову пропонується реорганізувати нашу школу–інтернат шляхом приєднання до Затурцівської.

Трудовий та батьківський колективи обурюють згадані вище незрозумілі дії окремих депутатів комісії з питань освіти та ставлять запитання до цих народних обранців області:

1. Людмила Ростиславівна Лазаренко–Штикало є головою Іваничівської районної організації ВО «Батьківщина». Саме політичні розбірки стоять на заваді укладення нового контракту талановитому педагогу, якого люблять діти і глибоко поважають та хочуть бачити її директором усі працівники школи–інтернату?

2. В Іваничівській школі–інтернаті чудові приміщення, розташовані у самому центрі селища Іваничі та займають площу близько 2 гектарів. Комусь дуже хочеться приватизувати або продати це майно?

3. У разі реорганізації Іваничівської школи–інтернату шляхом приєднання до Затурцівської в результаті відбудеться закриття нашого закладу та пройде звільнення працівників навчального закладу. За що мають утримувати свої сім’ї, будучи безробітними, 67 працівників школи–інтернату?

Ми звертаємося до всіх депутатів Волинської обласної ради — зупиніть знищення нашого навчального закладу! А також просимо вас, шановні народні обранці Волині:

1. Захистити Іваничівську спеціальну школу–інтернат від реорганізації шляхом злиття із Затурцівською школою–інтернатом, що буде незаконним, відповідно до п. 4 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про освіту» та п. 3-1 ст. 48 Закону України «Про загальну середню освіту», тобто незаконних дій стосовно дітей, які потребують особливої уваги, працівників закладу і ваших виборців та вжити невідкладних заходів щодо захисту та подальшого функціонування школи–інтернату.

2. Оскільки питання визначення майбутньої долі навчальних закладів області вкрай важливі, просимо вас вжити заходів, щоб усі аналітичні матеріали (таблиці доповіді, бюджети, розрахунки, штати тощо) в тому числі і з доповіді Ірини Вахович про результати співбесід із керівниками, а також фото всіх закладів нашого типу були оприлюднені для громадськості з метою оцінки доцільності закриття (реорганізації) саме того чи іншого закладу, оскільки вони фінансуються за наші кошти — платників податків, нас, виборців.

3. Просимо вжити заходи, щоб управління освіти, науки та молоді Волинської ОДА та Волинська обласна рада і в подальшому перед прийняттям важливих рішень про зміну типу або підпорядкування навчального закладу оприлюднювала всю інформацію для громадськості, аби не виникало сумнівів, що такі кроки об’єктивні, неупереджені та справедливі, щоб усім було зрозуміло, чому саме цей заклад повинен бути реформований, а не аналогічний інший.

Водночас заявляємо про свою готовність обстоювати інтереси школи–інтернату будь–якими законними способами, в тому числі акціями протесту, мітингами тощо.

Сподіваємося на вашу підтримку!

З повагою трудовий колектив Іваничівської спеціальної загальноосвітньої школи–інтернату.