Більше діла — ​менше слів

Минулий тиждень ознаменувався поважною датою — ​150 років товариства «Просвіта», яке було cтворене у Львові 8 грудня 1968-го. За круговертю поточних подій вона, мабуть, залишилася б малопоміченою. Однак ювілей «Просвіти» став приводом для «програмно-звітної» львівської промови Петра Порошенка. Він підбив проміжні підсумки мовно-гуманітарної політики, яку впроваджує протягом п’яти років свого президентства.

«Розбуджена європейською «весною народів» 1848 року, українська громада відкинула нав’язуваний їй хибний вибір між полонізацією і русифікацією. Діячі «Просвіти» піднялися над імперськими кордонами й побачили єдиний український народ зі своїм історичним корінням, власною мовою, оригінальними культурними традиціями», — ​заявив Порошенко у Львові. Він нагадав про сподвижницькі зусилля перших «просвітян» (від друку книжок, підручників до народних театрів, з’їздів і походів) та наголосив: «Так зводилося на ноги громадянське суспільство. Так народжувалася модерна нація».

Учасниками того самого процесу — ​оформлення модерної нації та її остаточної, реальної українізації — ​ми є сьогодні.

Після перемоги Революції гідності лідери ЄС визнають: за ці чотири роки Україна наблизилася до Євросоюзу більше, ніж за попередні 23. Так само є підстави визнавати, що з Порошенком при владі політика підтримки української мови здобула більше, аніж за всіх попередніх президентів. У цій галузі стався справжній злам.

Найпоказовіший напрямок — ​державна мова на радіо. Після ухвалення відповідного закону за останній рік ситуація тут поліпшилася найбільше. Українською лунають 54% пісень на загальнонаціональних і 48% — ​на регіональних радіостанціях, підрахували місяць тому аналітики руху «Простір свободи». Тобто кожна друга пісня на радіо — ​українська. Також державна є мовою ведення програм 84% часу на загальнонаціональних і 92% — ​на місцевих радіостанціях.

«Перевиконання радіостанціями мовних квот говорить про одне: їхнє запровадження повністю відповідає суспільному запиту. Українські піснярі та музиканти виявилися спроможними швидко цей попит задовольнити. А мова наша просто стала модною на радіо», — ​заявляє Президент Порошенко.

Так само починає даватися взнаки закон про українські квоти на ТБ. За даними експертів, за останній рік частка державної мови у прайм-тайм телеканалів зросла із 39% до 64%, російської — ​впала з 32% до 7%.

Телебачення досі лишається основним знаряддям впливу на свідомість наших громадян. І тим ціннішою є радикальна українізація в цій царині. Раніше, за даними Нацради з питань телебачення і радіомовлення, українські ТБ-канали сплачували за російські серіали 300 мільйонів доларів на рік. Росія розглядала телепростір України як придаток, через який разом із мовою послідовно насаджувалися ідеї «руского міра». Однак після законодавчої заборони серіалів країни-агресора в українських каналів не лишилося вибору: вони мусили відмовитися від продукту РФ та перейти на виробництво вітчизняного. Чи принаймні «нейтрального».

«Мова наша українська просто стала модною на радіо», — ​заявляє Президент Порошенко.

Проривними останні роки стали для українського кіно. Якщо за Януковича, у 2011-му, в кінотеатрах України показали лише один фільм вітчизняного виробництва, то 2017 року зняли 47 фільмів із фінансуванням держави, у прокат вийшло понад 30 стрічок національного виробництва. А 2018-го широкий прокат побачить щонайменше 46 українських стрічок (створено за підтримки держбюджету ще більше).

Президент Порошенко висловив сподівання, що найближчим часом українські кіновиробники зможуть завдяки державному фінансуванню знімати більше 120 фільмів на рік. Наразі знайдені кошти, щоб наступного року підтримати 69 фільмів патріотичного спрямування. Це ще один цвях у домовину «руского міра».

«Наступ» України триває і на інших напрямках. Конституційний Суд скасував антиукраїнський мовний закон Колесніченка – Ківалова, протиснутий януковичівцями 2012 року. Ухвалено закон «Про освіту» з посиленою «мовною» статтею. Частка школярів, які здобувають освіту державною мовою, становить 91%, а першокласників — ​95%. Працює заборона на ввезення пропагандистської літератури із Росії. Стимулюється видавництво книжок українською мовою. Їх частка зросла до 76%. Вітчизняні видавці дедалі активніше перекладають як сучасні популярні твори, так і класиків. В Україні формується реальний, власний книжковий ринок, який пропонує читачеві світові новинки державною мовою.

«Але загальними обсягами тиражів (української книги) я вкрай незадоволений, — ​констатує Президент Порошенко. — ​За кількістю книжок на душу населення ми все ще пасемо задніх». За його словами, найближчими роками уряд зобов’язаний виправити цю ситуацію.

Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект «Про забезпечення функціонування української мови як державної». «Він дійсно потрібен, хоча скажу чесно, я не був прихильником того, щоби його розгляд відбувався в переддень виборчої кампанії, — ​каже Петро Порошенко. — ​Не хочу, щоб хтось спекулював на цій темі. Стратегічний для України закон має бути позбавлений будь-якої кон’юнктури. Він має бути на віки!»

При цьому, констатують експерти, кроки влади в мовній царині не просто результативні, а впроваджуються з належною повагою до носіїв інших мов. Українську не нав’язують у приватному спілкуванні, але її престиж зростає. Саме така українізація нам потрібна: акуратна, але дієва. 

Тарас ДАНИЛЬЧУК, 
політичний експерт