Увімкни телевізор – і не треба лікаря?..
Ніколи не була «телеманом», увечері переглянеш новини, подивуєшся, як відрізняється подача інформації на різних каналах, залежно від того, кому вони належать, — та й по всьому. А от у вихідні під «зомбоящик» можна прасувати, прибирати, готувати… Якби ж не дратувала ця набридлива рекламна туфта
Галина СВІТЛІКОВСЬКА, заступник головного редактора «Газети Волинь»
А ви звернули увагу, що майже 99 відсотків рекламного телепродукту нині пов’язано з фармацією? Аби «втюхати» довірливим українцям якнайбільше ліків, фармвиробники й експортери не шкодують грошей на одурманення людей. Начебто й не потрібно звертатися до лікаря, проходити обстеження — й без цього усе як на долоні. Тут тобі й діагноз, і симптоми хвороби, і чудодійне зцілення з красивими картинками, де після застосування диво-мазі дама з хворими суглобами біжить на танці, популярний «телепровісник погоди» довірливо зізнається, які таблетки допомогли йому від діареї, а симпатична молодиця радить подрузі ефективні пігулки від запору… І все це так оптимістично, весело, з музичним супроводом, з римованим текстом, який легко запам’ятовується. Одне слово, вішають локшину на вуха майстерно, професійно.
Відомо, що торік сукупний бюджет фармацевтичної реклами на телебаченні становив 607 млн доларів. Для порівняння: це чверть бюджетних витрат на медицину в 2017 році. 2018-го за період із січня по липень на просування ліків витрачено на 68% більше коштів, ніж за відповідний період минулого року. Повірте, такі шалені гроші ніхто б не викидав на вітер, якби реклама сторицею не окуповувалася.
Чому ж у державі, де не бракує контролюючих органів, на ринку ліків панує така вакханалія?
Дослідження, яке нещодавно провели фахівці Центру Разумкова, свідчить, що в середньому за рік ті з нас, хто змушений витрачатися на медикаменти й лікування, витрусили на це зі своїх гаманців по 4862 гривні. При цьому тільки 56% респондентів за останні 2 роки зверталися до лікарів. Решта українців з різних причин обходилася без медичних послуг. Так, 11% опитаних вказали, що не хворіли. Ще 11% повідомили, що фахова допомога їм не по кишені, 8% не зверталися через недовіру до кваліфікації медичного персоналу, стільки ж вважають, що самі знають, як можна справитися з хворобами…
За даними Міністерства охорони здоров’я, аж 67% пацієнтів у нас лікуються «по телевізору» та за посередництвом так званої google-терапії в інтернеті. Як на мене, то «пан Гугл» чесніший. Принаймні не обіцяє золотих гір, а просто інформує. В інструкції до ліків можна прочитати про побічні дії, а у телерекламі про це ніколи й словом ніхто не обмовиться. Там усе подають у райдужних кольорах, спрощено і безвідповідально, наче йдеться про цукерки. У той же час самолікування — одна з найпоширеніших причин смертності, наголошують представники Всесвітньої організації охорони здоров’я.
Кажуть, за кордоном такого, як у нас, засилля телереклами лікарських засобів нема, бо там 90% препаратів аптеки реалізовують за рецептами. В Україні купуй що хочеш. Не можеш визначитися — фармацевт чи провізор «авторитетно» підкаже, аби лише ти платив гроші. Байдуже, що таке лікування згодом вилізе боком. Навіть із уст керівників МОЗ чуємо про те, що на аптечних прилавках нині багато «фуфломіцинів» — препаратів із сумнівною ефективністю, але це не заважає їх активно продавати.
Чому ж у державі, де не бракує контролюючих органів, на ринку ліків панує така вакханалія? Не вселяє надії і те, що навесні цього року Міністерство охорони здоров’я розробило законопроект про наведення порядку у цій сфері. Функції контролю та моніторингу за змістом реклами планують закріпити за МОЗ. Але експерти з громадських організацій, які захищають права споживачів, уже зауважують, що пропонований законопроект «не містить ключового правового алгоритму, який би не допускав різночитань і унеможливив би рекламні зловживання фармацевтів і корупцію «контролюючих» органів». Отож єдине, що ми можемо протиставити всесильній фармацевтичній мафії, — наш здоровий глузд.
