Перший вірш сина Волинської землі був надрукований у «Радянській Волині»

Він зростав у сім’ї коваля. Поезії почав писати ще зі шкільної парти. Перший вірш «Як живі з живими» опубліковано 1953 року в газеті «Радянська Волинь».

З тих пір систематично друкувався в обласній періодиці, літературних альманахах, у республіканських часописах «Молодь України», «Радянська Україна», «Дніпро», «Вітчизна», «Жовтень».

Перша збірка Богачука «Незабутнє» вийшла 1958–го, а наступного року у видавництві «Радянський письменник» побачила світ друга книжка поета «Вересневий грім». І хоч загалом переважна більшість віршів збірки присвячена 20–річчю «возз’єднання українських земель в єдиній Українській радянській соціалістичній державі», але у ній є ліричні твори: «Ой, чого ти, чайко», «Жайворонок», а також поезії, що стали піснями: «Там, де Стир до Луцька тулиться», «Тиша навкруги».

Після закінчення Луцького педагогічного інституту імені Лесі Українки Олександр Теофілович працював у «районці» та в обласній газеті «Радянська Волинь», у Волинському управлінні в справах видавництв, поліграфії та книжкової торгівлі.

Олександр Богачук прожив активне й насичене життя, впродовж якого був справжньою людиною і талановитим поетом. Він залишив багату творчу спадщину.

В. П. Осипенко згадує про цей період співпраці: «… в січні 1977 року сталися деякі зміни в складі колективу. З тим, щоб присвятити себе суто поетичній творчості, звільнився з роботи О. Т. Богачук, автор багатьох чудових збірок віршів та пісень. Він залишив прекрасні спогади про себе. Це була чуйна, з добрим серцем, дотепним гумором людина, яка оспівувала у своїх поезіях ратний труд земляків, висміювала нероб та чиновництво. Згадаймо хоча б твір про драму Кортелісів «Крик попелу» або збірку гуморесок, байок «Нуль». Вдячні волиняни ще й нині співають його пісні, згадують теплим словом».

Олександр Богачук прожив активне й насичене життя, впродовж якого був справжньою людиною і талановитим поетом. Він залишив багату творчу спадщину. Письменник — ​автор двох п’єс. На його вірші написано чимало пісень і романсів відомими композиторами — ​Георгієм Майбородою, Климентієм Домінченим, Віталієм Кирейком, Володимиром Верменичем, Іваном Сльотою. Поет і сам пробував писати музику. Одну з перших його пісень «Тиша навкруги», присвячену дружині Люсі, співають далеко за межами України.

У 1988 році виходить «Цвіт роси», а посмертну збірку «А час не жде» видала дружина нашого славного земляка.

Людмила КРЕВСЬКА.