Чи ходитимуть лучани пішки?

Як не прикро, але намагання і українців, і французів адміністративно знизити вартість пального можна порівняти зі спробами мурахи зрушити слона. Закони ринкової економіки невблаганні, а хто вважає інакше, може вивчити досвід Венесуели, де за туалетним папером потрібно було їздити до сусідньої Колумбії.

В Україні пальне дорожчає, і це — факт. Цьому є дві основні причини: зростання ціни нафти на світових ринках і девальвація гривні. Адже переважно бензин країна закуповує за кордоном, тому його вартість тісно прив’язана до курсу долара чи євро. Його здорожчання автоматично означає підняття цін на інші товари і послуги. Особливо це стосується пасажирських перевезень, де вартість пального займає левову частку собівартості послуги.

Востаннє у Луцьку тарифи на проїзд у маршрутках піднімали не так вже й давно — у травні цього року. Здавалося б, зараз говорити про їх черговий перегляд недоречно. Але згадайте тезу про невблаганність законів ринку. Ми можемо скільки завгодно хотіти зворотного, але сніг завжди падатиме донизу, а не злітатиме вгору.

Чому піднімати вартість необхідно

Структура тарифу на проїзд в маршрутках складається з багатьох компонентів, як от: витрати на пальне, мастильні матеріали, шини, акумулятори; оплата праці водіїв та нарахування на неї; амортизація автобусів; вартість техобслуговування та ремонту, адміністративні витрати, прибуток перевізника тощо.

На міських маршрутах собівартість перевезення різна. Коли підняли ціну на проїзд до 5 гривень, то департамент економічної політики Луцької міськради розрахував вартість по кожному маршруту (десь вона була вищою, десь — нижчою), а потім визначив загальний тариф на перевезення містом. Якщо взяти цифри з цього рішення і порахувати структуру собівартості перевезень, то найбільш витратними складовими є: паливо (44%), технічне обслуговування та ремонт (19%) та зарплата водіїв із нарахуваннями (10%).

Справедливий тариф на перевезення в луцьких маршрутках мав би бути десь між 8 і 9 гривнями.

Важливим моментом є ціна дизпалива, яку закладали в тариф. У середині травня виконкомівці вирішили взяти до розрахунку 23 грн/літр, хоча і на той час цінники на АЗС показували майже 27 гривень. Як же змінилася вартість дизпалива за цей час? Станом на

11 грудня середня роздрібна ціна на нього в Україні становила 30,45 грн/л. Різниця — 7,45 грн. Якщо порахувати, що зростали тільки витрати на паливо, і не брати до уваги зарплати водіїв та деталі для ремонту, то тариф уже автоматично мав би зрости на 3,27 гривні. Тобто справедливий тариф на перевезення в луцьких маршрутках мав би бути десь між 8 і 9 гривнями. Зрозуміло, влада не піде на такі кроки, але чи унікальний Луцьк у цій ситуації?

А що в сусідів?

Ми поцікавилися ситуацією в інших обласних центрах України. В більшості з них зараз встановлений тариф на проїзд 5 гривень. Але є ряд міст (Він­ниця, Запоріжжя, Дніпро, Суми), де на окремих маршрутах він становить 6, 7, а то й 8 гривень за одну поїздку. У таких обласних центрах, як Житомир, Львів, Полтава, Рівне, Суми, Чернівці, Черкаси, зараз проходять процедуру перегляду тарифу на міські автобусні перевезення. А в Херсоні й Тернополі вже ухвалили рішення про підвищення вартості проїзду до 6 гривень.

Здавалося б, усе нічого, але середня довжина автобусного маршруту в Луцьку — 30,87 км. Це нарівні з такими містами, як Одеса (36,3 км), де проїзд коштує 7 гривень за одну поїздку, та Запоріжжя (33,3 км), де проїхатися можна від 5 до 8 грн в один бік. При цьому у сусідніх Рівному та Львові, де також хочуть підняти вартість проїзду, середня протяжність автобусних маршрутів у середньому в 2,5 раза менша, ніж у Луцьку. Отож здорожчання пального штовхає місцеву владу по всій Україні переглядати ціни на проїзд в міських автобусах.

***

Піднімати тарифи на проїзд у Луцьку потрібно. Але міська влада повинна чітко регулювати цей процес. Не можна допускати підняття вартості до 8 чи 9 гривень, адже це боляче вдарить по кишені кожного лучанина. Але й залишати її на рівні 5 гривень ми не можемо, бо це зупинить місцевих перевізників, яким не буде за що наповнити бензином баки своїх маршруток. Але чи готова луцька влада адекватно реагувати на виклики щодо проїзду в транспорті? Від цього й залежатиме відповідь на питання: ходитимуть лучани пішки чи й далі їздитимуть в маршрутках…

Дмитро УРБАН.