«Ми використовуємо кошти Євросоюзу для того, щоб зробити життя лучан комфортнішим та сучаснішим».
Григорій ПУСТОВІТ: «Кошти із Заходу дають можливість Луцьку думати про завтра, а не залишатися у вчорашньому дні»
Ще зовсім недавно ми із заздрістю дивилися на Польщу, яка отримувала від Євросоюзу кредити та гранти, і завдяки їм змінювалася буквально на очах. А вже сьогодні такі ж процеси відбуваються в Луцьку. Міжнародна співпраця, яка в минулому обмежувалася візитами делегацій міст-партнерів, нині вийшла на вищий — економічний — рівень. Завдяки цьому місто отримує солідні кредити та гранти всесвітньо відомих фінансових установ, які допомагають робити «Європу» на Волині
«30 відсотків економії щороку – плюс капітальний ремонт шкіл і дитсадків»
Слово «енергомодернізація» лучани чують вже давно, але повною мірою його значення зрозуміли лише після введення нових тарифів. Тепло, вода, електрика у домівках почали коштувати так дорого, що питання — як будемо заощаджувати? — стало головним і для пересічних громадян, і для влади обласного центру. Хоча вона не перший рік працює в цьому напрямку і вже має серйозні здобутки. Зокрема, у співпраці з Північною екологічною корпорацією (НЕФКО), з якою зараз спільно реалізовує проект «Підвищення енергетичної ефективності бюджетних закладів міста Луцька», так званий НЕФКО-2. Йдеться про утеплення чотирьох дитсадків, трьох шкіл і Палацу учнівської молоді. Кошти на це виділені у вигляді 10 мільйонів гривень кредиту та понад 195 тисяч євро гранту.
Реалізовуючи НЕФКО-2, утеплено фасади приміщень, встановлено індивідуальні теплові пункти (ІТП), замінено вікна та двері на енергозберігаючі. Фінансовий результат проекту — економія 2,5 мільйона гривень щороку. Ще 17,3 мільйона заощаджень повинен принести третій по рахунку проект із Північною екологічною корпорацією «Енергоефективність в громадських будівлях міста Луцька» (НЕФКО-3). Йдеться знову ж про утеплення фасадів, дахів, встановлення ІТП, ізоляцію трубопроводів, заміну вікон та дверей. Різниця лише у сумі виділених коштів: 5 мільйонів євро кредиту та 1,3 мільйона євро гранту.
Свою партнерську надійність Луцьк довів і Європейському банку реконструкції та розвитку (ЄБРР). Завдяки йому в обласному центрі реалізується проект модернізації системи теплопостачання (його кошторис —
10 мільйонів євро та 4 мільйони євро гранту). Для міста ця справа дуже вигідна, бо вже замінено на нові понад 10 км тепломереж та комплексно модернізовано частину міських котелень. Наступного року ця робота продовжиться — буде осучаснена наступна частина котелень. Також у 2019-му буде запущено нову екологічну котельню на біопаливі потужністю 5 Мвт в районі підшипникового заводу. Вона забезпечить весь прилеглий мікрорайон безперервним гарячим водопостачанням протягом міжопалювального періоду та дасть змогу суттєво скоротити використання дорогого природного газу.
— Такі проекти для міста надзвичайно потрібні, — розповідає виконувач обов’язків міського голови Луцька, секретар міської ради Григорій Пустовіт. — Як свідчить практика, енергомодернізація бюджетних установ дає економію енергоносіїв на рівні 30 %. Крім того, ці приміщення капітально ремонтуються (програма НЕФКО не може бути реалізована в школі, по стінах якої йдуть тріщини) та утеплюються. Навіть ззовні ці заклади змінюються — вони стають такими собі маленькими естетичними оазами. Подивіться, який гарний вигляд має зараз 1-ша школа! Це впадає в очі так само, як і садочки, які ми модернізували завдяки проектам НЕФКО. До речі, коли на Волинь приїжджав інвестиційний менеджер НЕФКО стосовно реалізації нашого третього проекту, він побував у кількох відремонтованих дитсадках. І був настільки здивований їхньою красою та затишком, що зізнався: «Вам хочеться допомагати, бо ви змінюєте своє життя, намагаєтеся зробити для міста корисні речі».
«Очікуємо, що тридцять нових тролейбусів виїдуть на лінії наступного року»
— Якщо ж говорити про значення міжнародної співпраці загалом, то це своєрідна візитна картка. Кожне місто, яке хоче бути інвестиційно привабливим, має співпрацювати з європейськими банківськими установами, — продовжує Григорій Пустовіт. — Багато структур звертають увагу саме на цей напрям роботи. Будь-яка європейська фінансова структура не захоче ризикувати грошима і вкладати їх у місто, в громаду, в якій вона сумнівається. А міжнародні проекти Луцька свідчать про те, що з нами можна мати справу. Ось і незабаром відбудеться тендер по закупівлі 30 низькопідлогових тролейбусів. Це робиться знову таки за європейські кошти, як і ремонт та розбудова тролейбусної мережі.
Без міжнародної співпраці ми, звісно би, працювали б у міру своїх можливостей, але не мали б ні ЦНАПу, ні зоопарку.
Очікується, що новий електротранспорт виїде на вулиці обласного центру наступного року. Така можливість з’явилася завдяки Європейському інвестиційному банку. Його коштом відбудеться оновлення тролейбусного парку, що допоможе істотно розвантажити центральну частину міста — на 80% звільнити її від автобусів із двигунами внутрішнього згорання малої й середньої пасажиромісткості. Проект також передбачає будівництво нового відрізку тролейбусного маршруту, який з’єднає район підшипникового заводу з вулицею Львівською.
Транспортну інфраструктуру Луцька поліпшить і спільний із польським містом Хелм проект із бюджетом у понад 700 тисяч євро. Завдяки йому міські перехрестя обладнають сучасними світлофорами зі звуковим супроводом, а головне — вони будуть пов’язані між собою, створюючи «зелену хвилю» для того, щоб водій міг набрати певну швидкість і спокійно їхати, не зупиняючись.
«Без міжнародної співпраці місто би дуже відстало в розвитку»
Лучани, звісно ж, зауважили на своїх прибудинкових територіях нові контейнери для роздільного збору сміття. Вони з’явилися у багатьох дворах як конкретний результат спільного проекту Луцької міської ради та адміністрації Краю Ліппе (Німеччина). Бюджет програми — 52 тисячі євро, за ці кошти було придбано 130 контейнерів та проведено просвітницьку кампанію щодо правильного розподілу побутових відходів, у тому числі за участю німецьких фахівців.
— Наші партнери з Краю Ліппе попереджали, що найважче буде переконати людей сортувати сміття, — веде далі Григорій Пустовіт. — Уявляєте, навіть для такої дисциплінованої нації, як їхня, це стало найбільшою проблемою! І в нас це буде непросто, але іншого шляху немає. До того ж спілкування з іноземцями вчить нас в усьому рахувати гроші. І ми вже не веземо на полігон у Брище все сміття, а відкладаємо окремо пластикову тару, щоб потім її продати. Зрозуміло, кошти від цього не покриють всіх витрат на збір побутових відходів, але принаймні їх мінімізують. А якщо в майбутньому це почне приносити прибуток, то буде наша велика спільна перемога.
Надійним партнером обласного центру Волині давно став польський Люблін. Обидва міста неодноразово реалізовували спільні проекти, а торік виграли грант на суму понад 1 млн євро, в рамках якого буде ревіталізовано, тобто відновлено, вежу Чарторийських, що на території Старого міста. Проект передбачає реставрацію і підсилення оборонного муру, відновлення самої вежі із влаштуванням у ній музею-майстерні лицарства і середньовічних часів. Коли всі роботи завершаться, місто отримає ще одну туристичну «фішку», що неодмінно зацікавить жителів обласного центру та його гостей.
— Ми використовуємо кошти Євросоюзу для того, щоб зробити життя лучан комфортнішим та сучаснішим, — підсумовує виконувач обов’язків міського голови. — Якби міжнародної співпраці не було, ми би досі залишалися, образно кажучи, у вчорашньому дні. Працювали б у міру своїх можливостей, але не мали б ні ЦНАПу, ні зоопарку (раніше реалізовані спільні проекти. — Авт.), ні вежі Чарторийських, ні енергомодернізованих садочків і шкіл. Без міжнародної співпраці нічого цього в нашому місті не було б найближчих п’ять—десять років.
Наталка ЧОВНИК.
