Для 8-річного Максимка ангелом  на Землі став 15-річний Максим

У лютому наша газета розповідала про цей неординарний випадок, що стався на водосховищі в місті залізничників. Відійшовши від берега метрів на п’ять, восьмирічний Максим Покрова вмить опинився у воді. Хлопчик почав кликати на допомогу. На щастя, неподалік рибалив його тезка, який не розгубився — підбіг і допоміг малому вибратися з пастки. Знявши з нього мокру куртку, 15–річний рятівник одягнув його у свою і відвів додому.

До речі, про героїчний вчинок Максима Павловича так ніхто і не довідався б: про пригоду на воді розповів його вчитель, на той час заступник директора, а нині директор Ковельської ЗОШ № 9 Сергій Бідненко. А також бабуся потерпілого Лідія Миколаївна, яка щиро дякувала за порятунок онука, котрий не на жарт налякав усіх. Горда за сина була його мама Наталія Василівна.

Вчинок дев’ятикласника, який є прикладом для всіх підлітків, належно було оцінено — він удостоївся медалі «За мужність та героїзм». 12 березня 2018 року в урочистій обстановці нагороду вручив начальник управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Волинській області генерал–майор Володимир Грушовінчук. Як затятому рибалці йому в подарунок дісталася і супервудочка.

І ось ще одна така висока відзнака: коли 14 грудня в Луцьку відзначали волинян, які особливими вчинками та здобутками заявили про себе на всю Україну, то на сцену піднімався Максим Павлович, котрий став переможцем у номінації «Подвиг року».
Нині Максим навчається у 10–му класі вечірньої школи міста Ковеля. У телефонній розмові з ним ми поцікавилися, чи сподівався на таку відзнаку.

До мрії стати рятувальником Максим прийшов не тепер.  З дитинства такий був —  не міг стояти осторонь,  як у когось біда.

— Якщо по правді, то ні, — сказав юнак. — Мені вистачало і медалі «За мужність та героїзм», тож ні на що більше не розраховував. І тут — новина: зателефонувала з Луцька Ірина Варварук (начальник інформаційно–пропагандистського відділу управління ДСНС у Волинській області. — Авт.) і сказала, що я маю бути в обласному центрі на урочистості «Людина року».

Не чекав такого пошанування, але, звичайно, перемогти в такій номінації хлопцеві дуже приємно. Зайшла мова про те, яку професію в житті хоче він обрати, і у відповідь прозвучали слова:

— Про це свідчить моя перемога в номінації «Подвиг року»: хочу бути рятувальником.

І до цієї мрії прийшов, за словами Максима, не тепер — «з дитинства такий був — не міг стояти осторонь, як у когось біда».

Тож після школи, одержавши атестат про середню освіту, юнак уже знатиме, куди йти вчитися, щоб ці його якості «з дитинства» послужили людям.

Хлопець дуже по–дорослому розмірковував над тим, що, на жаль, серед нинішньої молоді «самі знаєте, багато байдужих, яким все по барабану».

— А у мене, — сказав, — напевно, старого зразка виховання.

Оскільки ми розмовляли з Максимом невдовзі після Дня святого Миколая, то поцікавилися, що ж йому приніс покровитель дітей. Виявляється від Чудотворця хлопець одержав павербанк (портативний зарядний пристрій). А ось щодо того, що чекає від Діда Мороза, то наш співбесідник був ще в роздумах. Ясно одне: такий юнак, про якого його мама каже: «Я пишаюся сином», без подарунка не залишиться.

Інші історії про неймовірних людей 2018 року і їхні вчинки читайте вже у №1 2019–го, який побачить світ 3 січня.