Такий Санта-Клаус у виконанні канадійця Пола Мейсона і сам сприймається як подарунок!
Чому святий Миколай зліз із ослика і обзавівся оленями?
Чи помітили ви, що упродовж останніх років звичний для українців Дід Мороз, із довгою бородою та шубою до п’ят, помолодшав до невпізнання, обзавівся куценьким червоним кожушком із поясом, шапку змінив на ріжки з бомбонами, надягнув окуляри і втратив свою онуку Снігурку? Чи то декомунізація так вплинула, чи західна мода тотально оселилася в українському календарі, але все частіше замість Діда Мороза діти чекають на його родича — Санта-Клауса. Звідки взявся цей веселун і чи має він право головувати на святі?
Не секрет, що всі численні національні персонажі, які приносять подарунки на Різдво і Новий Рік, є продовженням історії реального Миколая, який справді жив на території нинішньої Туреччини і допомагав нужденним. Тож і сучасний Санта — не виняток, а прапраправнук того ж святого. Він порівняно молодий і має конкретну дату народження. На Різдво 1822 року американський письменник Клемент Кларк Мур написав поему «Прихід святого Миколая», в якій головний герой вперше постав перед читачами не суворим старцем, а життєрадісним ельфом із круглим черевцем та ще й із курильною трубкою. Письменник ризикував, коли поважного святого з біблійних історій зобразив геть інакше, але цей герой став несподівано дуже популярним.
Зі США новий образ дідуся-веселуна поступово поширився всім світом і обріс масою цікавинок. Десь його одружили з бабусею-Різдвом, присвоїли поштовий індекс, дали у руки пляшку «Кока-Коли» і перефарбували його історично зелену маринарку на червону у такт відомому напою. А кілька років тому й узагалі ошелешили новиною, що казковий персонаж живе не у Лапландії (район на півночі Фінляндії), а… в киргизьких горах!
Невідомо, яким мотивом керувалася група шведських логістів, котра вивчала маршрут Санти, але світові сенсаційно повідомили, що якби він дійсно на оленячій упряжці (оленів вигадали, аби транспорт більш відповідав сніговому настрою свята) мав об’їхати в найкоротший час усіх дітлахів із найменшими затратами енергії тварин, то стартувати мав би якраз із Ферганського хребта у Киргизії. Тамтешня влада результати дослідження сприйняла надзвичайно серйозно. На честь казкового Дідуся зразу ж назвали гору і на її вершині вже планують побудувати його резиденцію. «Старий» Санта з Лапландії удар сприйняв із гідністю і обґрунтовано заявив, що розтанув би в такому теплому кліматі і що всі діти і так знають, де він живе насправді.
Зі США новий образ дідуся-веселуна поступово поширився всім світом і обріс масою цікавинок.
Масштабність шведських дослідників підхопили американці — і тут почалося! Надсерйозна організація Центр Об’єднаного командування повітряно-космічної оборони північноамериканського континенту відстежує маршрут Санта-Клауса. Робити такого вони, звісно, не планували, але 50 років тому одна з газет помилково як номер «гарячої лінії Санти» вказала телефон Центру. Його співробітники, щоб не засмучувати дітей, які телефонували до казкового діда, вирішили повідомляти їм координати саней Санта-Клауса. А згодом і взагалі відкрили інтернет-сторінку, де з’являється інформація про переміщення саней з оленями. За версією працівників Центру, виїжджають вони зовсім не з Ферганських гір, а таки з Північного полюса. Мабуть, традиції їм дорожчі, ніж ефективність перевезень. А піком серйозності роботи стало те, що коли Санта-Клаус нібито наближається до США, Федеральне управління цивільної авіації видає офіційний дозвіл на політ його саней над територією країни.
З того часу персонаж у кожушку став настільки крутим, що обзавівся власним поштовим індексом «H0H 0H0» (українською читаємо як «хо-хо-хо»). А за ініціативи канадського уряду він ще й отримав громадянство цієї країни.
Окрім того, що товстенький дідусь відвідує домівки, він ще й став незмінним гостем у торгових центрах і перетворився на прибуткову маркетингову фішку. Якось у США власник крамниці із сушеними продуктами на кілька днів «оселив» у себе цього персонажа, всі дітлахи штату випрошували у батьків туди поїхати. Вдалий піар-хід підхопили інші торговці, і тепер навіть в українських магазинах часто розгулюють персонажі у червоних кожушках.
На засилля Сант і старіння Дідів Морозів наш ринок сувенірів відреагував миттєво. Знайти тепер звичного нам Діда у шапці без бомбонів і в довгому кожусі — справа не така вже й проста!
Наш бородань роздає подарунки вже 61 рік
Найстарішим українським Дідом Морозом у Національному реєстрі рекордів визнаний Михайло Безпалько, актор Тернопільського обласного академічного драмтеатру ім. Т. Шевченка. Вперше бороду і кожух Михайло приміряв 19-літнім у 1957 році. Серед найважчих моментів у професії називає роботу в приміщеннях у теплому одязі і потребу довго й голосно розмовляти, через що не раз зривав голос. Дідом Морозом працює тепер і його онук.
Коли мами частіше пишуть казковому персонажу, ніж діти
Найгарнішим і наймоднішим Сантою вважають Пола Мейсона із канадського Торонто. Він працює в одному з торговельних центрів міста і бере участь у благодійній акції: за кожен знімок із ним перераховуються кошти до фонду допомоги хворим дітям. У Пола-Санти немає округлого живота, він зі стильною зачіскою і незмінною бородою. Автори вважають, що після цього рекламного проекту мами писатимуть листи Санті частіше, аніж діти.
